Привіт!
Проносила я трейнер майже місяць і маю ще деякі враження.
Ось що зі мною відбувається, коли я його одягаю:
1) Одягаючи трейнер відчуваю вже більший тиск, аніж до цього
2) Важче змикати челюсть, а зімкнувши в кутках губ відчуваю як м'язи напружуються
3) Після першої години носіння приходить полегшення
4) Носіння трейнера вже не викликає дискомфорту
5) Починаю забувати, щ оя з трейнером і спокійно працюю
6) Челюсть змикається сама по собі і вже не випирають губи
7) Коли знімаю трейнер відчуваю страшенний біль в нижній челюсті (саме її потрібно підідвинути назад)
8) Деякий час не можу зімкнути челюсть
9) Коли змикаю нарешті челюсть, то відчуваю, що вона змістилась (в дзеркалі це видно)
Отже можу написати точно, що моя челюсть вже потроху стає на своє місце і зубки йдуть за нею. Мій ретейнер потрошку почав відпадати, тому здається, на корекцію я потраплю швидше, аніж очікувала я та мій ортодонт.
Сподіваюсь, що інформація була корисною.
Щасти!
Привіт!
Коротко, але по факту напишу про те, скільки разів потрібно підкручувати брекети, чим це роблять і навіщо це потрібно.
В попередній статті я вже розповіла про те, що таке пластинка, тому не буду зупинятись на цьому питанні.
Як виглядає набір ортодонтичної пластинки?
— Пластинка
— Ключик (він може бути прямим або трошечки зігнутим)
Нащо ключик і куди його потрібно вставляти?
— Ключик потрібен для того, щоб підкручувати пластинку (за годинниковою чи проти скаже лікар)
— Вставляють ключик в спеціальний замочок, який знаходиться посередині конструкції
Чи страшно загубити ключик?
— Насправді це не страшно, тому що можна підкручувати пластинку голочкою чи булавочкою (я так робила, бо вічно лінувалась шукати ключик, який не знала куди поклала)
Які відчуття будуть супроводжуватись під час підкручування пластинки?
— Буде трошечки дискомфортно
— Відчуватиметься легкий біль
Скільки разів потрібно підкручувати пластинку?
— Від 1 разу до 3-4 в залежності від того, наскільки швидко буде все просуватись
Порада від мене: якщо потрібно підкрутити пластинку, наприклад, 3 рази і підкрутивши відчуваєш, що тобі дуже важко її одягти, то почни підкручувати по 1 разу з інтервалом в 5 хвилин. Мене це рятувало, коли потрібно було підкручувати більше 3 разів. Завдяки цьому і дискомфорт відчувався менше.
www.youtube.com/watch?v=PncsYgRlZ_Y
Сподіваюсь, що інформація була корисною.
Щасти!
Привіт, останнім часом я дуже завантажена, і доводиться рідше писати. Звісно, багато часу займає й догляд за брекетами – правильне приготування їжі, подрібнення твердих продуктів на шматочки, гігієна рота і так далі. Також доводиться приділяти додаткову увагу моїм яснам, що недавно постраждали.
Тому хочу розповісти про рекомендації, дані мені ортодонтом і про сам процес лікування ясен від накопичення гною.
Для зручності розповім спочатку про корекцію. Перенісши її на тиждень раніше, я не змогла нормально пояснити причину через поганий зв’язок. Тепер вже, коли мене посадили в крісло, я сказала про те, що мене турбувало – гній. Я була впевнена, що це він, але говорила невпевнено, бо думала, що можу помилитися. Коли ортодонт подивилася на проблемне місце, то підтвердила мої побоювання. Вона обробила ту ділянку якимсь гелем, прочистила ясна. В цей час вони, звісно, кровили.
Причину пояснила мені ортодонт — через невеликий розмір зуба кільце було встановлене під ясна і неможливо було до кінця вичистити під’ясеневий мішечок, де й збиралися рештки їжі, а згодом почали перегнивати.
Процедура очищення мішечка була болюча, але необхідна. Спочатку ми вирішили, що не будемо знімати кільце, а я тільки пролікую ясна до наступної корекції.
Та потім лікар згадала, що наступний тиждень вона на курсах підвищення кваліфікації і, якщо почнуться ускладнення, не зможе прийти на допомогу.
Довелося знімати кільце і добре, що воно не дуже пручалось)
Щодо ліків, вона ортодонт спитала, що залишилось у мене протизапальне після операцій з видалення, тобто, що мені прописував хірург. А хірург мені прописав антибіотик і полоскання, що я і відповіла.
Та антибіотик, на щастя, не потрібен. Адже антибіотики шкодять організму, зокрема — печінці. Не хотілося шкодити зайвий раз організму.
А от такі трави, як шавлія, календула, квітки ромашки, елекасол – підійдуть. Вони виявляють цінні антибактеріальні та протизапальні властивості і можуть бути корисними вам, починаючи з лікування застуд, а закінчуючи лікуванням шлунково-кишкового тракту. Купуючи в аптеці за невисокими цінами, ви лікуєте уражені ділянки і не шкодите організму в цілому. Трави потрібно заварювати та настоювати, але у кожного засобу різні пропорції, тому потрібно прочитати спосіб застосування на упаковці.
Також моя рятівниця прописала мені декілька варіантів лікувальних гелів для ясен, з яких я вибрала один – Метрогіл Дента. Він рекомендований Асоціацією стоматологів України. Недорогий та ефективний засіб, який підходить ( цитую ) «Для лікування інфекційно-запальних захворювань пародонту та слизової оболонки ротової порожнини».
Як на мене, лікування проходить зараз добре. Кільце зняли, і більше ясна не гнояться. Я мащу двічі на день на уражену ділянку ротової порожнини гель, хоча гною вже немає. Закінчу курс, здається, це п’ять днів і сподіваюся, що на наступній корекції вдало встановлю кільце і все в мене буде добре.
Головне вчасно помітити проблему і не боятися вирішувати її, а піти до ортодонта, бо можуть бути неприємні наслідки зволікання. Якщо ж звернутися за допомогою, можна швидко здолати цю перешкоду і далі прямувати по шляху вирівнювання зубів.
Привіт, розкажу вам сьогодні про причину незапланованої корекції, котра була у мене вчора. Все-таки довелось мені піти раніше на неї. Чому? Зараз розкажу.
Коли мені ставили брекети, я знала, що вони потребують підвищеної уваги і ретельного догляду. Але, погодьтеся, важко отак одразу звикнути чистити зуби після кожного прийому їжі або, якщо не чистити, то принаймні полоскати.
Перші тижні мені далося важко і я навіть вигадала висловлювання «Носити брекети – це прекрасно, ти ніби кожного дня носиш з собою невеличкий запас їжі, і коли зголоднієш, варто зробити лише декілька рухів язиком..» Це, звісно, жарти, але треба бути дуже дисциплінованим, щоб у роті не залишалось часточок вашого сніданку, обіду, вечері…
Особисто я перші дні всюди ходила з зубною щіткою і чистила зуби, але скоро мені це набридло.
Так ось через декілька місяців носіння брекетів, коли моя увага послабилася, в мене з’явилась ще одна проблема: гній.
І як це неприємно, та довелось із цим боротися. Тішу себе надією, що тут не моя провина, просто так склалися обставини. Гній з’явився у яснах, біля нижньої лівої сімки, там, коли надягали кільце, утворилось щось, як западинка. В мене ця сімка невеличка і кільце довелось загнати під ясна. З першого дня ж в проміжках, куди прилаштовується дуга, я не могла чистити йорш-щіткою, було боляче.
А коли недавно я роздивлялась свої зуби у дзеркалі, помітила, що ясна біля сьомого зуба запалились, почервонішали. Відтягнувши ясна, я побачила жовтувату рідину, її було небагато, але вона дуже неприємно пахла. Я одразу вирішила, що це гній. Раніше я ще звернула увагу на те, що при чищенні зубів у мене трохи кровили ясна. Це, звісно, було наслідком наявності гною. Декілька днів я думала-думала, а потім вирішила дзвонити ортодонту.
У нас з нею якийсь дивний зв’язок. У прямому значенні. Я завжди чую її добре, а вона ледь розуміє, що це я і зовсім не чує слів.
Врешті-решт ми домовились пересунути корекцію на найближчий тиждень, тобто на цей. Тим паче мій зубчик без брегета ну дуже сумував. А точніше мені було сумно)
Наступним разом я розкажу як проходила така незвичайна корекція і які ліки мені порадила ортодонт.
А вам бажаю здорових ясен.
Привіт, ось нещодавно повернулася від ортодонта. Тільки пройшло декілька годин, дивлюсь, а відклеєний і знову приклеєний брекет, як ні в чому не бувало — висить на дузі. " Це жааах! " — подумала я. Розгубилася спочатку, але потім знайшлась. Подзвонила знову лікарю, і почула, що нічого вже не можна вдіяти. Я брекет чи зачіпаю, коли жую, чи що. І доведеться почекати наступної корекції. А мій зуб, до того ж, не в дузі розташований (я не про металеву дугу, а про рівне півколо, за яким мають розташовуватись зуби), і тому навіть найміцніший клей його не втримає. А я так цього боялася! Але, коли я запитала, чого мені буде коштувати цей проміжок, лікар сказала, що це нічого страшного. «Коли зубки трохи вирівняються, ми це поправимо» — були її слова. Я так зрозуміла, що на наступній корекції замінять металеву дугу на обох частинах щелепи, а то її на останні зуби не вистачає і вони знаходяться без впливу.
Хочеться, щоб нарешті усі брекети були на своєму місці:
Хіба не краса?)
Але все ж таки це дуже неприємно. Прийти до клініки, витратити годину, потерпіти біль, поки знімають резинки і одягають нові… Потім вона ще свердлила трохи свердлом, щоб очистити зуб від залишків клею, потім активна маса яскраво синього кольору накладалась на поверхню зуба. Теж для очищення. Здається, ортодонт знала, що нічого доброго з цього не буде, бо дуже довго знезаражувала брекет ультрафіолетом. Аж тричі повторила нормований час.
Цікаво, я одна весь час закриваю очі, коли світять ультрафіолетом? Ви знаєте, що він шкідливий для очей?
Добре, що хоча б дугу мені скоротили. Коли я сама намагалась, в мене не виходило, але на пару днів вона одного разу помістилася в кільце, і я вже розслабилася. Та потім знову вилізла. Тепер, на жаль, з іншої сторони натирає і шкодить щоці(((
Якщо ще чогось не станеться, буду вже з нормально приклеєним брекетом тільки через два тижні.
Гарного вам дня)
Добрий день. Тепер я готова поділитися з вами другою частиною моєї історії. Нарешті ви дочекалися продовження оповіді про мій другий візит у клініку на операцію з видалення вісімок.
Наш хірург дуже добра людина. Коли ми нарешті потрапили до нього, було вже о пів на шосту. Та він не зважав на наше запізнення, сказав, що з будь-ким може трапитися. Він був явно втомлений, та пацієнт – перш за все. Спитав мене як почуває себе рана, чи не болить. Потім спитав чи готова я до операції. А мені що, я вже довіряла цій людині, і я була готова.
А потім знову: укол, укол, посидіти трохи. Ще укол. Не крутиться голова, все нормально? Тоді починаємо. Розрізати ясна, відшукати зуб, відрізати зайві ясна, збити покриття з зуба, почати відколупувати його. Не виходить? Тоді попиляти. Бор-машинка працює, симпатичний асистент тримає якоюсь металевою штукою мою щоку (можливо, це називається тримач), а хірург — свердлить.
Мені тоді було якось майже весело, не знаю, може, це так знеболювальне діє??)
Хочу розповісти вам про атмосферу. Якщо першого разу вона була напруженою, чи мені так здалося, то вдруге вона була легкою, навіть – веселою! Можливо, вперше мені було некомфортно тому, що то було вперше і, як мені сказали – випадок складний – зуб дуже глибоко сидів і довго прийшлось пиляти, навіть до сліз дійшло. Але я стійко сиділа і ридала, хоча не від болю, мабуть, від напруги.
А тепер лікар жартував, був уважний до мене(хоча я впевнена, що так було і тоді, але я була занадто збентежена, щоб помітити це). Загалом, він підтримував мене і себе.
І цього разу все пройшло легше. Хірург витратив менше часу, а я – менше нервів. Тільки от зашивав він рану тепер не нитками, що розчиняються, а звичайними. Бо в перший раз рана швидко розійшлась. Повертаючись додому, я нормально йшла. А минулого разу ледь-ледь. Я навіть ввечері спокусилася на шматочок їжі, а точніше – на тортик. А що? У мене був стрес, маю право)
Загалом, і загоєння проходило швидше. Тільки-от, коли зняли шви, одна ранка так і залишилася. І досі ще заживає. Лікар трохи занадто відрізав ясна і от тепер вони потроху виростають. Та я йому все одно вдячна.
Цим повідомленням я хотіла до вас донести таку просту і потрібну істину: гарний лікар – найважливіше. Сподіваюсь, якщо когось і чекають в житті операції, то кожен знайде собі гідного лікаря.
Привіт, як усякому брекетоносцю, мені теж довелося зустрітися з проблемами і знайти рішення. Сьогодні я розкажу про перші мої неприємності.
Не дивлячись на те, що на нижні зуби брекети поставили зовсім ще недавно (менше місяця назад), вони вже потребували підвищеної уваги до себе.
По-перше, перші 3-4 дні боліли зуби, поки не звикли до тиску дуги. По-друге, саме з нижніми зубами мені вперше довелося випробувати віск для брекетів, хоча його дали ще коли верхні встановлювали. До речі, дуже класна штука, вона не маститься, не має запаху та смаку, не відчувається в роті, але проблемне місце майже перестає боліти. Тільки одна штука мене трішки хвилювала – я забувала його знімати під час їжі і іноді з’їдала. Те, що я досі жива, значить, що ортодонтичний віск безпечний для організму (в невеликих дозах), тому не турбуйтесь, якщо теж випадково з’їли шматочок.
Та це ще не проблеми. Справжньою неприємністю стало те, що дуга, яка кріпиться до останнього кільця, від’єдналася від нього. Спочатку мене бентежило тільки те, що останній зуб тепер не вирівнюється, а до корекції ще два тижні! Та потім дуга почала трішки натирати, потім сильніше і сильніше. Шкіра в роті була поранена, запалилась, виникали якісь пузирі, неначе алергічні. Я, звісно, намагалася вставити дугу в належне їй місце, але в мене не виходило, вона не вигиналася в потрібний бік і на допомогу мені прийшов….знову віск. Правда, додумалася я до нього тільки коли щока вже дуже боліла і терпіти було несила. Але мій товариш-віск допоміг мені й тут: ним я прикріпила дугу до кільця. І найпрекрасніше те, що коли я їла, віск не з’їдався, а залишався на місці. Адже я не могла його зняти – ну дуже боляче було.
Насправді, це лише перше моє випробування. Я ж хотіла написати про все єдиним текстом, але виявилося, що в мене так багато є чого розказати! Не хочу напружувати вас великим текстом. Тому пізніше я розповім про наступні мої пригоди з брекетами.
Гарного вам дня!
Привіт, недавно я писала про видалення своїх вісімок. Для мене це вже мов у тумані, але поки дещо ще пам’ятаю, хочу поділитися з вами.
Знаю, що розповідала про першу зустріч із хірургом і подробиці видалення зубів ви вже знаєте, якщо читали ту статтю — тоді все пройшло стабільно важко. Але знаєте, іноді набагато важливіша друга зустріч. Особливо коли ти знаєш, що тобі робитимуть і як все це неприємно. Я думаю, що в такий час піти на операцію важче, ніж вперше.
І, хоч моя друга зустріч почалась за стандартними мірками зовсім невдало, та кінець був несподіваним навіть для мене.
Почалось все з того, що ми (я і мама) запізнилися на годину. До останньої хвилини я думала, що ми записані на п’яту, а насправді – на четверту!!! Я не могла зрозуміти, чого мама так переймається, адже ще година попереду, а нам їхати 40 хвилин. А мамі було чого перейматися – тільки о четвертій ми вийшли, а їхати нам… і їхати… І як на зло – увесь транспорт кудись подівся. Мама так нервувала, що забула попередити хірурга нашого, що ми запізнюємось. А ми ще перед цим посварились і я була не в настрої щось нагадувати. Тож, коли дісталися клініки, запізнились на сорок хвилин і, до того ж, нас чекали майже до останньої хвилини, а потім прийняли іншу людину на операцію. Ну все, всі в розпачі, хоч плач. Довелось чекати близько півтори години.
Відмічу, що я, не дивлячись всі неприємності, йшла на операцію з дивним спокоєм. Мені було зовсім не страшно. Я знала, що на мене чекало, але також знала, що хірург і асистент зроблять усе, щоб мені не було боляче. Легше сідати в крісло, коли довіряєш людині зі скальпелем та бор-машиною і всіма цими, здавалось би, страшними інструментами, аніж сідати в крісло до незнайомця…
Ця невеличка історія про те, як почувала я себе перед операцією і що трапилось. В наступній частині я трохи приділю уваги самій операції, і більше часу на те, щоб описати свій стан. Почекайте трохи, будь ласка! А далі почнеться найцікавіше)
Дивно навіть згадувати, але я добре пам’ятаю, як ще чотири місяці тому дуже переживала стосовно брекетів. Ні, я не боялася лікарів, не боялася, що мене дражнитимуть, не боялася болю. Але. Я боялася стати злою, неприємною, дратівливою.
Справа в тому, що я маю досвід спілкування з однією дуже неприємною мені, і не тільки мені одній, особою. Вона носила брекети. Ця дівчина була грубою, вередливою. Свої перепади настрою вона пояснювала болем, який спричиняють брекети.
Мабуть, це все-таки було неправдою, адже зараз вона майже така сама, а брекети давно зняли. Я з нею не спілкувалася, та й вона зі мною поводилася гірше, ніж з іншими. Та уявіть мою розгубленість та моє занепокоєння, коли я подумала, що людям доведеться мене терпіти. Мені стало страшно.
По-перше, я думала, що мене переслідуватиме біль. Доведеться з ним боротися, намагатися не зриватися на людях. Звісно, я не хотіла щоб моя колишня «подружка» тепер насміхалася з мене, і казала, що тепер я її зрозумію.
По-друге, я думала, що все-таки не витерплю болю і втрачу своїх друзів або сваритимуся із сім'єю. І не бачити мені вже гарних стосунків ні з ким…
Але, на диво, нічого такого не сталося. Звісно, перші дні далися нелегко. Важко було споживати їжу. Особливо жувати. Довелося обмежити раціон, щоб не відчувати дискомфорт. Але поступово я повернулася до звичного харчування.
Також з'ясувалося, що існують знеболювальні засоби. І коли проблемний нижній ряд скував біль, можна позбутися його за допомогою Німесилу або іншого знеболювального.
І, нарешті, я не втратила своїх друзів. Хоча мені тепер не світять знайомства і підкати молодих хлопців і надмірна увага, я не впадаю у відчай і депресію
. Адже зуби вирівнюються, через якихось два роки я буду вільна від брекетів і красивою посмішкою буду всміхатися свтові.
І наостанок хочу сказати: якщо вас переслідують сумніви з приводу ставити брекети або ні – краще вирішуйте ці сумніви на користь брекетів. Тут немає нічого страшного, але є дещо важливе для вас і вашої родини. Не вагайтеся і хай ваші зуби будуть рівними)
Гарного вам дня!
Ну, от мені нарешті поставили брекети і на нижні зуби. Хоча я думала, що все пройде безболісно, я помилялась. Установка проходила два дні – в перший мені наклеїли брекети, а в другий – поставили чотири (!) кільця і дугу. (Тепер в мене вісім кілець усього).
Звісно, найнеприємніше – кріплення кільця. Найбільше постраждали ясна, під час установки вони кровили. Уявіть, що вам навколо зуба втискають металеве кільце та тиснуть на нього з усією силою аби глибше зайшло. Це страшний біль, аж сльози навертаються! Минулого разу, мабуть, мені теж боляче було, але я швидко забула біль і сподівалася на краще.
Верхні брекети майже не спричиняли болю. Я думаю це тому, що зуби в мене там не дуже покривлені. Тільки декілька разів мене потурбував дискомфорт у вигляді легкого тягучого болю. Та я була готова до справжніх страждань з нижніми брекетами, оскільки вся нижня щелепа покривлена, де менше, де більше. Але бути готовою і відчувати – різні речі. Після того, як мені закінчили установку, одразу заболіло все: і зуби, і голова, і якось ламало тіло.
Довелось скористатись знеболювальним, який я вживала після операції з видалення вісімок. Ось уже другий день п’ю аналог Німесилу – Афіда-Форт, він трохи дешевший. Допомагає, але багато не можна. У моєї одногрупниці після встановлення зуби сильно боліли п’ять днів, а подруга, що зняла брекети говорить, що в неї весь час боліли зуби. Сподіваюся, що дискомфорт скоро мине. А поки виконую вправи для брекетів, які публікувала Ліза. Щиро вдячна, а то й не знала б, що робити!
А як вам з брекетами? Чи довго зуби боліли і як ви з цим боретесь? Відповідайте в коментарях)