Моя історія починається з першого невдалого знайомства з дівчиною. Її звали Аліною. Вона цікава, приємна і дуже красива дівчина. А в мене на превеликий жаль тоді була посмішка, котра була далеко не як у Бреда Піта. Загалом знайомство не затягнулося на довго. І мабуть це було через неправильне розташування зубів і мою невпевненість у своїй посмішці. Я ніколи не міг подолати жахливий страх того, що можу їй не сподобатись через свою проблему. Саме це спонукало в першу чергу до походу в стоматологічний центр.

Звичайно не тільки симпатією до Аліни керувався я. Крім цього мене вражали погляди людей у мою сторону коли я посміхався. Я завжди старався не відкривати широко рота, аби з мене не глузували. Моя «вбивча» посмішка завжди привертала увагу людей навколишніх. Я ніколи не почував себе впевнено в компаніях і інколи навіть в компанії рідних для себе людей. Але я відхилився від розповіді про мене і дівчинку Аліну.

Коли я вперше спробував запросити її на прогулянку. Вона так зверхньо подивилася на мене, і в очах можливо було прочитати її зухвалість і сміх по відношенню до мене. Аліна звичайно не сказала на пряму, що це через проблему у роті)) але все було ясно і без її зайвих слів. Не красиво дивилася не одна та дівчина, яка так подобалася, але й інші дівчата.

Зрозумівши що ця проблема буде йти за мною все моє життя, я вирішив піти до стоматолога і попросити допомоги у нього. Прийшовши до спеціалістів, воно виявилося не так аж страшно. Там працюють люди, які уміють слухати і співчувати. Мені все докладно розповіли щодо брекетів, і я зрозумів, що боятися було нічого.

Звичайно до налаштування життя у правильне русло ще трохи скоро, але воно того варте, я впевнений.