Після прийняття рішення про встановлення для нашого сина ортодонтичної пластини, ми більш за все переживали про таке питання як гігієна. Адже 9-річному хлопчику буде важко притримуватись вимог по догляду за ротовою порожниною.

Для тих хто не в курсі. Справа в тому, що носіння ортодонтичної пластини вимагає дотримання суворих правил гігієни рота. Сама пластина носиться постійно, цілодобово, не знімається, а догляд полягає в тому, що необхідно після кожного прийому їжі і навіть після перекусу необхідно чистити зуби. Тобто, навіть якщо дитина з'їла одну мандаринку, всеодно треба йти та чистити зуби.

Найбільше ми переживали за школу, адже в школі діти весь час щось жують, бігають до магазину, купують печиво, булочки і т.д. Саме тому ми заздалегідь, за місяць до встановлення пластини почали підготовлювати дитину до змін в її житті. Ми почали обговорювати як краще нам налаштувати графік, щоб звести до мінімуму всі незручності.

В кінцевому результаті в нас вийшов наступний графік — зуби й пластину син чистить щіткою після кожного прийому їжі та перекусу. Три-чотири рази в день він чистить зуби з пастою, решта просто щітка та проточна вода.

Дуже добре, що син вчиться в другу зміну і що школа в 5 хвилинах ходьби від будинку. Він плотно їсть перед школою і наступний прийом їжі вже після школи. Виходить так, що дитина 4-5 годин без їжі. За його словами він переносить цей час добре, відчуття голоду не з'являється.

Звісно, не обходиться без різного роду збоїв в режимі. Інколи трапляється, що син забуває почистити чи пополоскати рота, пластинку. Але таке трапляється дуже рідко — один-два рази на тиждень, не більше.

Як відомо, ортодонтична пластина встановлюється для того щоб випаравити прикус, вирівняти зубний ряд. В нашому випадку, сину 9 років, необхідно вирівняти зуби і поставити на місце один верхній моляр, який через брак місця почав рости в середину ротової порожнини.

Хто не в курсі, ортодонтична пластина складається з двох різних половинок, які тримаються завдяки двом механізмам, один з який являється пристроєм, що розсуває їх. Половинки розсуваються, тиснуть на щелепу і вона розширяється.

Звісно, процес розширення пластини є повільним, на прийомі у ортодонта, коли сину встановлювали пластину, останній запропонував схему — два рази на тиждень. Тобто, два рази на тиждень під робити четвертину оберту механізму. Розширення відбувалось зовсім на маленький діапазон, але не дивлячись на це син говорив що відчуває розширення пластини. В перші 10-20 хвилин він говорив про дискомфорт у роті, а потім звикав до нового розміру пристрою.

Як на мене, такий темп був доволі стрімким, через три тижні син почав говорити, що під час відкушування якихось твердих продуктів, наприклад, скоринки хліба, він відчував біль в верхніх різцях. Через місяць носіння пластини у нас був перший візит до ортодонта, який помітив позитивні тенденції від використання ортодонтичної пластини. Також він сказав, що варто й надалі продовжувати обрану схему — підкручувати пластину два рази на тиждень.

Але коли ми йому розповіли, що в дитини почались больові відчуття в зубах, в рекомендацію була внесена корректива. Тепер ми підкручуємо пластину кожні 5 днів. Я навіть не уявляю яка буде відстань між пластинами через місяців 5 і як буде виглядати зубний ряд дитини через цей час.

Привіт, колись я писала, що на першому встановленні вирішила не ризикувати з кольорами резинок і обрала сірі, під колір брекетів. З такими резинками було зручно носити брекет-систему, але один мінус – вони робили брекети ще помітнішими. Ми встановили металеві брекети, бо вони міцніші і дешевші, але я була б не проти керамічних, адже вони не такі помітні.
Але після того, як я змінила свою думку стосовно брекетів (завдяки своїй знайомій, читайте нижче), я вирішила спробувати щось новесеньке. І на наступній корекції вибрала блакитні резинки – поки що вони мої фаворити. Через місяць обрала зелені, під колір очей і в Новорічному настрої, себто зелені ялинки всюди. Скоро хочу спробувати білі резинки зверху і зелені знизу, як сніжок на ялинці. А потім одягнути резинки кольорів жовто-блакитного стягу.
Насправді в мене багато знайомих із брекетами, і зараз вони стрічаються частіше і частіше, адже за статистикою лише 40% людей мають рівні зуби.
А за моєю статистикою виходить, що із десятка знайомих і друзів лише один обирає яскраві резинки. Решта робить резинки непомітними, ніби стидається і їх, і брекетів.
Хочу закликати вас експериментувати, адже тепер брекети – ваша родзинка і ви можете прикрашати їх будь-як.
Гарного дня вам!

Існує думка, що людина звикає до чого не будь за двадцять один день. Після сплину цього часу звичка залишається назавжди. Протягом цих двадцяти одного дня людина має можливість відмовитись від цієї звички, досить часто організм протягом цього часу чинить різний опір.

На щастя щоб звикнути до ортодонтичної пластини в роті не потрібно чекати так довго. Під час прийому у ортдонта, під час видачі та встановлення пластини, лікар повідомив, що процес звикання до інородного тіла в роті триває максимум три дні. Протягом цього часу можливий дискомфорт, але вже через три доби він зникає.

Дійсно, перші три дні для сина, а саме йому була виготовлена та встановлена ортодонтична пластина, були найважчими. По перше, змінилась його дикція, так як пластина доволі велика, тому цілком природно, що вона заважає говорити. Він почав шепелявити, прицмокувати між словами як колись це робив такий радянський політик Брежнєв. По-друге, ортодонтичний пристрій тиснув на зуби та піднебіння, а це викликало певний дискомфорт, навіть невеликі больові відчуття.

І ще один неприємний аспект, який найбільше не сподобався нашому синові — пластина заважала йому нормально їсти. В перший два дні з пластиною він міг споживати тільки м'яку їжу — хліб, яблука, овочі, все це йому не вдавалось жувати. Це його дратувало, а також непокоїло й нас з дружиною як батьків. Ми його втішали, що через три, два, один день все припиниться і в подальшому він не буде мати неприємних відчуттів.

На щастя відчуття дискомфорту дійсно припинились, дійсно через три дні дитина вже не відчувала стороннього предмету в роті, точніше він їй не заважав.

Хочу розказати про несподівану для мене подію. Прийшовши до ортодонта, я очікувала вироку: «Брекети !». Але я зовсім не очікувала, що мені порадять надягти ще й пластинку. Та довелося. Моя верхня щелепа сильно перекривала зуби знизу і прикус був неправильний. Тож мені й прилаштували пластинку на піднебіння так, щоб зуби зціплювалися правильно.
Та як мені було незручно в перший місяць! Мало того, що зуби від брекетів болять, то і жувати я майже не могла, бо жувальні зуби були на достатньо великій відстані один від одного. Доводилося жувати різцями об пластинку. Спочатку мої верхні зуби були щільно розташовані і не було проміжків. Тепер вже майже всюди видимі проміжки і пластинка зовсім не щільно прилягає до зубів. Та й жую я вже нормально. Прогрес! Можливо, вже через місяць-два її знімуть)
Отже, коли йдете до лікаря-ортодонта, знайте — очікувати вас може будь-що, включаючи пластинку з брекетами. Я називаю таку ситуацію «Комбо»
Та що не витерпиш заради красивої посмішки!

Не знаю чи ви читали роман німецького прозаїка та драматурга Патріка Зюскінда «Парфюмер. Історія одного вбивці», на крайній випадок можете подивитись однойменну художню стрічку, зняту на основі художнього твору. Головним героєм роману та кінострічки є Жан-Батіст Гренуй, який мав унікальний дар — ідеальний нюх. Він розрізняв запахи всього на світі: людей, тварин, рослин і навіть неживих предметів — каміння, землі, Гренуй говорив, що він відчуває навіть як пахне скло.

До чого я це все веду? Не потрібно мати якийсь унікальний нюх, щоб відчути як пахне ортодонтична пластина, особливо це стосується нового виробу, який тільки прийшов від зубного техніка. З моменту встановлення пристрою в рот і до приїзду додому пройшло хвилин 30, а син жалівся на те, що в роті у нього присмак пластмаси.

Я навіть почав переживати, що нам підсунули щось неякісне і почав планувати свої дії на завтрашній день, коли я поїду пред'являти претензії до стоматологічного кабінету.

Але згодом я заспокоївся, ввімкнув логіку та вирішив провести деякі маніпуляції. Я припустив, що пластина нова, в процесі виготовлення матеріал, з якого вона зроблена піддавався різноманітній температурній та механічній обробці. Тому було вирішено помити пластину з милом, а потім ще почистити зубною пастою.

Мої припущення виявились правильними, після «купання» в мильній воді, а потім ретельному чищенню зубною щіткою з зубною пастою запаху не залишилось навіть сліду. Син коли вставив пластинку в рот, то відразу заявив, що в неї пропав будь-який присмак та запах. За його словами було тільки відчуття свіжості від пасти.

Тому якщо ви стикнетесь з аналогічною проблемою, спробуйте вчинити так як ми. Скоріше за все пластмасовий присмак та запах пластини — це запах нового виробу, вже після першого його чищення він безслідно зникає. В подальшому варто тільки притримуватись правил гігієни порожнини рота і проблем з появою запахів зовсім не буде.

Нещодавно в розмові з іншим брекетоносцем мене запитали, який тип брекетів я ношу: активні брекети чи пасивні. Чесно кажучи, я не мала уявлення, що брекетоносець має на увазі. Того ж дня я спитала в друга-гугла що ж це таке: пасивний і активний тип брикетної системи. Подивившись декілька сайтів з описами, я зрозуміла, який тип брекетів ношу: активної дії.
А в чому ж взагалі різниця?

Перша частина історії вже була мною написана, вона знаходиться тут, а сьогодні продовжу. Я дуже добре пам'ятаю той день, коли ми з сином їхали до ортодонта, ми знали що ортодонтична пластина виготовлена і що саме з цього дня в житті сина приблизно на рік почнуться зміни в житті. Також ми сподівались, що відбудуться зміни з його зубами та прикусом.

На прийомі в лікаря-ортдонта син за звичкою сів в стоматологічне крісло, я став поряд і нам дістали з шухляди та показали саму ортодонтичну пластину. Побачивши її у мене виникла відразу асоціація з зубними протезами для літніх людей, також я подумав — «Як таку штуку можна постійно носити в рості?». Сина схожа такі думки не турбували, йому було просто цікаво і він з захватом слухав повчання людини в білому халаті.

Спочатку нам показали як потрібно проводити розширення пластини, в першій місяць це необхідно було робити два рази на тиждень. В комплекті йшов спеціальний ключик, який вставляється в розширювальний механізм. Потім лікар показав сину як необхідно вставляти та знімати ортодонтичну пластину, зауваживши що це слід робити правильно. Звісно, був лікбез про правила носіння, про всі аспекти гігієни та на що варто звертати нашу увагу як батьків. Консультація ортодонта була дуже хорошою, так як по її закінченню в мене не було жодних запитань.

Зі стоматкабінету син вийшов з ортодонтичною пластиною, яку за прогнозами лікаря йому прийдеться носити від шести до дванадцяти місяців.

Ще на прийомі лікаря останній наголосив, що звикання до пластини в дитини проходить протягом трьох днів, тому сина я настроїв, що перші кілька діб можливий дискомфорт з пластиною, а в подальшому все буде гаразд.

Ще кілька місяців тому ми навіть гадки не мали про існування ортодонтичних пластин, і зовсім не здогадувались про те, що їх прийдеться носити нашій дитині. Але давайте все по порядку.

Нашому сину 9 років, під час переходу з молочних на постійні зуби ми стикнулись зі стоматологічними проблемами. Уважно подивіться на молочні зуби 6-річної дитини, в більшості випадків вони не дуже щільно розташовані, між ними доволі широка відстань. Це не просто так, справа в тому, що постійні зуби більші за розміром ніж молочні. Якщо молочний зуб випадає, за рахунок великої відстані між цими зубами постійні зубки мають достатньо місця для свого росту.

В нас ситуація була інша — молочні зуби були досить щільно розташовані, тому постійним зубам не вистачало місця. В результаті цього одного разу ми побачили, що в дитини збоку від молочного зубчика почав пробиватися постійний. Причому ріс він в середину ротової порожнини. Після огляду зубів ортодонтом було вирішено молочний зуб видалити, щоб дати місце постійному.

Видалення молочного зуба не вирішило проблеми, постійний зубчик продовжував рости в середину, тому лікар порекомендував встановити ортодонтичну пластину. Саме з цього моменту ми як батьки почали більш глибоко знайомитись та вивчати тему виправлення прикусу з допомогою ортодонтичних пластин.

Безпосередньо сам лікар-ортодонт розказав всі аспекти носіння пластини, з якими труднощами стикнеться наша дитина. Також ми дізнались про відповідальність, яка лягає на нас як батьків. Зваживши всі «за» та «проти», побалакавши з сином ми прийняли рішення встановлювати ортодонтичну пластину.

Далі все пішло досить швидко — під час візиту до ортодонта він зробив зліпок верхньої щелепи дитини, ми заплатили аванс і вже через півтора тижні пристрій був виготовлений. Ми розуміли, що зробили перший крок досить тривалого шляху, ми усвідомлювали що йти потрібно довго, ми знали що на цьому шляху будуть різноманітні складності, але до цього були всі готові. Готові ми як батьки і була готова наша дитина.

Привіт, як і обіцяла, розповім вам про встановлення брекет-системи(так називає брекети мій ортодонт). По-перше, не думайте, що ви прийдете, сядете в крісло, і за декілька хвилин отримаєте оновлену посмішку.
Зазвичай встановлення проходить у декілька етапів:
1.Пошук найкращого лікаря – ортодонта;
2.Передплата варіанту брекетів, який ви обрали;
3.Підготовка зубів до встановлення брекетів;
4.Моделювання вашої щелепи;
5.Встановлення брекетів.
Додам також, що скоріше за все вам потрібно буде зробити ренген-знімок щелепи. Іноді, як у моєму випадку, вам порадять видалити вісімки або інші зуби, які в майбутньому можуть зіпсувати вже рівні зуби.
Тож, вам доведеться багато перетерпіти аби отримати брекети. Коли всі приготування виконані, то вам створять картку пацієнта клініки. Особисто мені довелося пройти не дуже приємну фотосесію. Фотографуватимуть ваші зуби, ваш прикус, а також, можливо, доведеться посидіти з дзеркалами в роті, щоби на фото було видно всю картину. Ці знімки робляться аби після закінчення лікування можна було порівняти «до» і «після».
Пошуки мого лікаря були довгими і нудними, але через три місяці він був обраний.
А тепер про те, як все відбувалося зі мною:
Приємним зеленим пластиліном зі смаком м’яти мені зробили зліпок щелеп(пластилін притискався до зубів ложечкою за формою схожою на щелепу), а потім перенесли зліпок на гіпс.
Аби підготувати верхню щелепу до брекетів, на два тижні мені одягли резинки між зубів(вони розштовхували їх, щоб там можна було закріпити кільця брекетів ).
І після всього цього, я прийшла на встановлення. Найстрашнішим було встановлення кілечок, які утримують систему. Трохи поточилася кров, але це нічого. Приємна була увага лікаря, який заспокоював. Далі на зуби за допомогою клею прикріпляли самі брекети. І наостанок-металеву дугу.
Також потрібно було вибрати резинки, якими кріпити дугу. Так як я була наляканою, вирішила « не ризикувати » — як я тоді подумала. І спитала, які резинки найнепомітніші. Звісно, сірі.
Пам’ятаю, що першим відчуттям, коли закінчилася процедура було «ПОВНИЙ РОТ ЗАЛІЗА».
Ну, ось так все й почалося. Далі розповім вам про видалення вісімок і про мої перші брекетні кроки )
Гарного вам дня!