Скільки разів люди попадались на економії.У мене коли стояв вибір куди піти ставити брекети, випало на приватну клініку, тоді акція у них була, між усіма приватними клініками ціна найнижча. Відгуки я шукала, клініка уже не мало років надає послуги, але ні хорошо ні поганого нічого не знайшла. А тепер розумію як важливо відгуки… Як глянути назад, почитавши мої записи, завжди щось не так, як не лікар, то сам персонал підставить
Чому ця тема стала так важливою зараз, на днях мені написала дівчина, яка як і я проходить лікування в тій же клініці, і яка теж зустрілась з неграмотністю як і персоналу так і лікарів. Коли ти один в такому становищі, ще якось не так це все переживаєш, бо ти точно не знаєш чи це все не вірно. А тепер, в голові одні сумніви, коли ти чуєш про не компетентність свого лікаря, про те що під час зняття брекетів здирають дуже емаль. Я досі у своєрідному шоковому стані, розгублена. Це зуби, це твоя посмішка! Проходити майже три роки з брекетами а потім після всіх процедур, чистка, реставрація — через пару років замінити зуби бо через чиєсь не знання тобі все спортять. Шукати інших лікарів можна, але хто захоче взятись, це не початок носіння брекет системи а кінець, у всіх різний стиль лікування. Я розумію що вихід завжди є, і тут я знайду оптимальний. Але страх що все даремно не дає заспокоїтись…

ДРАТУЄ
Доброго вечора. Останнім часом у мене дивний настрій. Через те, що я бачу результати носіння брекет-системи, мені хочеться ще й ще. Більше, краще, швидше. Так бажаю мати рівні зуби, красиву посмішку!
Але з іншого боку мене трохи бентежить і дратує, що ще жодний місяць я не виносила повну брекет-систему: то в мене тільки верхній ряд був із брекетами, то відпадали окремі частини системи, то не було кільця, то вилазила дуга… Навіть зараз у мене немає брегета на п’ятому зубі, бо його не вийшло приклеїти на минулій корекції. Це мене збентежило тоді, та й зараз бентежить: як це, цитую: «Не виходить приклеїти. Давай наступного разу»???? На мій погляд — просто свинство, чому я маю витрачати дарма цілий місяць. А раніше були проблеми з кільцем, минулого разу мені його закріпили і — що б ви думали – не довели туди дугу. Останні жувальні зуби теж проблемні, тому для мене важливо, щоб вони вирівнювались. Раніше кінчик дуги постійно вислизав з відведеного йому місця в кільці й ранив шкіру. Тоді я попросила його добре закріпити, але, от біда, він знову не там, де повинен бути!
Скоро корекція, залишився тиждень. Я мрію вже, коли брекет-система буде повністю вкомплектована і працюватиме найкращим чином.

Не знаю, скільки ще доведеться перетерпіти з цими брекетами. Хоч це й лікування, процес носіння дається важко. До того ж це лікування втручається в усі сфери життя, а ми, брекетоносці, звикаємо до них. Мені трохи набридло носити брекет-систему, може, мені не вистачає нових вражень?)
На наступній корекції оберу собі інші резиночки, отримаю брекет, який минулого разу не приклеївся, мені нарешті знімуть пластинку після довгих вагань і обіцянок. Я позбудуся незручностей, пов’язаних із цим ортодонтичним приладом, і життя стане легшим. Сподіваюсь на це. Головне – завжди залишатись оптимістом і не звертати уваги на ці невеличкі свої невдоволення!
.

І ще одна проблемка, на цей раз із брекетом, трапилась нещодавно.
Щодалі – тим гірше. Я трохи порушила обмеження. З’їла один волоський горіх, зовсім не твердий, а потім пішла чистити зуби і дивлюсь – брекет рухається за щіткою. То вправо, то вліво, то вліво, то вправо…
Виглядає це приблизно так:

Трохи перелякалась, адже мій лікар був не впевнений у даті наступної корекції і могла піти на курси. А я ж не можу з відламаним брекетом ходити. Він заважає і їсти, й чистити зуби. А найгірше – той зуб вже відстає від своїх братців. Він позаду, а всі – попереду. Дивно те, що він не відпав від дуги, а відклеївся від самого зуба, резинки ж міцно тримали його на дузі. А я боялася його загубити, бо минулі страхи не давали спокою – комусь там брекети доклеювали за дві тисячі… я не знала, скільки це мені коштуватиме, але мені ясно сказали «Втрачена й зіпсована апаратура відновлюється за рахунок пацієнта».
Потім я порадилась з мамою, що вона думає, чи варто дзвонити лікарю. Адже це вихідний був і ортодонт мав цілковите право відпочивати. Та все-таки вирішили – дзвонити. Ну а що робити? Не чекати ж дійсно наступної корекції.
Та я ніяк не могла додзвонитися, доведеться чекати буднів – у вихідні лікар просто не бере слухавку (так ми вирішили). Та через пару годин мій ортодонт передзвонила і спитала, що сталося. Після того, як я розповіла, назначили підклейку, правда, тільки через 4 дні був вільний час. Я вже трохи заспокоїлась, підклейка в нас безкоштовна, а корекція відбудеться за розкладом.
Думаю, добре, що мій лікар передзвонив, тому що знаю багато таких людей, котрі дуже цінять свій час і недооцінюють час пацієнта. Адже для мене час, коли брекет висить на дузі і не впливає на зуб, просто даремно втрачений. І за ті декілька днів, що він знаходився без брегета, він вже помітно нахилився зовсім не в той бік.
Зараз хочеться вже радіти, бо зовсім скоро брекет поставлять на місце і дорогоцінний час буде правильно використаний.
Даю собі слово, що постараюсь менше порушувати заборони на їжу. До речі, наступного разу напишу про поради щодо раціону. Звісно, досвідчені брекетоносці знають, що можна, а чого не можна. Але хтось, хто робить перші кроки мені подякує…
Гарного всім дня)

Привіт, як усякому брекетоносцю, мені теж довелося зустрітися з проблемами і знайти рішення. Сьогодні я розкажу про перші мої неприємності.
Не дивлячись на те, що на нижні зуби брекети поставили зовсім ще недавно (менше місяця назад), вони вже потребували підвищеної уваги до себе.
По-перше, перші 3-4 дні боліли зуби, поки не звикли до тиску дуги. По-друге, саме з нижніми зубами мені вперше довелося випробувати віск для брекетів, хоча його дали ще коли верхні встановлювали. До речі, дуже класна штука, вона не маститься, не має запаху та смаку, не відчувається в роті, але проблемне місце майже перестає боліти. Тільки одна штука мене трішки хвилювала – я забувала його знімати під час їжі і іноді з’їдала. Те, що я досі жива, значить, що ортодонтичний віск безпечний для організму (в невеликих дозах), тому не турбуйтесь, якщо теж випадково з’їли шматочок.
Та це ще не проблеми. Справжньою неприємністю стало те, що дуга, яка кріпиться до останнього кільця, від’єдналася від нього. Спочатку мене бентежило тільки те, що останній зуб тепер не вирівнюється, а до корекції ще два тижні! Та потім дуга почала трішки натирати, потім сильніше і сильніше. Шкіра в роті була поранена, запалилась, виникали якісь пузирі, неначе алергічні. Я, звісно, намагалася вставити дугу в належне їй місце, але в мене не виходило, вона не вигиналася в потрібний бік і на допомогу мені прийшов….знову віск. Правда, додумалася я до нього тільки коли щока вже дуже боліла і терпіти було несила. Але мій товариш-віск допоміг мені й тут: ним я прикріпила дугу до кільця. І найпрекрасніше те, що коли я їла, віск не з’їдався, а залишався на місці. Адже я не могла його зняти – ну дуже боляче було.
Насправді, це лише перше моє випробування. Я ж хотіла написати про все єдиним текстом, але виявилося, що в мене так багато є чого розказати! Не хочу напружувати вас великим текстом. Тому пізніше я розповім про наступні мої пригоди з брекетами.
Гарного вам дня!