Коли ми як батьки стикнулись з необхідністю встановлення для нашого дев'ятирічного сина ортодонтичної пластини, ми розуміли що без дисципліни не досягнемо необхідного результату. Тобто, без її відсутності ми зможемо вирівняти зубний ряд, але якість зубів при цьому погіршиться.

Що я маю на увазі? Ну наприклад, ортодонтична пластина вимагає серйозної уваги до гігієни, необхідно після кожної їжі чистити зуби. Якщо цього не робити, тоді залишки страв почнуть поступово псувати зубну емаль. Тобто, без дисципліни та чіткого виконання всіх вимог нічого не вийде.

Саме тому ще до виготовлення та встановлення пластинки ми почали готувати дитину до змін. Сину пояснювали, що йому незабаром потрібно бути уважним, йому прийдеться дуже часто користуватись зубною щіткою, пастою. Також ми пояснювали, що він не зможе при кожній нагоді щось класти до рота, адже це автоматично вимагатиме чергового чищення зубів.

І от коли пластинка була встановлена, ми перейшли від теорії до практики. Не скажу що це було просто, але не так й вже складно. Звісно, без уваги батьків діти не будуть дуже уважними, необхідно весь час нагадувати про чищення зубів, слідкувати за дотриманням плану по підкручуванню пластинки.

Тобто, в нашому випадку дисципліна та самодисципліна відноситься в основному не стільки до дитини, скільки до нас як до батьків. Хоча я часто стикаюсь з ситуацією, коли я нагадую сину про те що він повинен почистити зуби, а він вже це зробив. Все це можна порівняти з висловом з однієї азійської приказки, що дорогу осилить той, хто йде цією дорогою. Це дійсно правда.