Перші проблеми. Дуга.Тертя.
Привіт, як усякому брекетоносцю, мені теж довелося зустрітися з проблемами і знайти рішення. Сьогодні я розкажу про перші мої неприємності.
Не дивлячись на те, що на нижні зуби брекети поставили зовсім ще недавно (менше місяця назад), вони вже потребували підвищеної уваги до себе.
По-перше, перші 3-4 дні боліли зуби, поки не звикли до тиску дуги. По-друге, саме з нижніми зубами мені вперше довелося випробувати віск для брекетів, хоча його дали ще коли верхні встановлювали. До речі, дуже класна штука, вона не маститься, не має запаху та смаку, не відчувається в роті, але проблемне місце майже перестає боліти. Тільки одна штука мене трішки хвилювала – я забувала його знімати під час їжі і іноді з’їдала. Те, що я досі жива, значить, що ортодонтичний віск безпечний для організму (в невеликих дозах), тому не турбуйтесь, якщо теж випадково з’їли шматочок.
Та це ще не проблеми. Справжньою неприємністю стало те, що дуга, яка кріпиться до останнього кільця, від’єдналася від нього. Спочатку мене бентежило тільки те, що останній зуб тепер не вирівнюється, а до корекції ще два тижні! Та потім дуга почала трішки натирати, потім сильніше і сильніше. Шкіра в роті була поранена, запалилась, виникали якісь пузирі, неначе алергічні. Я, звісно, намагалася вставити дугу в належне їй місце, але в мене не виходило, вона не вигиналася в потрібний бік і на допомогу мені прийшов….знову віск. Правда, додумалася я до нього тільки коли щока вже дуже боліла і терпіти було несила. Але мій товариш-віск допоміг мені й тут: ним я прикріпила дугу до кільця. І найпрекрасніше те, що коли я їла, віск не з’їдався, а залишався на місці. Адже я не могла його зняти – ну дуже боляче було.
Насправді, це лише перше моє випробування. Я ж хотіла написати про все єдиним текстом, але виявилося, що в мене так багато є чого розказати! Не хочу напружувати вас великим текстом. Тому пізніше я розповім про наступні мої пригоди з брекетами.
Гарного вам дня!
Не дивлячись на те, що на нижні зуби брекети поставили зовсім ще недавно (менше місяця назад), вони вже потребували підвищеної уваги до себе.
По-перше, перші 3-4 дні боліли зуби, поки не звикли до тиску дуги. По-друге, саме з нижніми зубами мені вперше довелося випробувати віск для брекетів, хоча його дали ще коли верхні встановлювали. До речі, дуже класна штука, вона не маститься, не має запаху та смаку, не відчувається в роті, але проблемне місце майже перестає боліти. Тільки одна штука мене трішки хвилювала – я забувала його знімати під час їжі і іноді з’їдала. Те, що я досі жива, значить, що ортодонтичний віск безпечний для організму (в невеликих дозах), тому не турбуйтесь, якщо теж випадково з’їли шматочок.
Та це ще не проблеми. Справжньою неприємністю стало те, що дуга, яка кріпиться до останнього кільця, від’єдналася від нього. Спочатку мене бентежило тільки те, що останній зуб тепер не вирівнюється, а до корекції ще два тижні! Та потім дуга почала трішки натирати, потім сильніше і сильніше. Шкіра в роті була поранена, запалилась, виникали якісь пузирі, неначе алергічні. Я, звісно, намагалася вставити дугу в належне їй місце, але в мене не виходило, вона не вигиналася в потрібний бік і на допомогу мені прийшов….знову віск. Правда, додумалася я до нього тільки коли щока вже дуже боліла і терпіти було несила. Але мій товариш-віск допоміг мені й тут: ним я прикріпила дугу до кільця. І найпрекрасніше те, що коли я їла, віск не з’їдався, а залишався на місці. Адже я не могла його зняти – ну дуже боляче було.
Насправді, це лише перше моє випробування. Я ж хотіла написати про все єдиним текстом, але виявилося, що в мене так багато є чого розказати! Не хочу напружувати вас великим текстом. Тому пізніше я розповім про наступні мої пригоди з брекетами.
Гарного вам дня!
3 комментария