Коли Ви думаєте, що гірше бути не може, то Ви помиляєтесь. Гірше може бути завжди. Так говорила моя подруга під час здачі сесії: купа завдань, екзамени через день, недоспані ночі, диплом не писаний і все таке, здавалося б, ну що може бути гірше для студента?! Може! Після цих слів вона впала зі сходів і пошкодила собі ногу, що й досі шкутильгає, а згадка про власні слова залишиться на все життя.
Я з самого початку, з моменту встановлення брекетів цікавилась, що ж то за гачечки такі дивні? Все сподівалася, що то просто частина брекет-системи, і мені не обов'язково знати для чого вона, а тим паче, використовувати її на практиці.
І знову ж таки, сталося не так, як гадалося. Як виявилося, гачечки ті не прості, а для еластиків, резиночок, чи хто їх як назве, так і буде, для виправлення прикусу. Уже вкотре, сама дивуюся, що так воно і є, підкріплюю образ маленької наївної дівчинки (Боже, що я тільки собі думала!). А думала я, що рівні зуби то вже успіх, і зовсім не подумала про те, що щелепи треба і між собою також порівняти, що власне і є основним завданням еластиків.
А рівняти там було що, я так розумію, ще й досі є що, і все життя буде що, адже добитися ідеального результату від моїх зубів просто неможливо. Як не крути, а щелепа таки трішки косити всеодно буде.
Ось вже рік, як я хожу з цими резиночками. Спочатку носила по діагоналі (верхнє ікло — нижній кутній), потім по колу. Все дивувалася, як розмовляти, бо спочатку щелепи взагалі тяжко відкривались, ну, звісно ж, ще був присутній страх того, що вони будуть просто розриватися, і додавати чергової порції болю.
Почала я з так званих «бананів», а потім мені сказали носити «полуничку». Цікаво було приходити в аптеку і запитувати чи є резиночки для брекетів з полуничкою)
Їх неможливо не відчути, проте до всього можна звикнути. Вони навіть дисципліни додають. От наприклад смієшься ти, весело і добре так, а тут раз, і лопнула резиночка, і вже не до сміху) Дійсно, найбільшим недоліком є те, що вони дуже часто псуються. Інший раз, ще не встиг їх втулити на ті гачечки, а воно вже зіпсоване *boredom*
Ще одним приступом паніки став той факт, що їх же самотужки треба змінювати, що спочатку здавалося непосильною задачею. Та, декілька невдалих спроб, трішки сліз, злості, агресії, нецензурних слів і готово) Все приходить із досвідом)
До недоліків також можна віднести те, що перед кожним прийомом їжі їх треба знімати, а потім одягати знову. Перші рази забувала, а потім вже у звичку ввійшло. Вже і вони частинка мене)
А от головним плюсом є те, що вони таки дійсно допомагають, і вже через деякий час можна відчути, як положення рядів змінюється, що не може не радувати!)
Тож як би там не було, ми можемо жалітися та бідкатись, як нас все дістало, але результат вражає, а тому ми і надалі виконуємо всі настанови стоматологів. Це ж у наших інтересах)
Далі буде