Кожен, хто планує поставити собі ортодонтичну пластину, повинен розуміти на що він йде, які незручності та труднощі чекають його на шляху. Цей пристрій два місяці тому встановили для нашого сина (9 років), навіть за цей короткий час ми відчули яка відповідальність лежить на нас як на батьках, а також які треба прикладати зусилля, щоб від пластинки отримати переваги.

Перш за все, ортодонтична пластина вимагає від носія, а також від батьків, якщо її встановили для дитини, дисципліни. Адже необхідно регулярно притримуватись певних правил, інструкцій, не порушувати їх. Або зводити ці порушення до мінімуму.

Наприклад, встановивши ортодонтичну пластину необхідно притримуватись жорстких правил гігієни порожнини рота. Після кожного прийому їжі, після кожного перекусу потрібно чистити зуби. В ідеалі робити це з використанням пасти, якщо такої можливості нема, необхідно зуби чистите зубної щіткою без пасти. Крім цього чиститься й сама пластина. Зрозуміло, це робити необхідно, адже якщо залишити в роті залишки їжі, вони заб'ються під пластину та стануть хорошим грунтом для розвитку бактерій. При ігноруванні правил гігієни зуби можуть швидко уразитись карієсом.

Ще одна велика незручність, яку треба прийняти та жити з нею на період носіння ортодонтичної пластинки. Цей пристрій носиться весь час, цілодобово, знімається тільки коли його необхідно почистити після їжі. В більшості випадків саму пластину не видно, але видно сталеві дуги, особливо при посмішці. Через присутність інородного тіла в ротовій порожнині змінюється дикція, на період носіння пристрою вона не буде аж ніяк ідеальною.

Але не дивлячись на це радує те, що в більшості випадків пластина допомагає та приносить свої плоди.

Коли ми перший раз прийшли з сином на прийом до ортодонта, то він нам заявив, що ортодонтичну пластину прийдеться носити як мінімум пів року, а як максимум цілий рік. З цього я зробив висновок, що дія пластини доволі повільна. Мої здогадки підтвердила рекомендація лікаря, що підкручувати механізм пластини необхідно один раз на тиждень.

Тому на якісь візуальні зміни в зубному ряду нашого сина, а саме йому встановили пластину, ми передбачали побачити як мінімум через декілька місяців. Йшов тиждень, йшов другий, ми притримувались всіх рекомендацій — регулярно чистили зуби та пластину, підкручували механізм.

І ось через два тижні я звернув увагу, що у сина між передніми різцями з'явилась щілина. Хоча вже її не було як мінімум рік, після того як остаточно виросли постійні передні зуби.

Ми почали слідкувати за цієї щілиною, з кожним новим підкручуванням механізму ортодонтичної пластини вона ставала ширшою. Звісно, розширення проходилось поступово, але воно відбувалось. Після цього ми почали дивитись на зуби, на їх розташування, воно теж змінилось і зміни пройшли в кращу сторону.

Тепер ми сподіваємось, що можливо сину буде не потрібно носити ортодонтичну пластину цілий рік, можливо зміни підуть швидше і він зможе позбутись пристрою вже через 6 місяців. Але якщо буде необхідність носити її більше — будемо носити.

Ми з великим нетерпінням чекаємо наступного візиту до ортодонта, нам цікаво що він скаже про перебіг лікування. Сподіваємось що він скаже — у вас все чудово, у вас явний прогрес, причому в дуже хорошу сторону. Сподіваємось )

Коли ми як батьки стикнулись з необхідністю встановлення для нашого дев'ятирічного сина ортодонтичної пластини, ми розуміли що без дисципліни не досягнемо необхідного результату. Тобто, без її відсутності ми зможемо вирівняти зубний ряд, але якість зубів при цьому погіршиться.

Що я маю на увазі? Ну наприклад, ортодонтична пластина вимагає серйозної уваги до гігієни, необхідно після кожної їжі чистити зуби. Якщо цього не робити, тоді залишки страв почнуть поступово псувати зубну емаль. Тобто, без дисципліни та чіткого виконання всіх вимог нічого не вийде.

Саме тому ще до виготовлення та встановлення пластинки ми почали готувати дитину до змін. Сину пояснювали, що йому незабаром потрібно бути уважним, йому прийдеться дуже часто користуватись зубною щіткою, пастою. Також ми пояснювали, що він не зможе при кожній нагоді щось класти до рота, адже це автоматично вимагатиме чергового чищення зубів.

І от коли пластинка була встановлена, ми перейшли від теорії до практики. Не скажу що це було просто, але не так й вже складно. Звісно, без уваги батьків діти не будуть дуже уважними, необхідно весь час нагадувати про чищення зубів, слідкувати за дотриманням плану по підкручуванню пластинки.

Тобто, в нашому випадку дисципліна та самодисципліна відноситься в основному не стільки до дитини, скільки до нас як до батьків. Хоча я часто стикаюсь з ситуацією, коли я нагадую сину про те що він повинен почистити зуби, а він вже це зробив. Все це можна порівняти з висловом з однієї азійської приказки, що дорогу осилить той, хто йде цією дорогою. Це дійсно правда.

Встановлення ортодонтичної пластини автоматично встановлює для носія ряд різноманітних незручностей, які йому прийдеться долати протягом всього періоду носіння пристрою. Їх набагато легше долати в дорослому віці, а що робити коли тобі 9 років?

Саме про це ми думали з дружиною, коли вирішили поставити пластинку для свого дев'ятирічного сина. Більше всего нас турбувало питання як він буде себе почувати в соціумі і особливо в школі, у власному класі. Адже діти бувають різні, достатньо однієї жорстокої дитини в класі, яка виступить своєрідним каталізатором негативу. Така дитина може стати ложкою дьогтю, яка псує цілу бочку меду.

Одним словом, перед встановленням пластини ми готували сина морально до змін. В основному цим питанням займалась дружина.

І от настав день встановлення пластини, зробили це ми вранці, а через дві години син пішов до школи, так як він навчається в другу зміну. Відверто кажучи, я дуже хвилювався та чекав повернення дитини з уроків. Воно й зрозуміло чому виникли хвилювання, адже з встановленням пластини в сина змінилась дикція, він став шепеляти, коли посміхався, дріт виглядав на передніх зубах.

Але як виявилось, хвилювання були марними. Справа в тому, що ортодонтичні пластини, як і брекети, на сьогоднішній день дуже розповсюджена практика. Хтось в класі сина теж мав встановлювати пластину, хтось вже носив, тому це було сприйнято як щось буденне.

Аналогічна ситуація й з однолітками у дворі — у одного з них ортодонтична пластина була майже рік, тому він навіть сам з цікавістю розпитував про пристрій, про відчуття. Частина дітей майже не помітили пристрою, а можливо хтось й щось казав, намагався дражнити, але це тривало не довго.

Після прийняття рішення про встановлення для нашого сина ортодонтичної пластини, ми більш за все переживали про таке питання як гігієна. Адже 9-річному хлопчику буде важко притримуватись вимог по догляду за ротовою порожниною.

Для тих хто не в курсі. Справа в тому, що носіння ортодонтичної пластини вимагає дотримання суворих правил гігієни рота. Сама пластина носиться постійно, цілодобово, не знімається, а догляд полягає в тому, що необхідно після кожного прийому їжі і навіть після перекусу необхідно чистити зуби. Тобто, навіть якщо дитина з'їла одну мандаринку, всеодно треба йти та чистити зуби.

Найбільше ми переживали за школу, адже в школі діти весь час щось жують, бігають до магазину, купують печиво, булочки і т.д. Саме тому ми заздалегідь, за місяць до встановлення пластини почали підготовлювати дитину до змін в її житті. Ми почали обговорювати як краще нам налаштувати графік, щоб звести до мінімуму всі незручності.

В кінцевому результаті в нас вийшов наступний графік — зуби й пластину син чистить щіткою після кожного прийому їжі та перекусу. Три-чотири рази в день він чистить зуби з пастою, решта просто щітка та проточна вода.

Дуже добре, що син вчиться в другу зміну і що школа в 5 хвилинах ходьби від будинку. Він плотно їсть перед школою і наступний прийом їжі вже після школи. Виходить так, що дитина 4-5 годин без їжі. За його словами він переносить цей час добре, відчуття голоду не з'являється.

Звісно, не обходиться без різного роду збоїв в режимі. Інколи трапляється, що син забуває почистити чи пополоскати рота, пластинку. Але таке трапляється дуже рідко — один-два рази на тиждень, не більше.

Привіт, колись я писала, що на першому встановленні вирішила не ризикувати з кольорами резинок і обрала сірі, під колір брекетів. З такими резинками було зручно носити брекет-систему, але один мінус – вони робили брекети ще помітнішими. Ми встановили металеві брекети, бо вони міцніші і дешевші, але я була б не проти керамічних, адже вони не такі помітні.
Але після того, як я змінила свою думку стосовно брекетів (завдяки своїй знайомій, читайте нижче), я вирішила спробувати щось новесеньке. І на наступній корекції вибрала блакитні резинки – поки що вони мої фаворити. Через місяць обрала зелені, під колір очей і в Новорічному настрої, себто зелені ялинки всюди. Скоро хочу спробувати білі резинки зверху і зелені знизу, як сніжок на ялинці. А потім одягнути резинки кольорів жовто-блакитного стягу.
Насправді в мене багато знайомих із брекетами, і зараз вони стрічаються частіше і частіше, адже за статистикою лише 40% людей мають рівні зуби.
А за моєю статистикою виходить, що із десятка знайомих і друзів лише один обирає яскраві резинки. Решта робить резинки непомітними, ніби стидається і їх, і брекетів.
Хочу закликати вас експериментувати, адже тепер брекети – ваша родзинка і ви можете прикрашати їх будь-як.
Гарного дня вам!

Існує думка, що людина звикає до чого не будь за двадцять один день. Після сплину цього часу звичка залишається назавжди. Протягом цих двадцяти одного дня людина має можливість відмовитись від цієї звички, досить часто організм протягом цього часу чинить різний опір.

На щастя щоб звикнути до ортодонтичної пластини в роті не потрібно чекати так довго. Під час прийому у ортдонта, під час видачі та встановлення пластини, лікар повідомив, що процес звикання до інородного тіла в роті триває максимум три дні. Протягом цього часу можливий дискомфорт, але вже через три доби він зникає.

Дійсно, перші три дні для сина, а саме йому була виготовлена та встановлена ортодонтична пластина, були найважчими. По перше, змінилась його дикція, так як пластина доволі велика, тому цілком природно, що вона заважає говорити. Він почав шепелявити, прицмокувати між словами як колись це робив такий радянський політик Брежнєв. По-друге, ортодонтичний пристрій тиснув на зуби та піднебіння, а це викликало певний дискомфорт, навіть невеликі больові відчуття.

І ще один неприємний аспект, який найбільше не сподобався нашому синові — пластина заважала йому нормально їсти. В перший два дні з пластиною він міг споживати тільки м'яку їжу — хліб, яблука, овочі, все це йому не вдавалось жувати. Це його дратувало, а також непокоїло й нас з дружиною як батьків. Ми його втішали, що через три, два, один день все припиниться і в подальшому він не буде мати неприємних відчуттів.

На щастя відчуття дискомфорту дійсно припинились, дійсно через три дні дитина вже не відчувала стороннього предмету в роті, точніше він їй не заважав.

Нещодавно в розмові з іншим брекетоносцем мене запитали, який тип брекетів я ношу: активні брекети чи пасивні. Чесно кажучи, я не мала уявлення, що брекетоносець має на увазі. Того ж дня я спитала в друга-гугла що ж це таке: пасивний і активний тип брикетної системи. Подивившись декілька сайтів з описами, я зрозуміла, який тип брекетів ношу: активної дії.
А в чому ж взагалі різниця?

Ще кілька місяців тому ми навіть гадки не мали про існування ортодонтичних пластин, і зовсім не здогадувались про те, що їх прийдеться носити нашій дитині. Але давайте все по порядку.

Нашому сину 9 років, під час переходу з молочних на постійні зуби ми стикнулись зі стоматологічними проблемами. Уважно подивіться на молочні зуби 6-річної дитини, в більшості випадків вони не дуже щільно розташовані, між ними доволі широка відстань. Це не просто так, справа в тому, що постійні зуби більші за розміром ніж молочні. Якщо молочний зуб випадає, за рахунок великої відстані між цими зубами постійні зубки мають достатньо місця для свого росту.

В нас ситуація була інша — молочні зуби були досить щільно розташовані, тому постійним зубам не вистачало місця. В результаті цього одного разу ми побачили, що в дитини збоку від молочного зубчика почав пробиватися постійний. Причому ріс він в середину ротової порожнини. Після огляду зубів ортодонтом було вирішено молочний зуб видалити, щоб дати місце постійному.

Видалення молочного зуба не вирішило проблеми, постійний зубчик продовжував рости в середину, тому лікар порекомендував встановити ортодонтичну пластину. Саме з цього моменту ми як батьки почали більш глибоко знайомитись та вивчати тему виправлення прикусу з допомогою ортодонтичних пластин.

Безпосередньо сам лікар-ортодонт розказав всі аспекти носіння пластини, з якими труднощами стикнеться наша дитина. Також ми дізнались про відповідальність, яка лягає на нас як батьків. Зваживши всі «за» та «проти», побалакавши з сином ми прийняли рішення встановлювати ортодонтичну пластину.

Далі все пішло досить швидко — під час візиту до ортодонта він зробив зліпок верхньої щелепи дитини, ми заплатили аванс і вже через півтора тижні пристрій був виготовлений. Ми розуміли, що зробили перший крок досить тривалого шляху, ми усвідомлювали що йти потрібно довго, ми знали що на цьому шляху будуть різноманітні складності, але до цього були всі готові. Готові ми як батьки і була готова наша дитина.

Привіт, як і обіцяла, розповім вам про встановлення брекет-системи(так називає брекети мій ортодонт). По-перше, не думайте, що ви прийдете, сядете в крісло, і за декілька хвилин отримаєте оновлену посмішку.
Зазвичай встановлення проходить у декілька етапів:
1.Пошук найкращого лікаря – ортодонта;
2.Передплата варіанту брекетів, який ви обрали;
3.Підготовка зубів до встановлення брекетів;
4.Моделювання вашої щелепи;
5.Встановлення брекетів.
Додам також, що скоріше за все вам потрібно буде зробити ренген-знімок щелепи. Іноді, як у моєму випадку, вам порадять видалити вісімки або інші зуби, які в майбутньому можуть зіпсувати вже рівні зуби.
Тож, вам доведеться багато перетерпіти аби отримати брекети. Коли всі приготування виконані, то вам створять картку пацієнта клініки. Особисто мені довелося пройти не дуже приємну фотосесію. Фотографуватимуть ваші зуби, ваш прикус, а також, можливо, доведеться посидіти з дзеркалами в роті, щоби на фото було видно всю картину. Ці знімки робляться аби після закінчення лікування можна було порівняти «до» і «після».
Пошуки мого лікаря були довгими і нудними, але через три місяці він був обраний.
А тепер про те, як все відбувалося зі мною:
Приємним зеленим пластиліном зі смаком м’яти мені зробили зліпок щелеп(пластилін притискався до зубів ложечкою за формою схожою на щелепу), а потім перенесли зліпок на гіпс.
Аби підготувати верхню щелепу до брекетів, на два тижні мені одягли резинки між зубів(вони розштовхували їх, щоб там можна було закріпити кільця брекетів ).
І після всього цього, я прийшла на встановлення. Найстрашнішим було встановлення кілечок, які утримують систему. Трохи поточилася кров, але це нічого. Приємна була увага лікаря, який заспокоював. Далі на зуби за допомогою клею прикріпляли самі брекети. І наостанок-металеву дугу.
Також потрібно було вибрати резинки, якими кріпити дугу. Так як я була наляканою, вирішила « не ризикувати » — як я тоді подумала. І спитала, які резинки найнепомітніші. Звісно, сірі.
Пам’ятаю, що першим відчуттям, коли закінчилася процедура було «ПОВНИЙ РОТ ЗАЛІЗА».
Ну, ось так все й почалося. Далі розповім вам про видалення вісімок і про мої перші брекетні кроки )
Гарного вам дня!