Чи ставили Ви колись себе на чиєсь місце? Так би мовити, чи уявляли себе в «чиїйсь шкурі»?
Я маю на увазі, а що було до того, по той бік барикад?
Для мене, наприклад, до певного віку це було якоюсь загадковою містичністю, в реальному житті я брекетів не бачила років до 12-13, а тому все, що я про це знала, це ті незрозумілі дуги та чудернацькі констукції, мабуть ще з вісімдесятих років двадцятого сторіччя, все з тих же добре нами знаних американських комедій)
Коли я була класі в сьомому, тобто саме ті 12-13 років, моїй двоюрідній сестрі поставили арматурку. Я була здивована, адже не помічала ніяких суттєвих недоліків, які треба було б вкрай необхідно виправляти. Однак, те, що я їх не помічала, звісно ж не свідчить про те, що їх не було, на превеликий жаль моєї сестри.
І на превеликий мій жаль, я так і не дізналася тоді якоїсь цікавої інформації про всю цю справу, адже стосунки наші тоді були ну такі собі, ніякі. Вже пізніше, я дізналася, що перші три дні після того, як їй встановили еквіпмент, вона взагалі не могла нічого їсти, тільки пила щось через трубочку і плакала увесь час :-(
Я ніяк не могла второпати, який то мав бути біль, щоб так побиватися і не могти нічого їсти. Як вже відомо, через рочків п'ять я дізналася, як то воно буває)
Вступивши в універ, я почала помічати, як же багато людей користуються цією чудодійною установкою. Пам'ятаю, з якою цікавістю дивилася брекетоносців) Тим паче два представники яких виявилися моїми подругами в недалекому майбутному, а значить, я могла зблизька роздивитися все, розпитати, щоправда, помацати, то вже було б занадто)
Тобто, зібравши всі частинки моїх «зустрічей» з брекетами, можна припустити, що то було ніби то якісь знаки, які вказували що та остаточна зустріч просто неминуча)
А втім, я можу думати собі, все що я захожу, так само як і кожен з нас.
Вже зараз я намагаюся пригадувати, як було спочатку, а як було до того, як я сама ставилась до брекетоносців, ще не будучи ним, і навіть не маючи жодної надії, адже все завжди впиралося в аргумент #немаєкоштів. Крапка. І все тут.
До речі, сьогодні гарна цифра — 858. Якщо приблизно прикинути, то вже можна було трьох дітей народити :-D
От сьогодні я порахувала, скільки подруг вийшло заміж і народили дітей за той період, поки я ношу брекети. Не багато, та й не мало, але їх я налічила аж чотири. Останніми вихідними четверта. Я би сказала, що для статистики сересдньостатистичного, прошу за тавтологію, брекетоносця, то дійсно якось забагато. Так, і навіть, якщо друзів багато.
Не знати, що буде далі. Ми можемо тільки згадувати, як було, або уявляти себе вже в іншій соціальній ролі.
І знову я прийшла до думки, що треба цінувати те, що маєш, і не заздрити. Всесвіт піклується про нас і кожний має свій шлях. І якщо мій шлях носіння брекетів не два роки, то я вже це зрозуміла :-D
Далі буде

У перший час після установки брекет-системи нерідко з'являються неприємні больові відчуття. Брекети — це досить міцна і жорстка конструкція — вона і повинна бути такою для подолання опору зубів і ефективного лікування. Природно, кути брекетів ідеально заокруглені, але от дуги і лігатури так чи інакше можуть стати причиною дискомфорту. Дуга — це взагалі тонка металева проволка, яка просто врізається в тонкі тканини щік і губ.

Зазвичай перед установкою брекетів лікарі попереджають пацієнтів про можливі ускладнення. Відмовлятися від брекетів, від свого шансу знайти ідеальну посмішку, тільки через дискомфорт перші пару місяців як мінімум нераціонально, так що налаштуватися на неприємні відчуття потрібно. Втім, не варто себе лякати — практично будь дискомфорт можна легко усунути.
Брекети натирають досить часто. Це пов'язано з тим, що щоки і губи не призначені для постійного зіткнення з жорсткими металевими конструкціями. Вони відразу починають негативно реагувати, з'являються запалення, почервоніння, маленькі ранки. Натирають зазвичай дуги, лігатури і металеві кріплення.

Щоб захистити свої м'які тканини від травм, найефективніше буде застосовувати спеціальний віск. Цей віск потрібно наносити на брекети для захисту щік і губ від прямого контакту з металом. Віск повністю безпечний для організму навіть у разі проковтування, а після відпадіння його можна наносити повторно.

Якщо біль не проходить через 14 днів після установки брекетів, або навіть кілька застосувань воску не допомогли впоратися із запальними процесами — потрібно негайно звернутися до стоматолога.

Згадайте той момент, коли до Ваших рук потрапляє нова річ. Вона бездоганна, бажана, Ви жадали її. Недоспані ночі, як то кажуть, сплю і бачу, також присвячувались їй. Ви будете плекати її, немов маленьку дитинку, ніхто, окрім Вас не зможе її торкатись, доки Ви того не захочете чи не дозволите. Це ВАШЕ! І все тут. Це може бути що завгодно, все що Ви можете уявити, від нових кросівок до нових брекетів)
Власне щодо брекетів. До будь-якого пристрою чи механізму мала б бути в комплекті інструкція по експлуатації. У нашому випадку це чіткі та конкретні настанови стоматолога, прохання, вимоги, побажання, в залежності від рівня пофігізму брекетонсця) В першу чергу це прохання щодо дотримання елементарної, здавалося б на перший погляд, гігієни.
Чесно кажучи, я трішки почала прозрівати, коли мені видали список всього необхідного для підтримання все тієї ж гігієни. Особливо враховуючи те, що чистити зуби слід після кожного прийому їжі. Всілякі щітки і щіточки, ополіскувачі, спеціальні пасти, зубні нитки тощо. Тобто для мене було б достатньо звичайної пасти та щітки, навіщо всі ці навороти?) Ну добре, ще маленькі щіточки взяла б, бо то зручно та дійсно необхідно. А решта, ну то таке вже, для лакшері клієнтів)
Та, звичайно, з самого початку (досі підживлюю той образ маленької наївної дівчинки) я ретельно дотримувалась всіх вказівок вельмиповажного пана стоматолога. Кожен із перших прийомів був немов фейсконтроль, страшно було б почути негативний коментар. Одного разу переді мною до кабінету зайшла дівчинка, так от вона отримала добрячої прочуханки. Мабуть, то ще з того моменту в мене з'явився такий страх. Я не могла такого допустити, адже в першу чергу, це в моїх власних інтересах, а з другого боку, це ніби то питання певної репутації.
Я дійсно чистила зуби після кожного прийому їжі і навіть більше, проте коли коли мій «лічильник» перевалив вже на другий рік, якось потихеньку я почала забивати на всі ці настанови. Зрозуміла, що від цього не зміниться абсолютно нічого. І що слід додати, від цього таки нічого і не змінилося)
З таким поворотом подій, починаєш вірити у те, що правила дійсно існують для того, щоб іх порушувати.
Мораль тієї думки була простою. Все чого ми так бажали, чого так прагнули спочатку є таким цінним та дорогим, але тільки спочатку. Надалі все таке важливе стає звичайним, таким же буденним, як і всі наші речі, чи події, чи свята. Адже свята також в один чудовий момент перестають ними бути. Ми втрачаємо смак, цікавість, захоплення. Чи втрачаємо ми щось від цього? Питання вже зовсім іншого характеру. Мабуть, то є просто факт, так трапляється і все тут. На деякі запитання краще не шукати відповіді.
Так і саме очікування. Завтра день прийому, можливу я дізнаюся дійсно щось нове, а можливо я уже вкотре почую:«Люкс. Все чудово!» *dash* І будучи більш раціональною людиною, схиляюся до останнього варіанту.
Не настав ще мій час! *yes*
Далі буде

Впевненість. Вона докорінно змінює людину, її поведінку, відношення до світу, ставлення до оточуючих, і навпаки, оточуючих до неї. Це невід'ємний компонент успіху. Якщо ти впевнений, то ніби увесь світ вклоняється тобі, просто валяється десь там на підлозі, цілує тобі ноги)
Існує ризик, що насправді так не буває, але самовідчуття є, так званий ефект плацебо.
До чого це я. Скажімо, брекети впевненості точно не додають, а навпаки, ситуація йде на спад. Звичайно, ти розумієш, що все буде круто, от тільки коли? Мій стоматолог пообіцяв мені, що арматурку знімуть перед Новим Роком, щоправда, я забула спитати перед яким саме :-D
Та зараз не про це.
Моє особисте життя до моменту початку кардинальних самозмін було ну таким собі, бідненьким)
Все бідкалась та думала, що з брекетами все ще гірше буде. Які там хлопці, ну чи дівчата) Залежно від смаку) Які там поцілунки! Зі мною ж навіть розмовляти ніхто не захоче, я ж немов те опудало, з кривими зубами та й вони перетягнуті залізяччам! Ну звичайно, пересічний мазохіст не відмовить собі в хвилинці задоволення, не прогавить той шанс, ще раз принизити себе, притопити самоцінку трішки, щоб не випливала за буйки) Проте, чи то зірки так склалися, чи то дійсно зміни пішли мені на користь, але дійсно таки життя стало налагоджуватись. Незважаючи ні на що, безліч нових знайомств, несамовитих пригод, вечірок, емоцій. Ти живеш і відчуваєш це, вільно дихаєш.
До того ж, слід не забувати про купу невиправданих стереотипів, страхів та комплексів, які на них базуються. Все що ми знали чи знаємо, бачили/чули, думали, наші стійкі переконання чи ще щось, все це утворилося завдяки так званій соціалізації. Соціум нав'язав, що брекети це не гарно, то так і є. Я не хочу узагальнювати та кидати всіх до однієї купи, але приблизно так воно і є. Перше, що так сильно впливає на ніжну та тендітну психіку типового брекетоносця (а скоріше всього, це особа підліткового чи юнацького віку) це зовнішні віяння, будь то кіно, преса, телебачення, по суті, то не важливо, процес іде, система працює. Вразлива свідомість стає ще вразливішою і попередити це майже неможливо.
Так і я, страшно боялася ще з дитинства брекетів, то був немов смертний вирок. Враховуючи той факт, що в десятому класі мені довелося почати носити окуляри. Це був би просто каламбур, повне підтвердження того ретельно вишколеного образу бридкого каченяти, ну ви зрозуміли. Щоправда окуляри й досі доводиться носити, так що, все ж таки образ підтвердили)
Та, зрештою, всі ці перешкоди не завадили почуватися впевненою в собі особистістю, жити повнноцінним життям і не звертати уваги на всілякі там соціальні норми.
Мені здається, це гостре питання, яке стоїть перед кожним брекетоносцем, особливо на початку шляху. І кожний вирішує його спираючись тільки на власний життєвий досвід, ну, або не вирішує) Так, тут йдеться не просто про зовнішність, красу чи еститичність, а про те, чи був сенс ставити брекети, якщо в результаті це нічого більше не дасть, окрім все ж тої краси?
Тож, впевненості всім нам та раціональності)
Далі буде

Ортодонтичні еластики — це еластичні кільця для брекетів, що виконують ряд важливих завдань у ході ортодонтичного лікування зубів. Головна їхня функція — це коригування положення зубних рядів відносно один одного.

В ході лікування нерідко виникають такі ситуації, коли самі зубні ряди досить рівні, але вони розташовуються нерівно відносно один одного, тобто один зубний ряд випирає перед іншим або навіть йде кудись убік. Саме для цього і застосовують еластики, які з'єднують брекет-систему одного зубного ряду з брекет-системою іншого. Звичайно, сильно прикус так змінити не вийде, проте трохи скорегувати положення зубних рядів все-таки можна.

Зрозуміло, установкою еластичних кілець займається ортодонт. Саме він вирішує, чи доцільно переміщати зуби за допомогою еластиком і чи буде  необхідний вплив.

Еластики не потрібно носити весь день — достатньо буде декількох годин, інакше зуби будуть занадто сильно перенапружуватися. Також еластики знімають під час їжі, щоб не ускладнювати процес пережовування.

Завжди у чомусь є перший крок. І пригадую коли вперше зміг взятися і піти до стоматолога на консультацію щодо брекетів. Як сьогодні пригадуються слова лікаря що треба тримати прикус щоб зуби рівнялися. Але ж не завжди то вдавалося робити і інколи воно забувалося.

Але хочу сказати що все-таки брекети роблять також життя і веселішим. Ось наприклад якщо трапляються якісь суперечки досить тільки посміхнутись і все налагоджується. Якось вже і не знаю як бути без цих брекетів колись.

Є у мене подруга. Так у неї вийшла цікава і доволі смішна історія із брекетами. Вона пішла ставити їх разом із молодшою сестричкою щоб тій не було так страшно. Плюс до цього вона хотіла так налякати хлопця який завжди до неї чіплявся із запрошенням в кіно на прогулянки в ресторани. Так вийшло що з брекетами вона йому сподобалась ще більше. Тож не витримала залицянь вона і дала одного разу згоду на просту дружню прогулянку. Саме ця «дружня прогулянка» і привела їх обох під вінець. І вони дуже щасливі разом. Вона не жалкує що погодилася на прогулянку і тим паче що звела своє тодішнє життя з брекетами.

Так що висновок напрошується сам собою потрібно завжди робити крок у перед. Хоч той крок і перший та якщо він у правильному напрямку то він правильний *hi*

Все що в житті не трапляється, то все на краще!
Такою фразою я втішаю себе в будь-якому випадку. Хоча, чому втішаю? Все ж дійсно не так вже і погано. Взяти хоча б той момент, коли я мала обрати, які саме брекети ставити. Це при тому, що одна подруга носила керамічні, а інша — металеві. Тобто, поспілкуватися безпосередньо з носієм я могла і так, і так, відповідно, дізнатися потрібну інформацію, порівняти отримані результати тощо.
Навіть якби в мене була можливість поставити керамічні брекети, я маю на увазі, фінансова можливість, адже вони трішки дорожчі, то всеодно б не поставила. Перевагою керамічних брекетів є тільки те, що вони не такі помітні. Тобто, тільки естетика. Щодо практичного боку, ну ні! Це явно не той випадок.
Я розумію, що лігатури та ланцюжки фарбуються в будь-якому випадку, враховуючи те, які товари ми зараз бачимо на полицях крамниць та супермаркетів. До цього ж можна додати «зловживання» кавою, чаєм та цигарками, адже як би там не було, всі ці речі добряче впливають як на колір самих зубів, так і на колір матеріалу.
Проте, як на мене, ніяка естетика того не варта! Це ж не один місяць, і навіть не рік. Я змогла змиритися з наявністю самих брекетів, по суті, то було не важко, бо сама хотіла)
А от відмовитись, скажімо, від кави, це щось із рубрики фантастики. Зеленуватий ланцюжок не так помітний на металевих брекетах, як на керамічних)
До речі, про паління. Я на сто відсотків була впевнена, що якщо ти носиш брекети і палиш, то, власне, нічого від цього не буде. Моя сусідка була живим тому прикладом) Я знала це, ну точно знала! Тільки от до сьогодні не можу зрозуміти, чому сама не могла наважитись, мабуть, місяці два. Все то було б і нічого, ніби і кинула, для здоров'я добре, позбулася шкідливої звички, і все таке) Ага, як би не так) Це було щось ніби особистого виклику, типу, наважусь чи ні, зможу чи ні. Зараз вже розумію, як то було тупо, треба було і надалі продовжувати «боятись», що щось може просто відвалитися)
Все таки наважались, чим підтвердила свою стовідсоткову впевненість) Як зараз пам'ятаю, після першої цигарки одразу почала перевіряти, чи всі брекети на місці, а то ж все може бути)
Тобто, це ще раз доводить, що якщо для Вас важливо робити те, що Ви хочете, що для Вас важливо, жити звичайним життям, а не перейматися постійно чи не пофарбуються лігатури і т.д., то краще обирати металеві брекети.
Як то кажуть, класика завжди в моді. Я в першу чергу обрала металеві тільки через те, що хотіла ніби то всьому світові прокричати: «Так, нарешті я це зробила! Дивіться всі! Я вже готова до того, як ви будуте тицяти пальцями на мене!» Тобто, всеодно все видно, який сенс намагатися сховати це від оточуючих, якщо вже щось помітно, то повністю.
Проте останнього я так і не дочекалася.
Далі буде

Носіння брекетів відіграє дуже важливу роль у житті людини, котра потребує їх. На необхідність у такому кроці може впливати як не правильний прикус, так і не правильний виріст зубів. Людина, котра зважилася на лікування, повинна мати в собі величезне терпіння.

Прийшовши до кабінету стоматолога я взнав що брекети можуть нести для людини не тільки здорову посмішку, але і під час їх носіння можливе виникнення нових захворювань у порожнині рота.

Мені розказали про таку не приємну річ як «демінералізація». Маленькі частинки їжі, які залишилися на зубах після прийому продуктів харчування, вступають в реакцію із бактеріями, котрі є в ротовій порожнині, і саме через це утворюються кислоти, котрі в свою чергу забирають у наших зубів фосфор і кальцій. Зуб, котрий губить такі елементи, отримує не привабливі «білі плями». Ці білі плями утворюються саме на місцях, де знаходилися колись брекети. Саме через такий фактор наші «залізні друзі» вимагають від нас великої уваги і гігієни. Також мушу вказати і те, що такі «білі плями» є надзвичайно чутливими і дають про себе знати досить часто. Старайтесь після кожного прийому їжі очищати свої зуби від залишок, аби вберегти себе від небажаних наслідків. За словами лікарів так звані «білі плями» після зняття брекетів у пацієнта з часом переходять у порожнини на зубах, що призведе до небажаних результатів і нового лікування. Я надіюсь що не стикнуся із такою проблемою, адже чищу зуби після кожного прийому їжі і користуюся зубною ниткою мінімум раз у день.

Також частим захворюванням у людей із брекетами є гінгівіт. Лікарі радили при чистці зубів не зациклюватися на самих зубах, але і включати в чистку ясна. Гінгівіт є запаленням ясен навколо зуба. Уникати цього захворювання можна також за допомогою гігієни.

Мушу зазначити і те, що у власників брекетів з часом стають дуже чутливі зуби. Така проблема звичайно є і у людей без брекетів, але ті, хто наважився одягти їх, піддаються такому впливу набагато частіше. Чутливість виникає саме через брекети, адже з ними чистити зуби набагато складніше ніж без брекетів.

Головним фактором у вирішенні різних проблем з ротовою порожниною є гігієна. Так що турбуйтесь про себе і будьте здоровими.

 

 

Моя історія починається з першого невдалого знайомства з дівчиною. Її звали Аліною. Вона цікава, приємна і дуже красива дівчина. А в мене на превеликий жаль тоді була посмішка, котра була далеко не як у Бреда Піта. Загалом знайомство не затягнулося на довго. І мабуть це було через неправильне розташування зубів і мою невпевненість у своїй посмішці. Я ніколи не міг подолати жахливий страх того, що можу їй не сподобатись через свою проблему. Саме це спонукало в першу чергу до походу в стоматологічний центр.

Звичайно не тільки симпатією до Аліни керувався я. Крім цього мене вражали погляди людей у мою сторону коли я посміхався. Я завжди старався не відкривати широко рота, аби з мене не глузували. Моя «вбивча» посмішка завжди привертала увагу людей навколишніх. Я ніколи не почував себе впевнено в компаніях і інколи навіть в компанії рідних для себе людей. Але я відхилився від розповіді про мене і дівчинку Аліну.

Коли я вперше спробував запросити її на прогулянку. Вона так зверхньо подивилася на мене, і в очах можливо було прочитати її зухвалість і сміх по відношенню до мене. Аліна звичайно не сказала на пряму, що це через проблему у роті)) але все було ясно і без її зайвих слів. Не красиво дивилася не одна та дівчина, яка так подобалася, але й інші дівчата.

Зрозумівши що ця проблема буде йти за мною все моє життя, я вирішив піти до стоматолога і попросити допомоги у нього. Прийшовши до спеціалістів, воно виявилося не так аж страшно. Там працюють люди, які уміють слухати і співчувати. Мені все докладно розповіли щодо брекетів, і я зрозумів, що боятися було нічого.

Звичайно до налаштування життя у правильне русло ще трохи скоро, але воно того варте, я впевнений.

 

Коли ти без роботи це погано. Особливо коли за тобою обов’язок платити за житло, харчування  взагалі всі розходи залежать тільки від тебе. І  тут я попала. Після звільнення напав страх по пошуку роботи, у мене була паніка, я досить довго пробула дома. Не робила нічого, останні гроші просрала на їжу ще й до того солодку  не зважаючи на те що брекети і так страждають зуби, я ще додала їм нагрузки ….Було бажання зняти брекети і більше ніколи в їх сторону не звертати уваги…усіх футболила, ні зким не хотіла розмовляти враховуючи свого хлопця ( який на той час хотів  допомогти ) Звинувачувала я у всьому брекети, для мене ж то розпочалось все  від них… а до головного, коханий просив поставити,  підтримував спочатку — потерпів  більше двох тижнів мої нерви і відшив…як би це не звучало погано… Паніка напала ще більша…( спочатку дуже хоітла про нього розказати… але так пройшов час, трішки під забула… не має бажання повертатись )
А потім прийшла ще більша біда, нерви, погана їжа… почали боліти і нити зуби….