Дистальний прикус — найпоширеніша аномалія прикусу. Характерною особливістю даної аномалії є помітне висунення вперед зубів верхнього ряду по відношенню до зубів нижнього ряду. Дистальний прикус може бути викликаний трьома факторами: надмірно сильний розвиток верхньої щелепи, недорозвинена нижня щелепа, третій фактор — збіг двох перших. Не всі люди з дистальним прикусом звертають увагу на цю аномалію. Причому, більшість людей, що звертаються з цією проблемою до ортодонта, в першу чергу стурбовані естетичними питаннями, хоча така аномалія прикусу є, м'яко кажучи, небажаною з точки зору здоров'я людини.

Так через що формується такий прикус? Причин досить багато. Найпоширенішими з них є:

• тривале смоктання дитиною соски (та інших предметів), пізній перехід на тверду їжу;
• різні ЛОР проблеми в дитячому віці (сюди можна віднести не тільки проблеми пов'язані з тим, що дитина більше дихає ротом, ніж носом, а й просто часті запальні захворювання носоглотки);
• формування неправильної постави у дитини;
• рання втрата молочних зубів.

Менш поширеною причиною є генетична схильність людини до даної патології. До чого веде дистальний прикус і чи потрібно його виправляти?

Звичайно, шкода від такого прикусу багато в чому залежить від ступеня аномалії розвитку кістково-щелепної системи. Зовсім незначна аномалія може не представляти помітноі небезпеки здоров'ю людини, а от про серйозну аномалію так сказати не можна.  Негативними наслідками дистального прикусу є:

• високий ризик розвитку карієсу задніх зубів;
• високі ризики, пов'язані з виникненням захворювань пародонту;
• патологія функції ковтання;
• труднощі протезування та імплантації зубів.

Як і лікування інших видів аномалій прикусу, дистальний прикус набагато легше лікувати в дитячому віці. Коли прикус тільки формується лікування, як правило, зводиться до встановлення знімних капп або трейнерів.

У дорослому віці дану аномалію прикусу лікувати набагато складніше. При лікуванні використовується брекет-система, а також досить часто ще спеціальна лицьова дуга. Паралельно проводиться міотерапія, метою якої є зміцнення жувальних м'язів. Період лікування тривалий. Залежно від тяжкості аномалії може займати від року до чотирьох років.

Неправильний прикус — поширена проблема для багатьох дітей і особливо дорослих. Точна наука статистика непохитна: до 90% населення розвинених країн страждають тими чи іншими відхиленнями в будові щелепно-лицьової області.
Проте всього кілька десятків років тому вважалося, що виправляти прикус необов'язково. Але без красивої посмішки виробити необхідне позитивне враження в роботі або в особистому житті вкрай важко. Більш того, за твердженням психологів, кривизна зубів на підсвідомому рівні сприймається як агресія. Мабуть про цей факт здогадували і наші предки. Адже перші ортодонти почали працювати над красивими посмішками людей ще в Давньому Єгипті.

Тоді для корекції зубного ряду застосовували золотий дріт, нитки і шліфувальні матеріали. Сьогодні в розпорядженні лікарів останні досягнення науки, завдяки яким процес виправлення прикусу стає все менш неприємним.
Проблеми з прикусом можуть бути як вродженими, так і набутими. У першому випадку, це особливості генетики, якими пацієнта «нагородили» батьки. Їх також можна виправити, але, на жаль, не можна запобігти. У другому випадку неправильного прикусу можна було б уникнути. Батькам важливо знати, що ця аномалія може розвинутися навіть при порушенні дихання дитини: якщо малюк дихає через рот, то його мова постійно впирається в небо, що призводить до неправильного розвитку прикусу. Крім того, такі звички, як смоктання пальця або будь-яких інших предметів, прікушування нижньої чи верхньої губи, також призводять до порушення розвитку правильного розвитку щелепно-лицьової області. Будь-які запальні та інфекційні захворювання можуть шкідливо діяти на формування кісток.
На щастя, прикус можна виправити не тільки в дитячому віці. У кріслі ортодонта виявляються люди в зрілому віці. Позитивний результат лікування залежить від кваліфікації стоматолога, який призначає лікування, і дисциплінованості пацієнта, який виконує приписи лікаря. Один з недоліків лікування — це його тривалість. Ходити протягом довгих місяців і років з брекетами готові далеко не всі.

Неправильний прикус призводить до порушень в області скронево-нижньощелепного суглоба -це один з найскладніших суглобів в організмі людини. Так, решта суглоби виконують руху тільки в двох напрямках, а скронево-нижньощелепний здатний рухатися в трьох. В результаті володар неправильного прикусу відчуває біль при жуванні, головні болі.
Порушення дикції, картавість і шепелявість також часто зустрічаються при неправильному прикусі. Справа в тому, що зуби, як відомо, беруть участь у формуванні звуків нарівні з губами і мовою, тому патології у їх розвитку неминуче ведуть до проблем артикуляції. У цьому випадку жоден логопед не зможе допомогти пацієнтові правильно вимовляти звуки.

Плюс до всього, володар неправильного прикусу не зможе захоплюватися таким модним хобі, як дайвінг. Справа в тому, що на сьогоднішній день виробники випускають тільки загубники для людей з нормальним прикусом.

Точно визначити прикус може лікар-ортодонт. Однак будь-яка людина, знаючи основні ознаки фізіологічного прикусу та патології прикусу, може самостійно оцінити стан своєї зубощелепної системи і при необхідності вчасно звернутися до лікаря.
При оцінці власного прикусу в першу чергу зверніть увагу на симетрію нижньої половини обличчя. У людей з фізіологічним прикусом особа практично симетрично.
Під час прийому їжі зверніть увагу, чи однаково вам зручно жувати на праву і ліву сторону, які жувальні рухи ви при цьому робите. Переважання вертикальних «розчавлювальних» рухів над горизонтальними «розтираючими» може бути при наявності різних блоків, коли при повному змиканні зубів через зворотнє перекриття одного або декількох зубів неможливо перетирати їжу рухами нижньої щелепи вправо-вліво.
Приводом звернення до ортодонта служить також посилене відкладення зубного нальоту на окремих зубах. Якщо на деяких зубах утворюється наліт, значить, ці зуби не жують!!! Неправильно стоящі зуби майже не беруть участі в жуванні і тому погано самоочищаються.
Кровоточивість ясен, особливо в молодому віці, теж може бути наслідком патології прикусу. Жувальне навантаження на зуби з неправильно розташованою віссю спрямована на поступове зрушування зуба. Зв'язковий апарат відчуває патологічне навантаження, виникає запалення, яке можна лікувати нескінченно.
Якщо ваша дитина погано вимовляє шиплячі, не поспішайте відразу вести його до логопеда. Відвідайте спочатку кабінет ортодонта, щоб переконатися, що у дитини немає патології прикусу. Інакше ви можете просто втратити час. При відкритому і косому прикусі люди часто шепелявлять. Складка під нижньою губою у дитини може свідчити про дистальний прикус, а можливо навіть про глибокий. Таку патологію необхідно лікувати.
Як самому перевірити свій прикус?
1. Для оцінки лінії змикання зубів необхідно зробити ковтальний рух і зафіксувати зуби в такому положенні. Розімкніть губи і подивіться, в якому становищі співвідносяться верхні і нижні зуби. У нормі всі зуби повинні стикатися!

2. Вертикальна лінія, що проходить між верхніми центральними різцями, повинна збігатися з вертикальною лінією, що проходить між нижніми центральними різцями.

3. Верхні різці та ікла повинні перекривати нижні не більше, ніж на 1/3 висоти коронки зуба. Ріжучий край нижніх різців повинен стикатися з піднебінної поверхнею верхніх зубів.
4. Щічні горби верхніх жувальних зубів (молярів і премолярів) повинні знаходитися зовнішнє щічних горбів нижніх зубів.

5. Піднебінні горби верхніх зубів повинні зручно лежати на жувальних борозенках нижніх зубів.
6. Під час жувальних рухів нижньої щелепи вправо і вліво (як ніби ви розтираєте зубами їжу) моляри і премоляри робочої сторони, що жує на даний момент, не повинні втрачати контакт між собою.

Якщо ви не змогли в чомусь розібратися, чи у вас виникли сумніви — ви завжди можете звернутися до фахівця лікаря-ортодонта.

Звернення до ортодонта має одну тверду перевагу – покращення зовнішнього вигляду посмішки. Іноді єдиним засобом відновлення гарного стану зубів стають брекети. Тож, з якими проблемами треба звертатись до ортодонта за встановленням брекет-системи?

Скупчення — коли постійний зуб більший за вільне місце. Зовні це має вигляд ніби зубам не вистачає місця на щелепі, вони можуть буди викривлені або зміщені до купи.

Великі проміжки — між зубами занадто багато місця. Зустрічається коли постійний зуб менший за вільне місце. Трапляється якщо після випадіння тимчасових зубів новий занадто довго не ріс, тому сусідні зайняли його місце, а справжній «господар» випинається у бік бо не має змоги зайняти своє місце. Також виникає у випадку відсутності вільного місця, коли наявні зуби потрохи роздвигаються, аби заповнити вільне місце.

Перехресний прикус — зустрічається в передній частині щелепи і/або з боків. При цьому один чи декілька зубів розташовані не в загальній лінії, а з внутрішньої сторони. Коли щелепи стискаються, цей зуб не торкається інших, а ніби завернутий у внутрішню сторону. Ортодонти рекомендують встановлювати брекети якомога раніше, бо з часом деформується кісна тканина щелепи.

Невірний прикус — коли передня частина верхньої щелепи випинається вперед, а бічні сторони мають здавлену форму. В цьому випадку верхні зуби розташовані в нахліст і закривають нижні, а контакту між ними не має.
Виникає через непропорційне випадіння тимчасових зубів з передньої сторони аби через вади розвитку щелепи. В останньому випадку невірно могла сформуватись як вузька та витягнута верхня частина, так і нижня — здавлена і більш широка.

Випинання нижньої щелепи — нижні зуби видвинуті поперед верхніх. Виникає через недостатній розвиток верхньої щелепи і/або розростання нижньої. Випинання також може бути викликане загнутими верхніми різцями, які не дозволяють стулити щелепи без випячування нижньої щелепи назовні.

«Відкритий» прикус — недостатньо вертикальне положення зубів, якщо кілька зубів, за звичай з передньої сторони, не притискаються до нижніх. За деякими даними викликається через смоктання пальця, підпирання язиком або через нерівномірний ріст щелепи. Причини виникають у дитинстві, коли відбувається формування кісток, тому звертатись до лікаря бажано відразу після помічання недоліків розвитку.

Перші ознаки перелічених проблем проявляються ще в дитинстві, але звернутись за допомогою можна і у зрілому віці. Застарілі деформації гірше піддаються виправленню тому часу буде витрачено більше, але впевненість в собі та можливість уникнути розвитку багатьох захворювань ротової порожнини, шлунку та навіть легень варті того.