Зараз, вже через 5 місяців після встановлення брекетів, я перестала бути перебірливою з їжею. Їм майже все підряд. Тож раціон в мене дуже різноманітний. Навіть знайшла цукерки типу грильяжу, але м'якенькі: я горіхи просто обожнюю.

А орт мене на кожній консультації питає: «Ти взагалі щось їси?» або «Ти ж на дієті не сидиш?» Мене ці питання завжди дивували. Я ж не худенька якась.

А на останній консультації я зрозуміла, чому він так цікавиться. Виявилось, що йому не вдається знайти залишків їжі на брекетах, бо я добре чищу зуби. А я ж з тим чищенням майже маніяк: перший етап – запивати усе з'їдене водою або чаєм, другий – виколупування язиком, третій – полощу водою, а потім ще щіточка, іноді – флосс.

І так вже негаразди з тим оголінням шийок, не хочеться проблем ще і з нальотом або карієсом  :-(

Знаходжусь у стоматологічному шоці. Виявляється, вже кілька років в Японії існує нова мода.



Стоматологи Піднебесної пропонують спеціальну процедуру: за допомогою накладок на ікла роблять їх більш виступаючими та гострими. Або ж гострять самі зуби (для тих, хто вирішив залишити їх такими на все життя). В українській транскрипції отриманий результат називається «яєба» (з японської – подвійні зуби).

Для чого ж молодь добровільно поганить своє здоров'я?

По-перше, Японія захлинулась у «вампірській» епопеї. Виступаючі ікла роблять дівчат та хлопців схожими на вампірів.

По-друге, така кривуватість зубів здається особливістю підлітків: ріст щелепи не встигає за ростом зубів. Тож, таким чином намагаються зробити себе на кілька років молодшими. І більш сексуальними.

А один з американських стоматологів висловив думку, що сьогодні стало занадто багато красивих білозубих посмішок. Така маленька «перчинка» додає шарму.

Тож, до чого я все це веду?

Немодні ми з вами станемо скоро  :-)  :-D

Сьогодні ми з моєю малою вирахували, що їй залишається лише місяць. Слухайте, вона насправді засмучена: каже, що в брекетах дуже мало ходить, що до них дуже привикла, що буде важко розлучатися, ба навіть готова ще в них ходити (це вона вперше озвучила, коли були на останній консультації; орт дуже здивувався, сказав, що звичайно просять зняти раніше; та, в принципі, якщо є така забаганка, він дуже проти не буде).  :-D

Та я її заспокоюю: ще на кілька років їй забезпечене постійне сусідство з молодшим братом брекетів – ретейнерами  :-)

Учора забула розповісти про гімнастику, яку орт сказав мені робити, щоб нижня щелепа виходила вперед. Я про таке, звісно вперше чула, та все ж…

Отже, кожного ранку та кожного вечора потрібно по 10 хвилин напружувати м'язи лиця та виставляти нижню щелепу сильно вперед так, щоб нижні зуби набагато перекривали верхні. Як стоматолог сказав: «Якщо важко так робити, можна просто закусувати верхню губу. Я так дітям раджу робити».

Того ж вечора я почала «тренування». Чесно скажу, утримувати у такому стані щелепи достатньо важко, вони намагаються стати назад, а м'язи справді перевтомлюються. Коли закусуєш верхню губу, в мене це справжня біда: зуби зісковзують, верхня губа стає опухлою та трішки ниє. Але я не здаюся та продовжую  :-)

Отака в мене «зубна» фізкультура  :-D

Все, я дочекалась цього чудового моменту  :-)  :-)

Вчора видався дуже насиченим день, справ багацько, але на п'яту годину ми з малою були «як штики»! Та трошки довелось зачекати (стоматологія наша невелика, лише два кабінети, а лікарів багато).

Тож, по-перше, малій моїй вирішили поставити після зняття брекетів ретейнери (бо для капи вона не дуже відповідальна). Тому поставили остаточну дугу, щоб передні зуби стали трішки під кутом, аби вона нижніми ретейнер не зкусила. Біднесенька вийшла з кабінету трішки не ридаючи, бо ставилося боляче, і зуби одразу стали боліти нещадно. Одне радує – їй залишилось тільки біля двох місяців носити

По-друге, мені теж замінили дугу: продовжуємо розширяти верхню щелепу. Знову чіпляв резиночки та чомусь почав вмовляти поставити різнокольорові. А я як раз побачила у нього світлі бузкові, і вони мені так до душі припали. А він: та нащо, вони ж майже прозорі. Ото я не зрозуміла, чому він був такий настирливий, але на своєму настояла. Якось зроблю фото і покажу.

По-третє, моїм найстрашнішим страхам не доведеться справдитись: вісімки видаляти ми, все ж таки, не будемо (звичайно, якщо орт знову не передумає). Виявляються, що моя щелепа здатна розмісити ще кілька зайвих зубів.

По-четверте, подивився стоматолог мій прикус і сказав, що все дуже непогано. Якщо все буде продовжуватись в тому самому темпі, взимку будемо знімати.

А вже після усіх замін відбулась у нас довгенька розмова про моє чищення зубів (яка паста, яка щітка, як саме я чищу) та чутливість у прикореневій зоні (де оголені шийки зубів). Трішки посварив за те, що жорсткою щіткою чищу, наказав купити середньої жорсткості та назвав такі фірми, що я в житті не чула. А потім такий: та ні, зараз, мабуть вони майже не продаються. Щодо чутливості та відновлення кістки щелепи: наказав більше молочного їсти, додатково кальцій приймати (тож, сьогодні побігла до аптеки за вітамінами). І вже зранку не так інтенсивно зуби чистила  :-D :-)  :-D

Сьогодні нарешті мені передзвонили зі стоматології: усе-таки відбудеться консультація в понеділок, не доведеться чекати ще тиждень  :-D

За останні дні розумію, що брекети стали мені ріднесенькими-ріднесенькими. Вони вже ніби моя невід'ємна частинка. Якби їх зараз зняли, мені було б дуже незручно.

Прогрес мій зафіксувався і, здається, нічого особливо не відбувається, зуби не болять, вісімки не ріжуться. Стала більш прискіпливою до чистоти зубів. Вже привчилась з брекетами розмовляти, посміхатись та жувати навіть такі штуки, як м'який грильяж, жувальну гумку, сушки, вафлі та яблука. А ще знайшла кілька солодких рецептів десертів, які можна спокійно їсти з брекетами. Більше їм молочного, тож харчуватись стала більш правильно.

Прийшла фаза «повного прийняття»  *good*

Ще тижня півтора тому прийшов час іти на чергову консультацію. Та вільного дня в мене не знайшлося. Навіть у блозі писати не вистачало часу. А сьогодні вирішила записатися. Що з цього вийшло?

Адміністратор записала аж на наступний понеділок. А потім чомусь засумнівалась і почала дзвонити лікарю. Він теж виявився не дуже впевнений щодо понеділка. Сказав, що, можливо, аж зо два тижні тільки зможе прийняти.

Сподіваюсь, що нічого страшного не буде через те, що так довго ношу одну й ту саму дугу.

Після мого чергового «наскоку» на інтернет знайшла дуже цікаву інформацію: виявляється, існує така стоматологічна спеціалізація, як гігієніст. Стикнулась я з таким тільки в описі приватної стоматології.

Гігієніст професійно займається чисткою зубів та консультує з приводу догляду за своїми зубами, протезами, імплантати та брекетами. Після прийому такого спеціаліста одній з брекетоносців був вручений у якості подарунка (!!!) отакий комплект по догляду за брекетами:



За описом самої дівчини, до складу набору входять V-подібна щітка для чистки зубів та брекетів, щіточка для чистки брекетів без пасти, йоржик для прочищення міжбрекетного простору, йоржик для масажу ясен, віск и спеціальна паста.

Виникає кілька питань:

 

• Що за йоржик для масажу ясен?
• Що за щіточка, якою треба користуватись без пасти?
• Навіщо так багато цих штук?
• Чим відрізняється ця спеціальна паста?

 

І головне питання:

 

• Де мій такий подарунковий набір???

 

Для довідки: мені орт подарував тільки віск (декому, чула, навіть воску не дістається, доводиться самим купувати). Про чистку зубів сказав взагалі не заморочуватись:  міжзубні йоржики я сама запропонувала.

Отепер сиджу та шукаю відповіді…

P.S. після більш уважного вивчення фото зрозуміла, що, мабуть, та стоматологія десь у Західній Європі. Дівчина про своє місцезнаходження нічого не писала.

Кожен раз дивлячись на своє відображення у дзеркалі (точніше, на відображення зубів у брекетах), починаю задумуватись: а чому в мене не було красивої посмішки з дитинства?

От сьогодні ввечері надумала.

По-перше, в мене справді спадковість не дуже хороша. В мами такий же неправильний прикус, як і в мене. А от моя сестра пішла в батька: в неї прикус правильний, тільки два присередніх верхніх різця під кутом одне до одного стояли.

По-друге, згадала нещодавно, як в дитинстві полюбляла «зализувати» нові зуби – ті, що тільки прорізувались. Було так цікаво відчувати ріжучий край язиком. Дивно, еге ж? Батьки бачили та сварились, але я продовжувала таке робити, коли ніхто не бачив.

По-третє, недавно знайшла в інтернеті серед причин виникнення кривості зубів надмірне накушування, що призводить до передчасного стирання зубів. Страждаю на таке. Я взагалі мало виплескую емоції, все тримаю в собі. От і помітила: як щось погане трапляється, я сильніше стискаю щелепи і таким чином зменшую прояви стресу (мабуть). Треба із цим боротися, бо проблема не тільки в кривості, а ще й в розмірах зубів та їх стиранні.

Хоча, можливо зуби стираються саме через неправильний прикус, і моя «психологічна розрядка» методом стискання щелеп тут не до чого. Не знаю…

Та в незалежності від причин, сподіваюсь на відмінний результат брекетоносіння  :-)

Знайдено на просторах інтернету



Дуже і дуже сильно сподіваюсь, що все-таки рівняти зуби доведеться трішки менше, ніж вічно  :-D

В мене тільки четвертий місяць іде, та здається, що вже кілька років ходжу в брекетах  :-)