З часом, коли під час носіння брекетів зубки починают перетворюватись на посмішку та отримують якусь форму — ти звикаєшь до них, та припиняєшь бачити динаміку розвитку та лікування, що ж робити для того, щоб цього запобігти?
Особисто мені була цікава постійка фото-фіксація змін, коли я зняв брекети та побачив результати (що було «до» і що стало «після») я був м'яко кажучі здивований, бо власне і сам неочікував такого результату.
Частота фото-фіксації
Меня здавалося робити раціиональними фото усіляк кожні три-чотири тижні, тому як після того як самий помітний дефект редагуються, маленькі недоліки та прикус після виправлення візуально тобі самому вже стає не таким помітним, тому як ти бачишь свої зубки щодня, сотні разів, тому постійна фото-фіксація — буде корисною особисто для тебе, щоб бачити прогрессію та динаміку.
Користь
Якщо в тебе є притензії або зауваження до ортодонта — тобі також дуже допоможе фото-фіксація, тому як ти з легкістю зможешь довести свою правоту (чи навпака, буває усяке ;) тому як в тебе буде чітка динамічна картинка твоєї посмішки.
Тож, любі кривозубці та брекетоносці — фотофіксація є таким самим нашим добрим другом як і зубочистки (якщо читаєте мене — знаєте про що я), тому не варто нехтувати нею, тим паче що це є цікаво особисто для себе. Усі зміни у процесі носіння брекетів варті уваги ще й том, що завдяки їх мониторингу — часто можно запобігти серйозним проблемам із зубами та ротовою порожниною.
Добра Вам і не хворійте)!
Дивно… ніколи не вела щоденників, блогів і т.д… АЛЕ… все починається сьогодні!
Сьогодні, після 5 років свідомого хотіння, скуління, заздрості людям з рівними зубами, мені встановили брекети!
- Сьогодні, якраз того дня, коли я мала зустрітись із власницею готелю, де маю працювати адміністратором, мені встановили брекети! (Записана була за місяць, тому й передбачити такого не могли)...
- Сьогодні, через три години після встановлення брекетів, я знову пішла до ортодонта, аби мені відкусили декілька міліметрів дроту, що вже встиг мені добряче розцарапати щоку...
Все починається недуже позитивно… Сподіваюсь, в омріяному «брекетоносінні» є ще щось хороше, окрім результату…
Все, я дочекалась цього чудового моменту :-) :-)
Вчора видався дуже насиченим день, справ багацько, але на п'яту годину ми з малою були «як штики»! Та трошки довелось зачекати (стоматологія наша невелика, лише два кабінети, а лікарів багато).
Тож, по-перше, малій моїй вирішили поставити після зняття брекетів ретейнери (бо для капи вона не дуже відповідальна). Тому поставили остаточну дугу, щоб передні зуби стали трішки під кутом, аби вона нижніми ретейнер не зкусила. Біднесенька вийшла з кабінету трішки не ридаючи, бо ставилося боляче, і зуби одразу стали боліти нещадно. Одне радує – їй залишилось тільки біля двох місяців носити
По-друге, мені теж замінили дугу: продовжуємо розширяти верхню щелепу. Знову чіпляв резиночки та чомусь почав вмовляти поставити різнокольорові. А я як раз побачила у нього світлі бузкові, і вони мені так до душі припали. А він: та нащо, вони ж майже прозорі. Ото я не зрозуміла, чому він був такий настирливий, але на своєму настояла. Якось зроблю фото і покажу.
По-третє, моїм найстрашнішим страхам не доведеться справдитись: вісімки видаляти ми, все ж таки, не будемо (звичайно, якщо орт знову не передумає). Виявляються, що моя щелепа здатна розмісити ще кілька зайвих зубів.
По-четверте, подивився стоматолог мій прикус і сказав, що все дуже непогано. Якщо все буде продовжуватись в тому самому темпі, взимку будемо знімати.
А вже після усіх замін відбулась у нас довгенька розмова про моє чищення зубів (яка паста, яка щітка, як саме я чищу) та чутливість у прикореневій зоні (де оголені шийки зубів). Трішки посварив за те, що жорсткою щіткою чищу, наказав купити середньої жорсткості та назвав такі фірми, що я в житті не чула. А потім такий: та ні, зараз, мабуть вони майже не продаються. Щодо чутливості та відновлення кістки щелепи: наказав більше молочного їсти, додатково кальцій приймати (тож, сьогодні побігла до аптеки за вітамінами). І вже зранку не так інтенсивно зуби чистила :-D :-) :-D
Так-так, як би там це не звучало але гігієнічні процедури під час носіння брекет-системи — дуже тонка справа. По-перше — краще брати спеціальну рідину для полоскання рота, вона дуже круто дезинфікує та взагалі дає приємний запах. Тому як здорові зубки — це не тільки беспосередньо заслуга того що вони самі чисти, але й того, що чистий весь рот. Бо за здоров'я наших зубів відповідають і ясна і ротова порожнина і навіть язик.
Щодо брекетів — мій ортодонт завжди казав мені «Дуже погано чистиш, Артеме, дуже погано», але я чесно кажучі і досі не знаю як це робити краще. Я купив спеціальну щітку, та маленькі йоршички (проте користувався ними усього декілька разів мабудь, не беріть, краще зубочисток у пузатій хаті нагрібайте), вичищав усе два рази на дань і все одно не мав ідеальної гігієни.
По початку доктор рекомендував робити чистку що разу після їжі, та я швидко зрозумів, що таким чином не напастися не тільки зубної пасти, але й часу, який тобі постійно треба проводити вдома, нікуда не виходячі, тільки но сиди та чисть зуби.
Загалом після зняття системи — зубки були прихворівшими та трохи грязнуватими, проте в мене тоді була можливість і я все це підчистив та пролікував. Висновок — як завжди, наші кращі друзі — зубочистки та поменьше слухайте усілякі історії про те, як хтось зняв брекети і в нього посипалися зуби) Добра Усім)
Поносили брекети, зняли, і думаєте що це вже все? Е ні! посмішка чарівна, зуби рівнесенькі. Та якщо не продовжити фіксувати зуби після зняття брекетів, все може стати як раніше, або навіть жахливіше.
Знявши брекети, обов`язково на внутрішню частину зубів- резців приклеюють ретейнер( пластина яка буде стримувати рух ваших зубів. Другим етапом є капа. Після зняття брекетів і встановлення ретейнера, роблять зліпок зубів і через декілька днів можна забирати і носити. Капа одягаеться на ніч, постійно ходити з нею не потрібно. Свою капу на верхню щелепу я носила пів року. А перестала, коли при одяганні вона стала злітати, значить зуби закріпились. На нижню щелепу одягаю й досі. Минуло майже три місяці, а я й досі відчуваю як капа тисне на мої зуби. Це значить що вони все таки розходяться після зняття брекетів.
А от зретейнером інша справа. Якщо тобі небагато років — максимум до 25 років, тоді будеш носити з ним ходити декілька років. А якщо більше 25 тоді носитимеш завжди. Звичайно якщо не буде ситуяції потребуючої зняття ретейнера, наприклад заміна зуба. Я ношу обидва, і верх і низ. Спочатку ретейнери як й брекети заважали, а потім звикла як до рідних. Заараз не звертаю на них уваги і це зовсім мені не заважає.
Щойно мені зняли брекети — я побіг до дзеркала, та почав дивитися на свою посмішку, звичайно вона мене дуже потішила. Вийшовши на вулицю — я зрозумів, що настрій підіймається і світ навколо поліпшується, лишень ти розумієш що все позаду і тобі більше не потрібно постійно дивится щоб у роті усе було спокійно.
Проте щойно мені зняли брекети — я одразу почув не дуже гарну новину. По-перше тепер усе життя мені доведеться носити ретейнери позаду зубів зверху і знизу, щоб вони не розповзлися, по-друге — Капа. Капа — це взагалі дуже спеццефічна річь. Її потрібно вдягати на ніч (при тому бажано постійно і щоночі) для того, щоб зуби не розійшлися та продовжили знаходитися у тій же формі, до якої їх вирівняли.
Мінусами капи — є те, що по перше її постійно потрібно дуже гарно вимивати та стерилізувати, бо як ви розумієте, засовувати якусь сторонню річь до рота на всю ніч — затія не дуже гігієнічна, по-друге, вона все ж може ламатися, тріскатися, та під час сну потрапити туди, де їй бути не потрібно, тому й страхає її знаходження у роті під час сну, коли ти не контролюєшь свої дїї.
Тож як водиться, якщо ви поносили брекети — це ще зовсім не значить, що на цьому історія з зубками зкінчилася, а навіть навпаки, проте до цього звикаєшь та знаходишь можливості спрощення ситуацій, та уникнення їх погіршення, головне — дуже любити життя, тоді все це — не лякає. Добра Вам, любі брекетоносці.
Сьогодні нарешті мені передзвонили зі стоматології: усе-таки відбудеться консультація в понеділок, не доведеться чекати ще тиждень :-D
За останні дні розумію, що брекети стали мені ріднесенькими-ріднесенькими. Вони вже ніби моя невід'ємна частинка. Якби їх зараз зняли, мені було б дуже незручно.
Прогрес мій зафіксувався і, здається, нічого особливо не відбувається, зуби не болять, вісімки не ріжуться. Стала більш прискіпливою до чистоти зубів. Вже привчилась з брекетами розмовляти, посміхатись та жувати навіть такі штуки, як м'який грильяж, жувальну гумку, сушки, вафлі та яблука. А ще знайшла кілька солодких рецептів десертів, які можна спокійно їсти з брекетами. Більше їм молочного, тож харчуватись стала більш правильно.
Прийшла фаза «повного прийняття» *good*
Тож одного сеансу, коли я вже тривалий час носив своє «залізо», я прийшов до ортодонта і він сказав мені «друже, тобі потрібно буде видалити зуб мудрості.» Звичайно я злякався, потім виявилося що мені потрібно видалити ще один зуб, шо вріс у десну, та згодом ще один. Загалом у цьому плані — мені пощастило меньше своїх знайомих, яким декому доводилося витягти один, чи два і ті були на зовні, проте і це виявилося не так страшно.
Коли я прийшов до хірурга, я думав що зараз буде щось страшне, будуть різати, буде кров, боляче і це все буде відбуватися порядку години. Та як виявилося, мені зробили анастезію, доки вона дійшла — підійшов доктор, та загалом на «операцію» пішло порядку 5ти хвилин часу, він швиденько все вирвав, зашив, та я навіть нічого не відчув. Так у цілому було і з іншими зубами.
Після прийому мені сказали накупити купу усіляких знеболюючих, бо «буде дуже боліти», я це звичайно зробив, бо не дуже хотілося таращитися від болю, та як наслідок — жодного разу їх не пропив, бо такого страшного болю я — не відчував.
Тож якщо Вам сказали, що потрібно виривати, або навіть вирізати зуби мудрості — не потрібно цього страхатися, зараз дуже гарні анастезійні засоби, а лікарі, я сподіваюся, усі сидять на своїх місцях не просто так, тож добра Вам, любі брекетоносці, та не страхайтеся складнощів, вони все одно ведуть до гарних змін)
Що ж, людина так вже зроблена, що від природи має моєливість передбачуати якісь події, у наслідок чого — може застрахувати себе від них. Проте, якщо ви маєте багату уяву та купу заліза у роті, що ровняє Вашу посмішку, цей дар — може бути для Вас не так подарунком, як карою, чому — зараз розкажу)
Наприклад я — особисто мав багато фобій з приводу того, що коли я буду спати щось від брекет системи відвалиться та впаде мені до рота. Так-так, навіть цей клей що тримає їх на зубах, та впевнені фрази стоматолога про те що нічого подібного не станеться — мене на заспокоювали)
Також мене дуже лякало, що коли я буду щось жувати чи відкусувати (особливо у період шаткості та болі зубів під час зміни залізок) в мене можуть відпасти або покривитися зубки в обратному напрямку. Просто якщо ви ще не носили брекетів — можливо ви не зрозумієте, але якщо вони вже в Вашому роті — краще над цим не думати, тому як все ж я їх відносив і нічого страшного не відбулося, спав як завжди, зубки рівні, система трималося (майже) добре.
Загалом у такі секунди — потрібно зрозуміти, що фобія та страшні роздуми — невід'ємна частина людської свідомості і треба дуже сильно любити життя, щоб просто відключити ці дурниці та насолоджуватися тим, що маєшь навкруги. Тож, любі брекетоносці, рівняйте зубки і нічого не страхайтеся, головне дивитися в обличча життю з широкою посмішкою, якою б на данному етапі вона в Вас не була і тоді, воно посміхнеться у відповідь)
Минулого разу я почала розповідати як наважилась ставити брекети, плануючи вагітність. Минуло 7-8 місяців і я дізналась про свою вагітність. Майже нічого не змінилося, як і раніше ходила на прийом до лікаря по графіку і доглядала за зубами. Лише додадково приймала кальцій для зміцнення емалі, і двічі (за період вагітності) лікувала ясна.
На той момент в мене вже були брекети на двух щелепах. На 5-6 місяці вирішили що потрібно зняти верхні брекети. Тому мені доводилося їздити до лікаря кожні 2-3 тижні. Було тяжко, оскільки мені потрібно було їхати через все місто. За 2 місяці до пологів я звільнилась від кайданів брекетів. Та на нижній щелепі продовжувала носити їх. За 2 місяці післа народження я повернулася до лікування.
За час носіння брекетів я встигла завагітніти і народити, а зняла повністю брекети коли моєму синочку було майже півтора рочки. Тож не треба відкладувати лікування на потім, це аж ні як не заважає працювати і жити повноцінним життям!