От і настала черга розповісти про те, як встановлювали брекети мені.

Пройшло вже кілька тижнів с тих пір, як брекети з'явились у моєї сестри. Перші дні, як водиться, зуби в неї ДУЖЕ боліли. Ще після самого встановлення, ми, навчені досвідом її подруги, яка їла тільки пюре кілька перших місяців, пішли в супермаркет за дитячими продуктами, фруктами та молочним.

Звичайно, трішки ми від ціни «припухли»: 200 г дитячого пюре з яловичини коштувало біля 20 гривень, та що робити, довелося брати. Коротше кажучи, набрали ми всього та побільше, загрузилися банками-склянками і – додому.

Перший вечір пройшов відносно спокійно, а от наступного ранку звичні зернові кульки, вимочені в молоці мала вже їсти не змогла, пила тільки молоко, йогурти, заїдала фруктовим пюре. Далі – більше. Ввечері довелося їсти ото пюре з яловичини, і вона почала нити: «Боже, як же його діти їдять, воно ж ніяке, не солоне і не солодке. Блін, шо мені їсти?» Я в неї взяла трішки на пробу і можу сказати: бідні діти, як же вам несолодко живеться на першому році життя. Спочатку півроку одне молоко, потім отаке несмачне починаєте їсти. Жуть! До речі, схоже воно було на кабачкову ікру: що кольором, що смаком, тому в мене з'явились деякі сумніви в чесності виробників…