Дивно! Вийдеш на вулицю, ледь не кожен 5-ий з брекетами…
Такий чудовий портал, а так мало людей… 4-5 блогерів + адміністратори…
Робіть рекламу! Чом добру пропадати?
Все, я дочекалась цього чудового моменту :-) :-)
Вчора видався дуже насиченим день, справ багацько, але на п'яту годину ми з малою були «як штики»! Та трошки довелось зачекати (стоматологія наша невелика, лише два кабінети, а лікарів багато).
Тож, по-перше, малій моїй вирішили поставити після зняття брекетів ретейнери (бо для капи вона не дуже відповідальна). Тому поставили остаточну дугу, щоб передні зуби стали трішки під кутом, аби вона нижніми ретейнер не зкусила. Біднесенька вийшла з кабінету трішки не ридаючи, бо ставилося боляче, і зуби одразу стали боліти нещадно. Одне радує – їй залишилось тільки біля двох місяців носити
По-друге, мені теж замінили дугу: продовжуємо розширяти верхню щелепу. Знову чіпляв резиночки та чомусь почав вмовляти поставити різнокольорові. А я як раз побачила у нього світлі бузкові, і вони мені так до душі припали. А він: та нащо, вони ж майже прозорі. Ото я не зрозуміла, чому він був такий настирливий, але на своєму настояла. Якось зроблю фото і покажу.
По-третє, моїм найстрашнішим страхам не доведеться справдитись: вісімки видаляти ми, все ж таки, не будемо (звичайно, якщо орт знову не передумає). Виявляються, що моя щелепа здатна розмісити ще кілька зайвих зубів.
По-четверте, подивився стоматолог мій прикус і сказав, що все дуже непогано. Якщо все буде продовжуватись в тому самому темпі, взимку будемо знімати.
А вже після усіх замін відбулась у нас довгенька розмова про моє чищення зубів (яка паста, яка щітка, як саме я чищу) та чутливість у прикореневій зоні (де оголені шийки зубів). Трішки посварив за те, що жорсткою щіткою чищу, наказав купити середньої жорсткості та назвав такі фірми, що я в житті не чула. А потім такий: та ні, зараз, мабуть вони майже не продаються. Щодо чутливості та відновлення кістки щелепи: наказав більше молочного їсти, додатково кальцій приймати (тож, сьогодні побігла до аптеки за вітамінами). І вже зранку не так інтенсивно зуби чистила :-D :-) :-D
Поносили брекети, зняли, і думаєте що це вже все? Е ні! посмішка чарівна, зуби рівнесенькі. Та якщо не продовжити фіксувати зуби після зняття брекетів, все може стати як раніше, або навіть жахливіше.
Знявши брекети, обов`язково на внутрішню частину зубів- резців приклеюють ретейнер( пластина яка буде стримувати рух ваших зубів. Другим етапом є капа. Після зняття брекетів і встановлення ретейнера, роблять зліпок зубів і через декілька днів можна забирати і носити. Капа одягаеться на ніч, постійно ходити з нею не потрібно. Свою капу на верхню щелепу я носила пів року. А перестала, коли при одяганні вона стала злітати, значить зуби закріпились. На нижню щелепу одягаю й досі. Минуло майже три місяці, а я й досі відчуваю як капа тисне на мої зуби. Це значить що вони все таки розходяться після зняття брекетів.
А от зретейнером інша справа. Якщо тобі небагато років — максимум до 25 років, тоді будеш носити з ним ходити декілька років. А якщо більше 25 тоді носитимеш завжди. Звичайно якщо не буде ситуяції потребуючої зняття ретейнера, наприклад заміна зуба. Я ношу обидва, і верх і низ. Спочатку ретейнери як й брекети заважали, а потім звикла як до рідних. Заараз не звертаю на них уваги і це зовсім мені не заважає.
Кожен хто задавався питанням про те, щоб поставити залізне диво на свої кривуваті зубки — у будь якому разі був здивований його вартістю (особливо у теперішні часи) тож тут постає питання «Чи дійсно воно того варте» і раціональність брекет системи можливо ідентифікувати для себе лише зваживши усі «за» та «проти», чим ми зараз і займемося.
Отже, особисто я — завжди хотів працювати на сцені, хотів мати змогу спілкуватися з високопоставленими людьми і це накладало на мене певні обов'язки. Якщо ви читаєте мій блог, то у попередніх постах — можете знайти інформацію про те, що безпосередньо брекет система чи криві зуби — ніяк не заважали моєму особистому чи громадському життю. Я завжди був таким який є і це не залежало від форми моєї посмішки, проте — в мене була мрія!
Саме мрія — це та річ, що спонукала мене подивитися у майбутнє та зрозуміти різку необхідність та раіональність цієї затії. Коли я подивився на прайси стоматологічних клінік — не скажу, що я був здивований, проте я чекав трохи меньшого, зараз же розумію що я встиг як раз на нормальні ціни (моя система з усіма дрібничками та сервісом обійшлася мені порядку 13 000 грн), тому я не жалкую про це, хоча й потрібно було трохи затянути пояса на той час.))
Тож якщо ви маєте мрію і знаєте що вона потребує від Вас певних зусиль, які можуть бути виражені саме у брекет-системі і у Вас є можливість її поставити, ні в якому разі не сумнівайтеся і робіть це. Гроші — річь яка буде приходити та йти по життю, а безцінна інвестиція у самого себе — коштує дорожче всього.
І так настав той день, коли мають мені змінювати дугу і резинки… Декілька хвилин під дверима кабінету і от я в кріслі сиджу мучаюся від болі (насправді не думала, що знімати резинки буде так неприємно і боляче). Зняли дугу і відчула що мої зубки дуже ворушаться. Ортодонт знову кричав, що погано чищу зубки, що маркування ще не зчистилося, але є вже деякі зміни: на нижній щелепі з'явилася щілинка між передніми зубками. Місця видалених шестірок затягуються, все гуд. Поставили мені такі милі фіолетові резиночки. Весну навіюють)))
Якраз на даний момент проходжу практику в школі і веду уроки в старших класах, дітям дивно, що я — вчитель і в брекетах. Говорять що я злилася зі школярами, тепер приймають за свою)))
Лізуть мої вісімки, болять ясна, аж жувати боляче. А я думаю тільки про те, як мені ті зуби будуть видаляти.
Начиталась вже в інтернеті багато чого. Пишуть різне. У більшості випадків видалення проходить не боляче (бо роблять анестезію), а коли зуб майже повністю виліз, і його корені рівні, «виходить» він відносно легко. Стандартні побічні ефекти – невелика кровотеча, опухлість щоки, потреба їсти тільки рідке кілька днів, антибіотики для профілактики ускладнень.
Інше діло, коли є ретиновані зуби, або їх корені «зачіпляються» за сусідні, або з'являється ще щось, що унеможливлює нормальне видалення. Отоді починаються справжні проблеми. Перечитала багато, знайшла найстрашніше. Вирішила поділитись.
Тож, дві топ-хорор історії про видалення зубів під час брекетоносіння.
1. Про молоду дівчину.
Була собі «брекетоносець» жіночої статі. І все було в неї добре до того моменту, як вирішив ортодонт звільнити її від «зайвого». Хірург доволі легко видалив, зашив ясна, дав свій номер телефона та відправив додому. Через кілька годин після повернення додому в дівчини почалась невеличка кровотеча. Та десь за годину вона стала набагато більшою. Зателефонувала до лікаря. Сказав, що треба гемостатичну губку накласти та зробити укол кровоспинного. Добре, що виявилась у дівчини сестра-медик. Зробили все як треба. А десь о десятій вечора почався реальний фонтан. І вже нічого не допомагало. Залишалось тільки спльовувати кров, щоб не захлинутись. Дякувати Богові, додумалась викликати Швидку. Коли спускалися униз, вона втратила свідомість (через велику крововтрату). В хірургії півночі намагались зупинити кровотечу, під ранок, нарешті, це вдалося. Через день виписалась додому. Причиною всього назвали знеболення з адреналіном. Або проблемами зі згортаючою системою крові (аналізи не здавала). Другим я себе заспокоюю.
2. Про молодого хлопця.
В нього процес видалення видався невдалим з самого початку. По-перше, не вдалося просто витягнути зуба, тому стоматолог вирішив його розпилити на дві частини. По-друге, коли видаляв одну з половин зуба, не помітив, що інша виявилась мобільною та під час маніпуляцій занирнула глибоко в кістку, а потім (неймовірно!!!) опинилась між якимись м'язами шиї чи лиця. Лікар добросовісно намагався її дістати та кілька годин колупав і колупав організм парубка. Результат: коли об'єм втраченої крові перевищив 2 літри, у хлопця, ясне діло, розпочався шок. Добре, що встигли довести до реанімації, де він одужував кілька днів, а потім проходив реабілітацію через «розпанаханий» рот.
Сама на себе страху нагнала. Ото сиджу тепер і думаю, як відмовитись від видалення…
Коли у мене зявляється найменша біда, біль я замітила що я дуже панікую! Колись, ще до брекетів, зуб починав боліти і я тянула до останього, так сильно не хотіла йти до стоматолога! Тепер дуже усе помінялось, найменший біль дзвоню до ортодонта, зразу активний пошук по інернеті про біль. Я одна така трішки божевільна?!:-)
Біль ще досі не проходить, а знеболюючими зловживати не хочу… Трішки терплю, трішки знеболююче.
Тут в цій ситуаціі мені трішки повезло, бо є рідні — мама скаже «все добре потерпи», кохана людина- увагою дає забути про біль і тривогу по поводу брекетів! У Вас є люди які можуть заспокоїти, підібрати слова щоб підтримати?:-)
Сьогодні один з тих днів коли я відвідавши лікаря не засмучена! :-) По-перше у мене новий ортодонт, уже другий раз у нього і я бачу по людині що їй подобається щось там крутити, вигадувати, начіпити кучу еластичних дротів а потім ще фото на память. Вона запитає: чи не боляче, постійно запитує чи все нормально, розказує що робить і що дальше буде робити, тобто про всі дії під час консультації я знаю! Для мене це ідеально, я люблю коли до мене говорять :-D. І плюс вона така — моторна)) попередня просто така повільна була, я не хочу її образити, але мені більше подобається коли людина а ще і лікарь активна)
Тож, мені сьогодні кучу всього накрутили, плюс — печалька- хотіли повернути пластинку, по протоколу я повинна ходити 8 місяців а було всього лиш 6 місяців (зняли у звязку з запаленням ясен). Але це питання залишилось не вирішеним, вона поговорить з попереднім лікарем, і вони рішать чи потрібна мені ще пластинка чи уже достатньо! Кожного разу коли я виходжу з консультації дзвоню до мами, розказати що та як, вона далеко живе тому спілкування в телефонному режимі, і завжди одне і те саме питання з самого початку розмови звучить«ну що, тобі ще довго, скільки місяців???»…
Ох якби мені самій хтось дав відповідь на це питання, жалко самі зуби… коли чіпляють дугу, знімають лігатури, відчувається як зуби постійно зачіпають, туди-сюди, туди-сюди. Інколи зуби після консультації болять тільки тому що їх сильно мучили під час консультації… от такі реаліїї життя! А як Вам ваш лікарь??? *cool*
У «брекетоносінні» завжди приходить момент, коли нестає сил і витримки. Вже не перший місяць ходиш в брекетах, старанно відносиш купюрки до ортодонта, строки зняття залізок відкладаються, твої зуби продовжують боліти, щоки натираються, прогрес є, але вже так давно нічого не мінялось, що перестаєш розуміти: чи справді воно того варте? Це щось схоже на кризу середнього віку: з минулим зробити вже нічого неможливо, а майбутнє здається таким песимістичним… Як же не здатись?
Перше. Згадай, чому взагалі вирішив встановити брекети. Проблеми із зубним рядом, прагнення досконалості, мода. Щось ще? Будь-яка з цих причин заслуговує на те, щоб бути. І бути причиною довершеного результату.
Друге. Порахуй всі досягнення. Яким поганим би все не здавалось, на 100% є хоч якісь успіхи. Не варто про них забувати: так зрозумієш, що все було зроблено не даремно.
Третє. Скажи собі: всі перешкоди, що виявляться на шляху, будуть виховувати силу волі та витримку. За здорову посмішку варто боротись. Нехай це буде невеличка перемога над самим собою, над людською слабкістю та безхарактерністю. Матерям під час пологів теж нелегко, але ж ніхто з них не кидає справу на півдорозі!
Четверте. Шукай підтримки в друзів й однодумців. Розкажи, що тебе тривожить, спитай в інших, чи були і в них такі думки, що вони робили в цій ситуації. Особливо допомагає досвід тих, хто вже «відмотав» свій строк: фото «до» та «після» наглядно демонструють необхідність витримки. А от інформація від тих, хто з якихось причин кинув «брекетоносіння» і вдруге намагається вирівняти зуби, стане повчальним уроком.
А тепер головне: можливо, потрібно шукати корінь зла не у собі та своїх зубах? Може, треба знайти іншого спеціаліста – ортодонта. Зовсім не обов'язково міняти свого на нового. Іноді просте консультування в іншої особи може принести неочікувані добутки.
Тільки подумайте: як було би добре, коли б усе, що ми маємо робити для покращання свого здоров'я чи зовнішності, робилося само собою чи, принаймні, давалося нам дуже легко. Погодьтесь, це було би пречудово. Та життя – зовсім не цукор: воно не біле та не солодке. Тільки час і витримка допомагають здобути бажане.
І на останок. Брекети – це одна з можливостей зробити себе краще. Чому ж не скористатися цією можливістю?
Точно визначити прикус може лікар-ортодонт. Однак будь-яка людина, знаючи основні ознаки фізіологічного прикусу та патології прикусу, може самостійно оцінити стан своєї зубощелепної системи і при необхідності вчасно звернутися до лікаря.
При оцінці власного прикусу в першу чергу зверніть увагу на симетрію нижньої половини обличчя. У людей з фізіологічним прикусом особа практично симетрично.
Під час прийому їжі зверніть увагу, чи однаково вам зручно жувати на праву і ліву сторону, які жувальні рухи ви при цьому робите. Переважання вертикальних «розчавлювальних» рухів над горизонтальними «розтираючими» може бути при наявності різних блоків, коли при повному змиканні зубів через зворотнє перекриття одного або декількох зубів неможливо перетирати їжу рухами нижньої щелепи вправо-вліво.
Приводом звернення до ортодонта служить також посилене відкладення зубного нальоту на окремих зубах. Якщо на деяких зубах утворюється наліт, значить, ці зуби не жують!!! Неправильно стоящі зуби майже не беруть участі в жуванні і тому погано самоочищаються.
Кровоточивість ясен, особливо в молодому віці, теж може бути наслідком патології прикусу. Жувальне навантаження на зуби з неправильно розташованою віссю спрямована на поступове зрушування зуба. Зв'язковий апарат відчуває патологічне навантаження, виникає запалення, яке можна лікувати нескінченно.
Якщо ваша дитина погано вимовляє шиплячі, не поспішайте відразу вести його до логопеда. Відвідайте спочатку кабінет ортодонта, щоб переконатися, що у дитини немає патології прикусу. Інакше ви можете просто втратити час. При відкритому і косому прикусі люди часто шепелявлять. Складка під нижньою губою у дитини може свідчити про дистальний прикус, а можливо навіть про глибокий. Таку патологію необхідно лікувати.
Як самому перевірити свій прикус?
1. Для оцінки лінії змикання зубів необхідно зробити ковтальний рух і зафіксувати зуби в такому положенні. Розімкніть губи і подивіться, в якому становищі співвідносяться верхні і нижні зуби. У нормі всі зуби повинні стикатися!
2. Вертикальна лінія, що проходить між верхніми центральними різцями, повинна збігатися з вертикальною лінією, що проходить між нижніми центральними різцями.
3. Верхні різці та ікла повинні перекривати нижні не більше, ніж на 1/3 висоти коронки зуба. Ріжучий край нижніх різців повинен стикатися з піднебінної поверхнею верхніх зубів.
4. Щічні горби верхніх жувальних зубів (молярів і премолярів) повинні знаходитися зовнішнє щічних горбів нижніх зубів.
5. Піднебінні горби верхніх зубів повинні зручно лежати на жувальних борозенках нижніх зубів.
6. Під час жувальних рухів нижньої щелепи вправо і вліво (як ніби ви розтираєте зубами їжу) моляри і премоляри робочої сторони, що жує на даний момент, не повинні втрачати контакт між собою.
Якщо ви не змогли в чомусь розібратися, чи у вас виникли сумніви — ви завжди можете звернутися до фахівця лікаря-ортодонта.
