Я завжди знала що прийде цей момент коли прийдеться вирвати мені зуб мудрості. Від початку встановлення брекетів, це завжди було відкрите питання. І знаєте я рада що все відтянулось до сьогоднішнього моменту, бо тільки завдяки всі невдачам я змога попасти в хорошоку клініку, а там і порадили хірурга, який за 5хв зробив усе швидко
Старшно було дуже, просто сам факт розрізання ясен…
Знімки де знаходився зуб немає, але для усіх кому цікаво фото з першого дня після операції
.
І що не все так страшно, до уваги колажик :
Цей колаж це перші дні після опереації, проблема була у мене в тому що попала їда, не уважно я ставилась до прохання обоережно їсти, вирішила що можна все. І пішов запальний процес, біль і запах не приємний. Але звернувшись до лікаря, він усе почистив, поклав лікарство — гіркувате і на другий день все було набагато краще:

На 10 день мені зняли шви. І поки що все чудово
Сам процес загоєння не легкий, боліло, може не так часто зуб як все переносилось в голову. Стан був як перед грипом. Але я все пережила. Раджу якщо у вас проблеми з зубами мудрості, вирвіть не все так страшно якщо ви потрапите до хорошого лікаря.
P.S. Порадити хірурга можу

Скільки разів люди попадались на економії.У мене коли стояв вибір куди піти ставити брекети, випало на приватну клініку, тоді акція у них була, між усіма приватними клініками ціна найнижча. Відгуки я шукала, клініка уже не мало років надає послуги, але ні хорошо ні поганого нічого не знайшла. А тепер розумію як важливо відгуки… Як глянути назад, почитавши мої записи, завжди щось не так, як не лікар, то сам персонал підставить
Чому ця тема стала так важливою зараз, на днях мені написала дівчина, яка як і я проходить лікування в тій же клініці, і яка теж зустрілась з неграмотністю як і персоналу так і лікарів. Коли ти один в такому становищі, ще якось не так це все переживаєш, бо ти точно не знаєш чи це все не вірно. А тепер, в голові одні сумніви, коли ти чуєш про не компетентність свого лікаря, про те що під час зняття брекетів здирають дуже емаль. Я досі у своєрідному шоковому стані, розгублена. Це зуби, це твоя посмішка! Проходити майже три роки з брекетами а потім після всіх процедур, чистка, реставрація — через пару років замінити зуби бо через чиєсь не знання тобі все спортять. Шукати інших лікарів можна, але хто захоче взятись, це не початок носіння брекет системи а кінець, у всіх різний стиль лікування. Я розумію що вихід завжди є, і тут я знайду оптимальний. Але страх що все даремно не дає заспокоїтись…

Добрий вечір. Так, як я сама агітувала не забувати писати сюди, поділюсь з вами моїми думками щодо брекетів. Раніше я також стверджувала, що звертаю увагу на брекет-систему в інших людей, іноді в нас з’являються спільні теми для розмови. А тепер я помітила, що власні й чужі зуби мене майже не хвилюють. Ні, звісно, я здійснюю процедури, гігієну і так далі, але просто не шукаю собі додаткових проблем, не нервую, мене не хвилюють думки інших людей щодо мого вигляду.
А раніше, я думаю, в мене були комплекси, хоча я старалась їх приховати. Насправді ж треба було відразу позбутися всіляких негативних думок щодо мого зовнішнього вигляду. А чому саме я взагалі розслабилась? Можливо, справа в часі, адже три місяці – середній термін, за який людина звикає до будь-чого.
А ось як я помітила свою свободу? Нещодавно я зустріла знайомого, який теж є брекетоносцем. І дивно, я не відчула жодних думок а-ля «Ми маємо так багато спільного, він мене розуміє, нам однаково незручно з брекетами, отже, ми майже брати-сестри», як раніше бувало. Ми знайшли тему для розмови більш цікаву, ніж брекети (бо, ви знаєте, іноді не дуже приємно ділитися тонкощами). А, коли ми попрощалися, я й зрозуміла, що в нього теж брекети, і це ніяк не впливає на моє ставлення до нього. Більше того, це не впливає й на його поведінку також. Хіба що, як я вже помічала, брекетоносці рідше посміхаються, ніби їх щось стримує.
Тож, люди, будьте щасливими й задоволеними життям, бо зовнішність людини не так важлива, як Ви і Ваша особистість! Частіше посміхайтесь, вам нічого не заважає, вас нічого не стримує! Посмішка провокує покращення настрою, гарні емоції

Сходила, зробили і у мене тепер в наявності — панорамний знімок моіх обох челюстей Вроді усе красиво рівно
Був знімок і до встановлення, але він в одному екземплярі і у лікаря. Цікаво було б порівняти) завтра на консультацію, можливо можна буде зробити фото

Привіт, друзі! Чи ви помічали, як нас, брекетоносців, багато? Вже давно минули ті часи, коли, за статистикою, лише одна дитина з тисячі носила брекети! Забулись часи, в які з дитини насміхалися або дражнили.

Тепер набагато частіше я зустрічаю людей в брекетах. А також я бачу багатьох, кому би не завадили брекети, і вони планують їх встановлювати або збирають на це кошти. Серед моїх знайомих вже з десятка два-три-чотири людей, що носять брекети. Як прекрасно, як чудово, що брекети входять у моду, перестають бути чимось новітнім, незвичним, принижуючим, соромливим.

Раніше, коли я тільки побоювалась брекетів і навіть не думала, що носитиму їх, я читала, що людям варто перестати соромитись брекет-систем. «Це – престижно, витрачати кошти на догляд за тілом; займатися вдосконаленням зовнішності – це правильно». Та дійсно, якщо у вас є гроші на брекети, це означає, що ви заможна людина, яка може собі це дозволити. Якщо вам важко було знайти кошти на лікування брекетами, ви всеодно молодець, бо зуміли знайти засоби аби досягнути мети. Приблизно так вважають в Америці. Там навіть модно при найменшому викривленні зубів встановлювати брекети.

Я б воліла, щоб і в нас мода на брекети прогресувала. Як я вже колись казала, брекети можна вважати і красивим доповненням зовнішності, і неприємним здобутком, від якого хочеться якнайшвидше позбутися. Це вже з якої сторони подивитись. Ви можете цінувати можливість носити брекети, а можете їх ненавидіти. Та набагато легше, коли ти приймаєш те, з чим доводиться миритися. Тому я раджу вам дивитись з цього боку на брекети: «Це невеличкі (залізні) прикраси, що є моєю родзинкою, вони личать мені, а до того ж приносять користь моєму здоров’ю. Мені пощастило, що я в змозі дозволити собі цю красу, звісно, через два роки мені їх знімуть, а тим часом я буду насолоджуватись цим подарунком долі, а роки пролетять непомітно». Навіть, якщо ви не згодні з якимсь твердженням, повторюючи цю мантру, ви у неї повірите. І, якщо тільки починаєте носити брекети, вона вам істотно допоможе.

Не переймайтеся через свій зовнішній вигляд, слідкуйте за собою й за брекетами, а тим часом ви будете змінюватись на краще. Брекети – це досвід, радійте, що ви маєте можливість отримати його. Хай щастить)

Привіт, як ви вже знаєте, в четвер у мене була довгоочікувана корекція. Чому довгоочікувана? Та тому, що вже тиждень я ходила без двох брекетів і цілий місяць без необхідного мені кільця.
Я була записана на шість годин, але, знаючи мого ортодонта, думала, що раніше, ніж о пів на сьому, не зайду до кабінету. А я ще й прийшла раніше на двадцять хвилин, тож була впевнена, що чекати мені доведеться довго. Черга – найнеприємніше для мене у візитах в клініку. Та, на диво, не минули й півгодини, а я моя черга вже надійшла, тобто о шостій десять я вже заходила до ортодонта.
Вона не знала про те, що два брекети відпали, адже не було сенсу турбувати її цією не дуже важливою новиною. Та я все ж таки думала, що вона засмутиться. Але нічого такого не трапилось і, повідомивши про брекети, я заспокоїлась. Одна проблема подолана без перешкод. Мені провели звичну процедуру: зняли лігатури з з брекетів, зняли самі брекети, відсвердлили залишки клею з зубів, нанесли синю речовину (коли я одного разу спитала про те, навіщо це, мені сказали «Для протравки»; І що б це могло значити?? ). Потім відсвердлили залишки клею з брекетів, нанесли клей на брекет, приклеїли, потримали ультрафіолет. Здавалось би, усе.
Та далі варто було ще перетерпіти те, як будуть надівати кільце. Бо це було для мене дійсно переживанням. Тому, що першого разу процедура пройшла дуже болюче: ясна не хотіли запускати під себе чужий залізний предмет. Я готувалась до найгіршого, але… Дивно, але нічого болісного майже не було. Мабуть, мої зуби вже перегрупувались так, що кільце одяглось порівняно добре.
Коли все це було зроблено і зайняло добрих півгодини, прийшов час робити вже процедури, які робляться зазвичай на корекціях: змінювати резинки та дугу. Коли резинки були зняті й з верхнього, й з нижнього рядів, я пішла почистити зуби ( щоб почистити самі брекети, адже іноді маленькі частинки їжі потрапляють під резинки і їх майже неможливо вичистити просто так).
Та все-таки мені не вдалось бути повністю укомплектованою: брекет, який відклеївся з четвертого зубу, все ніяк не хотів приклеюватись назад. Двічі ортодонт намагалась прикріпити його, та врешті-решт сказала, що інді буває так. Тепер необхідно чекати наступної корекції, де його зможуть приклеїти. Це пояснюється тим, що емаль не здатна отак одразу прикріпити стільки матеріалів. Варто почекати місяць, щоби вона наситилася мінералами, тоді стане все на свої місця.
Ще з нового те, що чомусь зуби знову почали боліти. Я навіть двічі пила знеболювальне. Для мене це неочікувано, бо я думала, що такий біль може бути лише на початку шляху брекетоносця. Та виявляється, що ні. Справа в тому, що раніше дуга весь час вислизала з одного кільця нижнього ряду. І на цій корекції я попросила ортодонта добре її закріпити. Ось її і закріпили. А зуб почав так нити!!! Я навіть намагаюсь не жувати на тій стороні, а іноді, коли випадково торкаюся зуб до зуба, то пронизує біль. Сподіваюсь, що дні за три все мине.
Із хороших новин, є така: за місяць мені знімуть пластинку. В четвер мені показали зліпок моїх зубів до того, як я почала носити брекети. І я так здивувалась! Насправді я думала, що зуби мої лише трохи покривлені. Та ні. Вони були й не під тим кутом розташовані, що зараз, і всі не на одному рівні. Якщо ви мене зрозумієте, вони просідали в щелепу, стояли дугою.
Я вже думаю, що скоро маю показати вам фотографії, зроблені мною на початку аби ви подивились на мої успіхи))))
А з поганих новин те, що доведеться приймати рішення, а це завжди нелегко. Проблемою моєю залишається те, що верхній ряд зубів занадто висунутий, а нижня щелепа навпаки недорозвинена, менша. Питання в тому, чи видаляти зуби з верхнього ряду, чи висувати нижню щелепу вперед. Щоб вирішити його, потрібно буде незабаром зробити рентген-знімок.
Як на мене, краще видаляти зверху. Бо мені не подобаються проміжки, які вже з’явилися на верхній щелепі, а якщо висувати вперед нижній ряд, там майже напевно теж будуть проміжки. Тому краще потерпіти ще одне видалення, ніж ціле життя бути з щілинами в зубному ряді.
А як проходять ваші корекції? Було б цікаво почитати про методи ваших лікарів.

Закінчимо сьогодні тему про зубні пасти. Раніше я писала про мою колекцію паст і про користь та шкоду складових більшості з усіх паст. Сподіваюся також, що заінтригувала вас обіцянкою розповісти про «таємний» спосіб визначення кладу пасти. Таємний він тому, що відкрито там нічого не сказано, але ви можете дізнатися загальну характеристику пасти. Також про цей спосіб знають далеко не всі, про нього мало де повідомляється і я взагалі випадково натикнулася на нього. Але сьогодні наше вузьке коло довідається про Нього…
Та спочатку невеличка передмова. Як ви вибираєте пасту? Чи звертаєте увагу на склад чи просто обираєте пасту про яку дізнались з реклами. До речі, найчастіше продукція, що найбільше рекламується, має найменшу якість.
Наприклад, у США на тубах з пастою друкуються попереджувальні написи про загрозу отруєння пастою при ковтанні та ін. Та наші виробники на тубах розміщують лише рекламні написи, що повідомляють про «крутість» вами обраної пасти, погоджуєтесь?)
А склад зазначений на упаковці, яку зазвичай одразу викидають, особливо не вчитуючись. Чому б це?
АЛЕ.
Туба з пастою може нам дещо розповісти. Чи помічали ви коли-небудь невеличку горизонтальну лінію зверху на тубі, в місці де вона начебто скріплюється? Якщо помічали, то, мабуть, і не звернули уваги, вважаючи, що це — дизайн. Та дарма, адже це зовсім не дизайн, а саме інформація, що вас зацікавить. Так виробники зашифрували цю інформацію. Звісно, для зручності… Ось фото, які я знайшла в інтернеті і задля наочності обвела лінії у фоторедакторі. Шукайте червоне коло, а всередині — риска)



а ось фото моїх паст:

Тож інформація про склад розшифровується за кольором цієї лінії. Чорна, червона, синя, зелена.
1. Чорна лінія. Містить речовини, що, скоріше за все, погіршать ваш стан, якщо ви страждаєте пародонтозом. До того ж, ці пасти небезпечно використовувати людям, що мають проблеми з яснами. (Коли про це дізналась, збігала одразу до ванної кімнати та подивилась – на моїх пастах немає чорної лінії).
2. Червона лінія – найнебезпечніша. Вона містить такі небажані речовини про які я вже розповідала, як фтор, поверхнево активні речовини, триклозан. А до того ж – поліетилен гліколь, оксибензол та ін.
3. Синя лінія. А от синя лінія – непоганий варіант. Звісно, не зелена, але не чорна й не червона. Шифровка означає, що паста містить синтетичні, не шкідливі для здоров’я людини складові. Переважна більшість синіх ліній міститься на пастах середнього класу – недешевих і недорогих. (На моїй колишній – Лакалуті – є така лінія).
4. Зелена лінія. Ви вже, мабуть, здогадуєтеся. Зелений – колір свіжості, здоров’я. Так, зелена лінія означає, що паста містить натуральні елементи, що не шкодять здоров’ю людини (І я так зраділа, побачивши на всіх моїх пастах «Сплат» зелену риску!).
ПІДСУМКИ.
Все, що було сказано тут і раніше, зовсім не означає, що необхідно викинути пасти, щітку, ополіскувачі і все-все, і забути про чищення зубів. Але необхідно уважно читати склад зубної пасти. У складі безпечної пасти не буде триклозану, ПАР(ПАВ, лаурил сульфатів), фтору (флуорід), поліетиленгліколя, оксибензола.
Сподіваюся, стаття була пізнавальною, і ви все-таки дочитали її до кінця))))

Привіт, як усякому брекетоносцю, мені теж довелося зустрітися з проблемами і знайти рішення. Сьогодні я розкажу про перші мої неприємності.
Не дивлячись на те, що на нижні зуби брекети поставили зовсім ще недавно (менше місяця назад), вони вже потребували підвищеної уваги до себе.
По-перше, перші 3-4 дні боліли зуби, поки не звикли до тиску дуги. По-друге, саме з нижніми зубами мені вперше довелося випробувати віск для брекетів, хоча його дали ще коли верхні встановлювали. До речі, дуже класна штука, вона не маститься, не має запаху та смаку, не відчувається в роті, але проблемне місце майже перестає боліти. Тільки одна штука мене трішки хвилювала – я забувала його знімати під час їжі і іноді з’їдала. Те, що я досі жива, значить, що ортодонтичний віск безпечний для організму (в невеликих дозах), тому не турбуйтесь, якщо теж випадково з’їли шматочок.
Та це ще не проблеми. Справжньою неприємністю стало те, що дуга, яка кріпиться до останнього кільця, від’єдналася від нього. Спочатку мене бентежило тільки те, що останній зуб тепер не вирівнюється, а до корекції ще два тижні! Та потім дуга почала трішки натирати, потім сильніше і сильніше. Шкіра в роті була поранена, запалилась, виникали якісь пузирі, неначе алергічні. Я, звісно, намагалася вставити дугу в належне їй місце, але в мене не виходило, вона не вигиналася в потрібний бік і на допомогу мені прийшов….знову віск. Правда, додумалася я до нього тільки коли щока вже дуже боліла і терпіти було несила. Але мій товариш-віск допоміг мені й тут: ним я прикріпила дугу до кільця. І найпрекрасніше те, що коли я їла, віск не з’їдався, а залишався на місці. Адже я не могла його зняти – ну дуже боляче було.
Насправді, це лише перше моє випробування. Я ж хотіла написати про все єдиним текстом, але виявилося, що в мене так багато є чого розказати! Не хочу напружувати вас великим текстом. Тому пізніше я розповім про наступні мої пригоди з брекетами.
Гарного вам дня!