Думала-думала, про що розповісти, і вирішила: у кількох постах напишу, як я дійшла до встановлення брекетів. Може, комусь буде цікаво) Що ж, розпочнемо)

Пункт перший. Дитинство

До стоматолога я ходила рідко, зуби проблемними не були. Мабуть, через те, що їла мало солодкого. Завжди різці трошки виступали вперед, але загального виду це не псувало.

Та років в 11 моя стоматолог сказала, що можна проконсультуватися в ортодонта. Що вона особливого побачила – не сказала, та я, мабуть, і не зрозуміла би.

Дитиною я була дуже самостійною, батьки довго на роботі затримувались, а стоматологія – в сусідньому домі. Тож вирішила зробити все сама: прийшла до стоматолога, сказала: «хочу!». Вона трошки здивувалась, але відвела до ортодонта (кабінети розташовані поряд, до того ж інших пацієнтів не було). Вона мене подивилась, і лікарки почали щось на своєму «професійному» розповідати. З усього того я зрозуміла, що через кілька днів треба з'явитися на зліпок. От і все.

Дитина прийшла до ортодонта з замиранням серця: що воно таке буде? Мене чекала несподіванка: в неї були практиканти. Кілька дівчат і хлопців змусили мене нервувати, хоча нічого не казали образливого та не сміялись, але якось незвично було роззявити рота перед такою аудиторією. Процес зліпків також не був страшним: приємна м'ятна штуковина, я в центрі уваги – круто)))

Після того, як все було готово, мене ще раз подивились всі студенти. Тож, я була зіркою))) усю ситуацію зіпсували залишки матеріалу. Це зараз стоматолог обережно видаляє все зайве вологою серветкою, а тоді змивала сама після того, як встала з крісла. Була в шоці: поналипало на щоки, на шию (!!! як воно туди потрапило?!!), опинилось на светрі та під ним. Виявляється, я вся така зелена сиділа перед ними і відчувала себе центром всесвіту. Ото сором…

Далі буде))

 

Всім привіт! Мене звати Аня.

Як і Наталя, я вирішила у 25 (чудовий вік!) зробити величкий крок до своєї мрії – вирівняти зуби.

Якщо чесно, оточуючі завжди казали, що з моїми зубами все ОК. Але… мені ж видніше! До того ж «нет предела совершенству»)))

Взагалі-то я велика боягузка) про те, як я дійшла до встановлення брекетів, окрема мова)

Точний свій діагноз не скажу, простими словами: верхні різці вийшли вперед, на верхній щелепі трішки зміщений ряд вліво, проблема з прикусом: верхні пруть поперед нижніх. Отак.

Встановили мені брекети 11 грудня минулого року, вже місяць минув) трішки вивчивши інформацію про брекети і зваживши свої матеріальні можливості, вирішили зупинитись на металевих. Чому кажу «вирішили»? Справа в тому, що за місяць до мене брекети встановили моїй молодшій сестрі. Так що ми сім'я «зубастиків»)))

Вже звикла до них. Наче другі зуби))

Отож, буду рада ділитися цікавинками з іншими «брекетоносцями»!