Привіт, сьогодні я хочу поділитися враженнями від зустрічі одного брекетоносця.
Я поки ще вчусь, можна сказати, що я дитина, яка носить брекети. Загалом таких брекетоносців небагато, та я маю 10-15 знайомих, яких спіткала ця участь.
Але я досі не зустрічала дорослих брекетоносців. Тому що вас, друзі, дійсно мало. За те я вас і поважаю, що ви зважилися на цей важливий крок.
Та ось нещодавно я нарешті зустріла дорослого носія брекетів. І не просто зустріла, а навіть спілкувалась з ним, точніше, з нею.
До речі, брекети я помітила не одразу… та зараз не про це.
Як я казала, я поки вчусь. І ось нам на пару прийшли дівчата, на практику, щоб викладати нам правознавство. Вони студенти п'ятого курсу і тому, я думаю, не молодші за 23 роки. Спочатку вони не приглянулись нашій прискіпливій групі, адже вони майже одного з нами віку й хочуть нам викладати! Та згодом ми потоваришували. І ось, на другій парі, я помітила незвичний відблиск… і тут. Брекети! «У вас брекети!» — приблизно таким був мій викрик на всю аудиторію. Звісно, мене вразила така зустріч, але більше я була здивована, що моя увага впала на брекети тільки тепер. Зазвичай мені потрібно декілька хвилин аби помітити залізний відблиск на зубах. А в цієї дівчини були саме залізні брекети.
«Так, брекети » — відповіла вона.
Здається, вона звикла до того, що люди дивуються цьому факту. Мені сподобалось, що вона досить відкрита і також сподобалось, що вона зовсім не приховує цих брекетів. Та, знаєте, мені все ж здалося, що їй скоріше хочеться спекатись брекет-системи і вільно посміхатись. Що ж, я поділяються її позицію, та мені здається, що брекети — гарний досвід.