Добрий вечір. Так, як я сама агітувала не забувати писати сюди, поділюсь з вами моїми думками щодо брекетів. Раніше я також стверджувала, що звертаю увагу на брекет-систему в інших людей, іноді в нас з’являються спільні теми для розмови. А тепер я помітила, що власні й чужі зуби мене майже не хвилюють. Ні, звісно, я здійснюю процедури, гігієну і так далі, але просто не шукаю собі додаткових проблем, не нервую, мене не хвилюють думки інших людей щодо мого вигляду.
А раніше, я думаю, в мене були комплекси, хоча я старалась їх приховати. Насправді ж треба було відразу позбутися всіляких негативних думок щодо мого зовнішнього вигляду. А чому саме я взагалі розслабилась? Можливо, справа в часі, адже три місяці – середній термін, за який людина звикає до будь-чого.
А ось як я помітила свою свободу? Нещодавно я зустріла знайомого, який теж є брекетоносцем. І дивно, я не відчула жодних думок а-ля «Ми маємо так багато спільного, він мене розуміє, нам однаково незручно з брекетами, отже, ми майже брати-сестри», як раніше бувало. Ми знайшли тему для розмови більш цікаву, ніж брекети (бо, ви знаєте, іноді не дуже приємно ділитися тонкощами). А, коли ми попрощалися, я й зрозуміла, що в нього теж брекети, і це ніяк не впливає на моє ставлення до нього. Більше того, це не впливає й на його поведінку також. Хіба що, як я вже помічала, брекетоносці рідше посміхаються, ніби їх щось стримує.
Тож, люди, будьте щасливими й задоволеними життям, бо зовнішність людини не так важлива, як Ви і Ваша особистість! Частіше посміхайтесь, вам нічого не заважає, вас нічого не стримує! Посмішка провокує покращення настрою, гарні емоції

Ще раз привіт. Тепер я маю розповісти про корекцію, яка відбулась три дні тому. У мене були великі надії, пов’язані з нею, але, на жаль, не всі вони здійснились. Та все по порядку.
По-перше, я дуже не люблю черги. І, знаючи, що я записана на п’яту годину, я свідомо прийшла о 17:15, бо пам’ятою, що завжди доводилось чекати щонайменше півгодини. Але крісло в кабінеті все ще було зайняте, а в черзі сиділа мама з маленькою дитиною, років шести, які були не за записом. Маленька дівчинка нудилась, ридаючи, і хотіла додому. Я так зрозуміла, що чекали вони вже годину і подумувала над тим, щоб пропустити їх, адже їм потрібен був тільки огляд. Та о 17:30 прийшла наступна людина і чомусь хлопця запросили до кабінету без черги. Овва! Чому хтось має сидіти години, а хтось ні?
Коли через хвилин 20 хлопець вийшов (добре, хоч не дуже довго), крісло мого ортодонта було зайняте все тим же невідомим мені, та, безперечно, складним пацієнтом. (Скільки можна сидіти там?!) О шостій з чимось до ортодонта увійшли дівчинка та її мати. а о 18:30 – я.
Клас, я збиралась прийти пізніше та менше чекати. Натомість – все одно година в черзі. Та настрій у мене був хороший в очікуванні нових змін.

Зайшовши до омріяного кабінету, я сіла на крісло та ще трохи почекала приготувань, і почалась корекція. На жаль, мені так і не зняли
ортодонтичну пластинку. Порадили зробити ще декілька знімків, зокрема 3Д знімок зубів, щоб вирішити, як далі продовжувати лікування. Мені в майбутньому або будуть видаляти четвірки (чи одну четвірку), або висувати нижній ряд вперед, працювати з прикусом. Я відчуваю, що пройшла перший з багатьох етапів, етап лікування брекет-системою.
Що ж до інших моїх надій, відпалий брекет з великими зусиллями приклеївся (хоча не з першого разу), останнє кільце досі без дуги, але принаймні без гною, зуб здоровий. І резинки я поміняла з рожевих на зелені, вони підкреслюють колір моїх очей (я сподіваюсь на це). Мене трохи турбує біль то тут, то там, в зубах. Перші дні після корекції щелепа трохи нила, бо мені поставили сильнішу дугу, я її прямо-таки відчувала… Тепер вже звикла, хоча останнє кільце мені трохи натирає, мабуть, в тому місці залишиться шрамик.
З інших новин ще й така: корекції подорожчали вполовину… Ну а що ж, зараз такий час, хоча не зрозуміло, чому саме зараз ціни різко піднялись. Шкода, що корекції не входять в оплату брекетів, бо моя подруга заплатила за все на початку лікування і прийом лікаря для неї безплатний. У мене ж не так(
Так ось, я вважаю, що на наступному тижні зроблю необхідні знімки, і в травні на наступному візиті мою долю вирішить ортодонт. Я навіть не знаю, що краще – видаляти зуби, чи висувати їх наперед (адже будуть проміжки між зубами, що особисто мені не подобається).

Думаю, я б вибрала видалення зубів, особливо, коли знаю хорошого хірурга, в якого проходили мої попередні операції.
Сподіваюсь, у вас теж все в порядку. Пишіть у блог, не забувайте про нас!

ДРАТУЄ
Доброго вечора. Останнім часом у мене дивний настрій. Через те, що я бачу результати носіння брекет-системи, мені хочеться ще й ще. Більше, краще, швидше. Так бажаю мати рівні зуби, красиву посмішку!
Але з іншого боку мене трохи бентежить і дратує, що ще жодний місяць я не виносила повну брекет-систему: то в мене тільки верхній ряд був із брекетами, то відпадали окремі частини системи, то не було кільця, то вилазила дуга… Навіть зараз у мене немає брегета на п’ятому зубі, бо його не вийшло приклеїти на минулій корекції. Це мене збентежило тоді, та й зараз бентежить: як це, цитую: «Не виходить приклеїти. Давай наступного разу»???? На мій погляд — просто свинство, чому я маю витрачати дарма цілий місяць. А раніше були проблеми з кільцем, минулого разу мені його закріпили і — що б ви думали – не довели туди дугу. Останні жувальні зуби теж проблемні, тому для мене важливо, щоб вони вирівнювались. Раніше кінчик дуги постійно вислизав з відведеного йому місця в кільці й ранив шкіру. Тоді я попросила його добре закріпити, але, от біда, він знову не там, де повинен бути!
Скоро корекція, залишився тиждень. Я мрію вже, коли брекет-система буде повністю вкомплектована і працюватиме найкращим чином.

Не знаю, скільки ще доведеться перетерпіти з цими брекетами. Хоч це й лікування, процес носіння дається важко. До того ж це лікування втручається в усі сфери життя, а ми, брекетоносці, звикаємо до них. Мені трохи набридло носити брекет-систему, може, мені не вистачає нових вражень?)
На наступній корекції оберу собі інші резиночки, отримаю брекет, який минулого разу не приклеївся, мені нарешті знімуть пластинку після довгих вагань і обіцянок. Я позбудуся незручностей, пов’язаних із цим ортодонтичним приладом, і життя стане легшим. Сподіваюсь на це. Головне – завжди залишатись оптимістом і не звертати уваги на ці невеличкі свої невдоволення!
.

Привіт, друзі! Чи ви помічали, як нас, брекетоносців, багато? Вже давно минули ті часи, коли, за статистикою, лише одна дитина з тисячі носила брекети! Забулись часи, в які з дитини насміхалися або дражнили.

Тепер набагато частіше я зустрічаю людей в брекетах. А також я бачу багатьох, кому би не завадили брекети, і вони планують їх встановлювати або збирають на це кошти. Серед моїх знайомих вже з десятка два-три-чотири людей, що носять брекети. Як прекрасно, як чудово, що брекети входять у моду, перестають бути чимось новітнім, незвичним, принижуючим, соромливим.

Раніше, коли я тільки побоювалась брекетів і навіть не думала, що носитиму їх, я читала, що людям варто перестати соромитись брекет-систем. «Це – престижно, витрачати кошти на догляд за тілом; займатися вдосконаленням зовнішності – це правильно». Та дійсно, якщо у вас є гроші на брекети, це означає, що ви заможна людина, яка може собі це дозволити. Якщо вам важко було знайти кошти на лікування брекетами, ви всеодно молодець, бо зуміли знайти засоби аби досягнути мети. Приблизно так вважають в Америці. Там навіть модно при найменшому викривленні зубів встановлювати брекети.

Я б воліла, щоб і в нас мода на брекети прогресувала. Як я вже колись казала, брекети можна вважати і красивим доповненням зовнішності, і неприємним здобутком, від якого хочеться якнайшвидше позбутися. Це вже з якої сторони подивитись. Ви можете цінувати можливість носити брекети, а можете їх ненавидіти. Та набагато легше, коли ти приймаєш те, з чим доводиться миритися. Тому я раджу вам дивитись з цього боку на брекети: «Це невеличкі (залізні) прикраси, що є моєю родзинкою, вони личать мені, а до того ж приносять користь моєму здоров’ю. Мені пощастило, що я в змозі дозволити собі цю красу, звісно, через два роки мені їх знімуть, а тим часом я буду насолоджуватись цим подарунком долі, а роки пролетять непомітно». Навіть, якщо ви не згодні з якимсь твердженням, повторюючи цю мантру, ви у неї повірите. І, якщо тільки починаєте носити брекети, вона вам істотно допоможе.

Не переймайтеся через свій зовнішній вигляд, слідкуйте за собою й за брекетами, а тим часом ви будете змінюватись на краще. Брекети – це досвід, радійте, що ви маєте можливість отримати його. Хай щастить)

Привіт, сьогодні я хочу поділитися враженнями від зустрічі одного брекетоносця.
Я поки ще вчусь, можна сказати, що я дитина, яка носить брекети. Загалом таких брекетоносців небагато, та я маю 10-15 знайомих, яких спіткала ця участь.
Але я досі не зустрічала дорослих брекетоносців. Тому що вас, друзі, дійсно мало. За те я вас і поважаю, що ви зважилися на цей важливий крок.
Та ось нещодавно я нарешті зустріла дорослого носія брекетів. І не просто зустріла, а навіть спілкувалась з ним, точніше, з нею.
До речі, брекети я помітила не одразу… та зараз не про це.
Як я казала, я поки вчусь. І ось нам на пару прийшли дівчата, на практику, щоб викладати нам правознавство. Вони студенти п'ятого курсу і тому, я думаю, не молодші за 23 роки. Спочатку вони не приглянулись нашій прискіпливій групі, адже вони майже одного з нами віку й хочуть нам викладати! Та згодом ми потоваришували. І ось, на другій парі, я помітила незвичний відблиск… і тут. Брекети! «У вас брекети!» — приблизно таким був мій викрик на всю аудиторію. Звісно, мене вразила така зустріч, але більше я була здивована, що моя увага впала на брекети тільки тепер. Зазвичай мені потрібно декілька хвилин аби помітити залізний відблиск на зубах. А в цієї дівчини були саме залізні брекети.
«Так, брекети » — відповіла вона.
Здається, вона звикла до того, що люди дивуються цьому факту. Мені сподобалось, що вона досить відкрита і також сподобалось, що вона зовсім не приховує цих брекетів. Та, знаєте, мені все ж здалося, що їй скоріше хочеться спекатись брекет-системи і вільно посміхатись. Що ж, я поділяються її позицію, та мені здається, що брекети — гарний досвід.

Ось що ще я хотіла вам сказати щодо посмішок – дехто, як іноді я не хоче або не може посміхнутись на людях, наприклад якщо є вірогідність, що частинка твого перекусу застрягла десь у брекет-системі.
Я хотіла б поділитися з вами корисною і доцільною інформацією з приводу того, як мені радять доглядати за зубами і ротовою порожниною. Тому, що всі ми знаємо, що догляд за брекетами потребує надзвичайної уваги.
Я поділила всю «систему» на декілька етапів:
1. Спочатку чистимо зуби з фторовмістною пастою (вона краще відбілює) звичайною зубною щіткою вздовж осі брекетів для видалення залишків їжі з самих брекетів. Важливо!!! Щітка повинна бути середньої жорсткості і мати м’яку, округлену на кінцях, форму.
2. Потім спеціальною щіткою-йоржиком для брекетів очищуємо поверхню емалі, що прилягає до брекет-системи, проміжки між зубами.
Важливо!!! Чистьте проміжки обережно аби не поранити ясна, та ретельно, щоби не пропустити рештки їжі.
3. Обов’язково користуватися ополіскувачем для ротової порожнини, тож не нехтуйте цією порадою.
Важливо!!! Процедуру такої чистки виконувати двічі на день, не рахуючи тих разів, коли ви просто прочищаєте рот після прийому їжі.
Щодо чищення – все, але не забувайте вчасно приходити до свого ортодонта, бо важливо аби лікар контролював процес вирівнювання зубів.
Успіхів вам!
Чистьте зубки і нехай вони будуть білі, красиві і в усіх значеннях довершенні.

Привіт! Вітаю усіх з Днем Святого Валентина!!! У День всіх закоханих хочеться радіти посміхатися, проводити час з рідними і близькими, не дивлячись на те, є у вас або немає другої половинки, у святкову неділю всіх переслідує святковий настрій. Не дивлячись на погоду, дощ і мряку, ми всі повинні посміхатися.
Та як посміхатися тим, хто носить брекети? Наприклад я, якщо сто раз подарую комусь посмішку, то в сто перший раз подумаю, що це вже занадто і припиню посміхатись.
Але чому всі ми носимо брекети? Тому, що нас усіх об’єднує бажання мати красиву посмішку, а хтось хоче подолати внутрішній бар’єр або комплекс щодо своєї «неповноцінності». Особисто мені просто хочеться покращити себе у всіх планах, хоса б для того, щоб знайти створену для мене мою половинку.
І як же я себе почувала у День Святого Валентина сьогодні, коли більшість (як мені чомусь здавалось) ходили парами і занурювались у романтику? А в мене просто був чудовий настрій, сьогодні я спілкувалась із гарними людьми і не витратила свій час дарма.
Я думаю, що кожен з нас створений для когось іншого, своєї рідної душі, для другої половинки, щирого серця. І якщо вам пощастило знайти свою пару, то бажаю вам гарно провести цей день і гарного його завершення. Якщо ви, як і я, прагнете здійснити всі свої мрії, зокрема на горизонті романтики, то впевнено йдіть до своєї мети, відкривайтесь, вдосконалюйтесь. І носіть брекети, якщо для вашого самоствердження необхідні рівні зуби. Тому, що кожному – своє.
Кохайте і будьте коханими!

Роздумуючи над тим, чим я можу ще поділитися, я згадала про цю достатньо давню історію, записану у моєму щоденнику. Ось, що в мене написано:
Є ще милі люди! Сьогодні вранці мене збили з ніг люди у натовпі. Компанія, яка штовхнула мене просто пройшла вперед. Пам'ятаю в мене промайнула думка :«Як хочеться, щоби ввічливість увійшла в моду! '' В цей час симпатичний хлопець зупинився аби допомогти мені підвестися. Це було так неочікувано і приємно, що я щиро посміхнулася йому. Посміхнулася і тут же засоромилась, уявивши цю посмішку. Та мій рятівник посміхнувся мені у відповідь ще ширше! Помітивши мою збентеженість, він сказав, що сам нещодавно зняв брекеты і що мені не варто соромитись. Мабуть, він зрозумів мій стан) Побажавши гарного дня, він пішов, а я дивилася йому вслід. Він зробив мій день гарним і тепер я буду частіше посміхатись.
— Тепер, перечитавши свої записи, я ще ясніше згадала той стан. Справа в тому, що тоді я тільки декілька днів, як носила брекети. І була в легкій депресії. Тоді мене ще не втішили слова моєї подруги про красу брекетів, про їх особливість, родзинку.
А тепер я трохи соромлюсь свого ставлення до брекетів. Бо ж вони корисні для мене, вирівнюють мої зуби, роблять мене кращою. Можливо, якби не ортодонтія, в мене розвинулись комплекси щодо усмішки і хто знає ще що.
Хочу закликати вас не соромитись і не жалкувати, а навпаки бути вдячними долі за можливість виправити недоліки.