Я брекетонесець і + працюючий брекетоносець! В більшості усі брекети ставлять в підлітковому віці, коли школа, університет… а коли хтось працює це рідкість :-)  :-)  :-) 

Роботу я знайшка коли брекетів ще не було, ця подія відбулась через рік. Дуже переживала,  як я буду говорити, як усі віднесуться до цього. Мені тоді було уже майже 25. Важко було говорити, привикнути говорити. І це в більшості замічали і тоді уже розуміли що я з брекетами. У мене кераміка, мало хто замічає її. Потім був момент виривання зубів. Тут я переживала ще більше, коли ти з двома дирками… тут посміхатись уже не получиться на всі свої брекетні зуби) Наступний етап була пластинка, тут з розмовами було по гірше… я багато спілкуюсь на роботі з клієнтами, говорити можливо було, але дуже помало і не голосно. Не зручно було як мене в офісі багато хто не чув при розмові.  Я сама собі інколи будувала барєр у спілкуванні…
Коли виникало питання пошуку нової роботи, в першу чергу я переживала за брекети. Як віднесеться керівництво, людина яка буде слухати мене. Я себе згадую, коли я бачила у когось брекети для мене це було щось нове і цікаве! І чомусь відштовхуючись від особистого досвіду, судила інших. Розумію що це не вірно! Брекети у нас час це не новина, і не щось з мега сучасного! Але співбесіда відбувається, чесно, брекети це останнє про що я можу думати! І на роботі це уже не новина. Один співробітник, два місяці тому, здивувався що у мене брекети, це не замітно, хотя я цю людину бачу часто, спілкуюсь :-)

Висновок: брекети не є перешкодою, і не будуть. Незручності приносять, так це вірно, але не перешкодою!!! Так що сміло наважуйтесь, якшо ви сумніваєтесь  *good*

 

Сьогодні нарешті сталося! Друга корекція позаду. Результати:

1. продовжуємо розширювати зубний ряд;
2. замінили дугу;
3. замість металевих лігатур в мене знову резиночки (тепер зелені та жовті);
4. розповіла лікарю про вісімки, що ріжуться. Він пообіцяв на наступній корекції дати контакти хірурга-стоматолога, в якого можна буде їх видалити. Я в тихому шоці (( майже плак-плак (( начиталася вже в інтернеті, як це буває боляче, як довго лунки загоюються… щось намагалась йому сказати про те, що «може, не треба». Він одповів: «В 30 років, коли всі вісімки повилазять, решта зубів скупчиться. Нащо воно тобі потрібне?»
5. зраділа, бо ортодонт сказав, що на нижню щелепу ставити брекети не будемо. Прикус виправитись має сам.
6. на чистку ще не потрібно, здається, все непогано (далі буде…).
7. пояснив, що утворення щілин між передніми зубами – це нормально. Коли бічні зуби будуть вирівнюватись, передні зійдуться знову.
8. дала лікарю свою пошту, домовились, що він мені фото «до» скине. Нарешті побачу їх!
9. послуги стоматології вже подорожчали…

Мала моя сьогодні щаслива: їй теж замінив дугу, пообіцяв, що вона передостання, тобто їй тільки три місяці лишилось (!!!), замість резинок в неї тепер лігатури, протягнуті по всій довжині дуги.

Відчуття: зуби стискає, та не дуже сильно. Сподіваюсь, що завтра їсти зможу  :-)

Дивлюсь я на теперішню фінансову ситуацію і жахаюсь: треба десь шукати багатих родичів :-D в мене ще чималенький термін носіння брекетів, ймовірно, доведеться ставити «залізячки» ще й на нижню щелепу. Про заміну дуг, лігатур і оплачувані консультації я взагалі мовчу.

Тож, у наскільки «кругленьку» суму мені це все виллється, можна тільки здогадуватись. На одну мою «челюху» самі брекети вийшли у 4500 грн, плюс кілька консультацій по 120 грн, зліпки – 500 грн, перша корекція – десь біля 200 грн (не можу сказати точно, бо платили разом з сестрою, їй замінили і дугу, і резинки, а мені тільки лігатури поставили, разом було 400 грн).

На 25 лютого записались на другу корекцію, і  що вона нам принесе – один великий знак питання  *unknw*

Брекетоносці, а які фінансові вливання виявились необхідними для вашої «голлівудської» посмішки?

 

 

Радіючи вчора всім накрученим штучкам у мене на верхній щелепі, я забула про те що в таких випадках присутній біль… А біль жахливий *dash*  Про їду чесно я думати і не можу, я зуби не можу зімкнути, від легенького дотику ще сильніш болить, вони в розслабленному стані болять! Я розумію що вони стягуються, і вірю що ці болі не даремні....

Сьогодні (фактично вже вчора), не дивлячись на прекрасне свято закоханих, мені довелось завітати до стоматолога. Так вийшло, що запис був тільки на цей день, тож довелося йти, бо проблеми з зубами відкладати неможна (!!!).

Виявилось, що стоматолог-терапевт знає мого ортодонта. Сказала, що непоганий спеціаліст та підтвердила мої сподівання про те, що нижню вісімку зліва не треба буде видаляти (бо зробили рентген, де вісімку теж було видно, корені там добре стоять, коронка трішки зміщена до середини, але для зуба на яснах місця вистачить).

До речі, щодо кармана, який утворений над цією вісімкою: радила не чіпати. Періодично перевіряти, полоскання робити. Та чекати.

Коротше кажучи, і зуби полікувала, і щодо брекетів трішки дізналась, і свято відмітила  :-)

День пройшов плідно, я майже щаслива  :-D

З приходом брекетів у моє життя змінилось, хоча і не сильно, багато чого. По-перше, їжа. По-друге, посмішка. По-третє, гігієна ротової порожнини. Може, щось ще? А, так, я почала писати блог)))



Трошки розповім, як я їм. Найбільше горе, що я зазнала, маючи брекети, — це відмова від цілих яблук. Яблука взагалі – мої найулюбленіші фрукти. Я ними просто марю: тверді, соковиті, кисло-солодкі – ідеальні для мене. Самий смак – це вгризатися у яблучну плоть. Їм я їх кожен день (чи «їла» буде правильніше?). Після встановлення брекетів (коли ортодонт довго та нудно розповідав про те, що можна їсти, а  що – ні) я недовго була слухняною дівчинкою і вже за кілька днів вирішила яблука їсти «як завжди». Та не вийшло. По-перше, боляче. А по-друге, коли його кусаєш верхніми зубами, мені здається, що брекетини сповзають наверх. Певно, що це тільки здається, та від того приємніше не стає.

Отож, доводиться яблука різати. А порізані яблука – це вже не те(((

До речі, на днях в гостях була. Подружка запропонувала яблуко в пюре натерти, щоб мені боляче не було. Аж пустила сльозу: як про мене дбають  :-)

 

На сьогоднішній день можу сказати, що брекети, в принципі, свою роботу виконують непогано. Якось зроблю красиве фото з тим, що в мене в наявності зараз))

Отже, правий різець вже став на своє місце, а той, що зліва, потихеньку наближається до своєї цілі. Діло лишається за боковими молярами (вони трошки всередину «падають»). От якби ще й шийки зубів прикрилися, то б було просто чудесно))

Та тепер мені здається, що серединні різці виходять різного розміру: ніби справа коротший, ніж зліва. Це мене засмучує, бо на обох різцях ще маленькі відколи по краях з дитинства. Виходить зовсім неідеально :-(  Читала, що після зняття брекетів усі зуби підрівнюють, якось підпилюючи. Не знаю, обов'язкова це процедура чи ні. Та сподіваюсь, що в кінці кінців усе стане рівненьким.

Ось і все, чим можу похвалитися  :-)

З того моменту, як в мене з'явились брекети, моя «маленька» жіноча сумочка стала ще трішки важчою. До мільйона найважливіших речей додалися віск та інтердентальна щітка.

Справжня трагедія, коли при перекладанні речей із сумки щось залишаю вдома: отож, тільки п'ю, поїсти не можу, бо щось обов'язково застрягне, а як його без щітки витягнути?

Взагалі-то виходить, що моя інтердентальна щітка (звучить як класно!) зовсім свої функції не виконує, я її використовую тільки для вичищення проміжків між зубами та брекетинами. А для щоденної гігієни ротової порожнини в мене звичайна щітка, тверда. Вона, здається, непогано справляється без інших можливих хитрощів (типу іригаторів/нитки/ополіскувача).

Отакі вони в мене яскраві)))

 

Намагалась знайти фото зубів до встановлення брекетів, і пошуки затягнулись. Тих фотографій, що робив ортодонт до встановлення брекетів, в мене нема. В нього iPhone, в мене Android, отже передати фото не змогли, а зв'язку з ним через соцмережі поки немає. Отже, чекаю наступної корекції.



Але віднайшла фото у перший день встановлення) якість не дуже, та, в принципі, найголовніше видно)) кривеньки різці та фіолетові резиночки))

Я – везунчик. Це все, що я можу сказати (поки що) про больові відчуття. Зуби мої нили (не боліли, а саме нили) одразу після встановлення десь зо два тижні, а після першої корекції, коли мені зняли резинки та замінили їх на лігатури, дискомфорт був лише кілька днів. Ортодонт і моя сестра чомусь дивувались. Навіть сестра, як я вже писала, потерпала сильніше (а в неї зуби менш проблемні). Мені ж навіть не довелось сильно міняти свої харчові звички.

А от справжній дискомфорт з'являється, коли я багато розмовляю. Натирає по боках. Добре, що є віск. Ще побільше води п'ю. І поменше роблю бла-бла) за день після  значних балачок все проходить.

Ну і болить, коли в роті пересихає. Після встановлення брекетів в мене слини виділяється забагато(здається, це нормально), я постійно її ковтаю. А от після «паті» на ранок – справжня біда – пересохла Сахара відпочиває) П'ю воду та чекаю, поки само все відновиться))