З давніх давен у світі появився чудо пристрій для корекції положення зубів — це брекети.Одним із перших засновників пропонують вважати американського лікаря Едварда Хартлі Енгля (Edward Hartley Angle). В 1886 році Енгелм був представлений апарат, який пройшов багато обробок, що в кінцевому варіанті і перейшло в сучасну брекет-систему. Основна суть її це перебування у роті протягом усього часу лікування корекціїї зубів. Слова «кронштейн» або «дужка» є точний переклад з англійської «bracket» .«Кронштейн» представляє собою надзвичайно непростий по конфігурації виріб, у високому ступені точно і ювелірно виготовлене. Зазвичай брекет-системи розташовуються з зовнішньої сторони зубів і називаються вестибулярними (від лат. vestibulum — переддень).

Брекет — система супроводжується столітнею історіює у світовій практиці. В більш давні часи всі брекети були приварені до індивідуальних металевих кілець, які фіксувалися за допомогою цементу. Зараз кільця застосовуються виключно для фіксації замків на 6-тих,7-мих або 8-мих зубах. Сама техніка була важкою для лікаря-ортодонта що і в свою чергу незручною і неестетичною для пацієнта. З часом винайшли спеціальний клей для фіксації брекетів безпосередньо на зубах. Зазвичай, фіксаційний матеріал має здатність виділяти фтор, що захищає емаль навколо брекета від демінералізації. У теперішньому часі більш розвинено виготовлення брекетів. Це в свою чергу дозволяє лікарю-ортодонту підбирати брекети індивідуально для кожного пацієнта, з урахуванням усіх естетичних і ідувідуальних переметрів. Цією методикою можуть користуватися в більшості усі в кого є проблеми з корекцією положення зубів та не правильного прикусу. Основна вимога щоб всі молочні зуби встигли змінитися на постійні.

Брекет-система включає в себе брекети, дугу, лігатури (еластичні кільця) (від латинського ligatura — зв'язок). За допомогою лігатури дротяна дуга базується в пазу брекета. При цьому задаються два параметри: 1. сила; 2. напрям тиску. Ці параметри впливають на переміщення кожного зуба. це потребує постійної корекції, і вони в свою чергу оприділяють остаточне взаєморозташування зубів в ротовій порожнині. Для кожного зуба брекет суто індивідуальний. Самі брекети служать лише для передачі її силового впливу на зуби. Ці ж параметри, що закладені в паз брекета, ще називаються прописом брекета (існує декілька видів прописи, якими може скористатися лікар- ортодонт).

Ортодонтична дуга — елемент брекет-системи є джерелом ортодонтичних сил. Дугам заздалегідь додана форма правильного зубного ряду, і при фіксації їх до брекетів, зуби так само встановлюються в правильне положення. У перебігу всього ходу лікування ортодонтичні дуги періодично міняють. Це пов'язано з необхідністю поступового розвитку ортодонтичних зусиль. Для цього в арсеналі лікарів-ортодонтів існують дуги різних перетинів і діаметрів. Так, спочатку лікування зазвичай використовуються тонкі дуги круглого перетину, а в кінці — прямокутні дуги, які повністю заповнюють паз брекета. Так само дуги розрізняються за матеріалом, з якого вони виготовлені. Це може бути високоякісна сталь, може бути сплав нікелю й титану, або цей же сплав, але термозалежні, тобто міняє властивості дуги від температури. Існує навіть спеціальний сплав, розроблений виключно для потреб ортодонтів — це сплав титану і молібдену. Для фіксації ортодонтичної дуги в пазі використовують металеві або еластичні лігатури.