Все повтоюється.
Знаєте, кажуть, що наше життя — це сукупність пов'язаних подій, що повторюється через певний проміжок часу.
Отак і в мене. Я не дарма філософствую. Нещодавно помітила, що один брекет відвалився. І це було б нічого, якби не розуміння того, що один й той самий брекет відпадає від одного и того ж зуба вже втретє за проміжок у два місяці!
Звісно, я майже не здивувалася, коли помітила, що він бовтається на дузі. Мене більше — можна сказати — вразило. Дивно, я начебто не помітила, коли саме він відпав. І я навіть не порушувала правил!
Але в дечому все ж таки щастить. Брекет протримався майже місяць. З цього випливає, що місяць майже скінчився, а отже — вже в вівторок наступна корекція! І його знову встановлять на місце.
І ще один повтор. Таке собі дежавю. Пам'ятаєте, я писала про зубний камінь? Так от, тепер мені знову здалось, що він у мене є… Та здалось чи не здалось, можливо, він-таки у мене є.
Але я провела корисний дослід-експеримент на виявлення зубного каменю, я його описувала у тій статті про камінь. Якось у пошуках засобу від болю в горлі, знайшла в шафці розчин люголя. Тоді я ним скористувалась за призначенням. А в день, коли в мене була підозра на камінь, я змочила розчином ватний диск і протерла перші нижні зуби — саме та ділянка мене турбувала. І результат! Щось таки зафарбувалось, що б то не було.
Та тепер я думаю — '' Може, це був звичайний зубний наліт, який не вичищається? ''. Не хочеться насправді думати про камінь. Та, може, я спитаю у свого ортодонта у вівторок. Так, це гарна ідея. Обов'язково попрошу її поглянути на мої зуби. Адже це дуже важливо для мене. Ця недуга обійдеться без моїх зубів. Що ж, буду сподіватися на краще. Як зможу, напишу про результати ортодонтичної перевірки. А ви теж будьте уважні й виявляйте проблему вчасно))

Ніхто не говорить, що носити брекети, або як в нашому випадку ортодонтичну пластину, це легка справа. Так, це важко, але ще важче одноманітність. Ви тільки уявіть — після кожного прийому їжі необхідно чистити платсину, полоскати або чистити щіткою зуби, кожні п'ять днів підкручувати механізм щоб розширювати пластину. Одним словом — нудьга болотяна.

Причому це в певній мірі нудно нам як батькам і тим більше дев'ятирічному хлопчикові. Саме тому і мені і дружині останнім часом все частіше та частіше приходиться звертати увагу на те, чи почистив син після їжі зуби.

Так, я не кажу що це дуже важка робота, що це мене дратує, просто потрібно завжди бути на сторожі. Я вже навіть не уявляю як воно самому носити пластину. Правда тут є один позитивний момент — доросла людина не завжди здатна зробити або пережити те, що може зробити чи пережити дитина.

Головне тут — мотивація! По перше, ми проносили пластину майже два місяці, за цей час є певні зрушення та прогресс в лікуванні. По друге, два місяці це вже доволі великий проміжок, буде по дурному з нашої сторони закінчити все на цьому етапі, це буде дійсно тупість і дуже велика.

Особисто я цей курс лікування розцінюю як певний шлях, причому тривалий. А як говорить одна східна мудрість — навіть самий тривала подорож починається з першого кроку. Ми зробили цей крок і напевно вже не один, тому вороття назад нема.

Одним словом, ніколи не опускайте руки на пів дорозі, навіть якщо пройдена четвертина відстані — не потрібно розчаровуватись, не потрібно падати духом, потрібно просто просто рухатись вперед. При цьому не варто перевищувати швидкість та порушувати правила — це завжди небезпечно.

І ще одна проблемка, на цей раз із брекетом, трапилась нещодавно.
Щодалі – тим гірше. Я трохи порушила обмеження. З’їла один волоський горіх, зовсім не твердий, а потім пішла чистити зуби і дивлюсь – брекет рухається за щіткою. То вправо, то вліво, то вліво, то вправо…
Виглядає це приблизно так:

Трохи перелякалась, адже мій лікар був не впевнений у даті наступної корекції і могла піти на курси. А я ж не можу з відламаним брекетом ходити. Він заважає і їсти, й чистити зуби. А найгірше – той зуб вже відстає від своїх братців. Він позаду, а всі – попереду. Дивно те, що він не відпав від дуги, а відклеївся від самого зуба, резинки ж міцно тримали його на дузі. А я боялася його загубити, бо минулі страхи не давали спокою – комусь там брекети доклеювали за дві тисячі… я не знала, скільки це мені коштуватиме, але мені ясно сказали «Втрачена й зіпсована апаратура відновлюється за рахунок пацієнта».
Потім я порадилась з мамою, що вона думає, чи варто дзвонити лікарю. Адже це вихідний був і ортодонт мав цілковите право відпочивати. Та все-таки вирішили – дзвонити. Ну а що робити? Не чекати ж дійсно наступної корекції.
Та я ніяк не могла додзвонитися, доведеться чекати буднів – у вихідні лікар просто не бере слухавку (так ми вирішили). Та через пару годин мій ортодонт передзвонила і спитала, що сталося. Після того, як я розповіла, назначили підклейку, правда, тільки через 4 дні був вільний час. Я вже трохи заспокоїлась, підклейка в нас безкоштовна, а корекція відбудеться за розкладом.
Думаю, добре, що мій лікар передзвонив, тому що знаю багато таких людей, котрі дуже цінять свій час і недооцінюють час пацієнта. Адже для мене час, коли брекет висить на дузі і не впливає на зуб, просто даремно втрачений. І за ті декілька днів, що він знаходився без брегета, він вже помітно нахилився зовсім не в той бік.
Зараз хочеться вже радіти, бо зовсім скоро брекет поставлять на місце і дорогоцінний час буде правильно використаний.
Даю собі слово, що постараюсь менше порушувати заборони на їжу. До речі, наступного разу напишу про поради щодо раціону. Звісно, досвідчені брекетоносці знають, що можна, а чого не можна. Але хтось, хто робить перші кроки мені подякує…
Гарного всім дня)

Встановлення брекетів, або встановлення ортодонтичної пластини, як в нашому випадку, це доволі серйозний крок, який вимагає від носія або батьків такого ж відношення. Зараз, через майже два місяці після того як нашому сину встановили ортодонтичну пластину, я бачу яка відповідальність лягає на нас.

Але сьогодні не про це, сьогодні хочу сказати кілька слів про перші кроки, а саме: як потрібно готуватись до відвідування ортодонта. На мою думку найважливішими є перші два візити, саме на них необхідно задати та отримати відповідь на максимальну кількість запитань.

Звісно, тримати все в голові дуже важко, можу сперечатись з ким завгодно, що від хвилювання ви забудете відразу половину того що хотіли раніше запитати. Тому щоб цього уникнути — готуйтесь до візиту.

Що я маю на увазі. Перш за все, підготуйте листок паперу, ручку, а ще краще — блокнот, який повинен лежати у вас на видному місці. Як тільки у вас виникло питання по ортодонтичній пластині чи брекетам, відразу записуйте його до блокноту. Навіть якщо питання вам здається дивним, всеодно його варто записати. Якщо запитання виникло не вдома, а наприклад на работі, запишіть його на листок та заховайте його в кишеню, щоб не загубити. Вдома це питання перепишіть до блокноту.

Починати записувати питання необхідно заздалегідь, як мінімум за кілька днів до дати візиту. Записуйте всі запитання — запитання які виникли у вас, у чоловіка/дружини, якщо встановлюєте пластину/брекети для дитини — питання від неї теж занотовуйте. Навіть якщо запитання вам здається дивним, всеодно запишіть його, можливо воно якраз таки важливе.

Ну і звісно, не забудьте взяти з собою цей список запитань на перший візит до лікаря.