Як я вже писала раніше, одного разу я вирішила кардинально змінити себе. Пунктами тих змін мали стати недоліки, які вже дуже давно тривожили мене, а їх виправлення я відкладала у довгий ящик.
Так разом із встановленням брекетів, я почала дотримуватися певної дієти, яка зараз вже є дуже популярною. Спочатку я думала, що це буде дуже важко, типу це ж дієта, треба уважно слідкувати за всім, щоб зайвого не схопити) до того ж, був присутній певний перелік обмежень в продуктах. І тут я приємно здивувалася, адже більшість таких продуктів співпадали з тими, про які говорив стоматолог, та не просто говорив, а таки наголошував на тому, що якщо моя ласка та хоча б трішечки терпіння то все буде добре і люксово, але за однієї умови — не гризти та не запихатися всім, що потрапляє в руки, особливо з великої голодовки, типу горіхів, яблук, морозива, грильяжних тортів, цукерок, насіння, жуйок!!! (а тут ще 100500 найменувань всього твердого, липкого та солодкого).
Про жуйки. То було єдине солоденьке, що я могла "їсти", враховуючи ще й обмеження по дієті.
Знову розвіювання ще одного міфу. Жуйки до брекетів не липнуть, бо в їх вмісті відсутній цукор. Хоча, траплялися поодинокі випадки, коли були невеличкі конфузи, та то не значить, що від них слід відмовитись взагалі)
Від чого таки відмовилась — це горіхи, адже вони були протипоказані як стоматологом, так і дієтою. Тут і далі спостерігався тотальний комбо-контроль, одразу і з усіх боків.
Страшно хвилювалася, мабуть, як і всі спочатку, щоб раптом не почали відвалюватися по одному, а то й усі одразу брекети. Так було до того моменту, поки один все ж таки не відвалився. Як виявилося, то не біда)
Після цього інцеденту, вже на наступному прийомі, я з легким істеричним припадком почала пояснювати, що він відклеївся, на що мені сказали типу:«Ну ок, наступного разу приклеїмо»)
З цього моменту я зрозуміла, що це не так вже і страшно, і вже можна потихеньку гризти все те, про що так давно мріяла (вже навіть дієта дозволяла).
Апогеєм моєї відважності стало велике зелене яблуко, яке було символом твердості мого слова!)
Щось на кшталт, сказала — як відрізала! Винагорода була присвячена тому моменту, що якщо після чергового візиту до стоматолога я не дізнаюся тієї омріяної новини, то куплю велике та соковите яблуко та вкушу його!)
Але не так сталося, як гадалося. Купити — купила, але вкусити нормально так і не змогла, адже вся моя щелепа «поїхала» вверх разом із брекетами, і це було дуже боляче. Очікуваної насолоди я так і не відчула. Місія провалена ыз страшенним гуркотом. Але знову ж таки, то не біда, коли під рукою є ніж.
Мораллю цієї частини розвповіді історії мого життя з арматуркою є те, що:
--> не завжди слід дотримуватись строго визначених правил)
--> навіть дуже неприємні речі, поєднуючись, можуть утворити несподівано приємну та виграшну пропозицію)
--> ризикувати слід завжди! як мінімум так просто цікавіше
--> і вже традиційно, слід шукати у всьому позитив)
Далі буде

Всі, мабуть, знають ту крилату фразу, що шрами чоловіка красять. Проте, я ж не чоловік, але це не означає, що їх немає.
Здавалося б, до чого тут шрами, якщо мова йде про зуби, брекети і все таке.
Ніколи б навіть подумати не могла, що від брекетів можуть з'явитися шрами. Я готова була до нестерпного болю, який не забарився, однак, до такого життя мене не готувало.
Як виявилося, ці маленькі залізячки можуть перетворити Ваше життя на пекло, якщо вчасно не зарадити цій проблемі, ну, або хоча б не зробити спробу.
Так і я, терпіти можу довго. Особливо згадуються моменти, коли ти прокидаєшся і розумієш, що тобі боляче розмовляти, боляче їсти, боляче посміхатися, не кажучи вже про те, як чистити зуби, бо то взагалі біда. Слизова оболонка рота видозмінюється, це далеко не те, що ви відчували раніше, це зовсім новий рельєф) до того ж в подряпинах та ранках.
Маючи деякі знання з біології, я сподівалася, що такі ранки будуть швидко загоюватися, типу епітелій відновлюється майже не за дві години. Але вже вкотре, я підтведжую образ маленької наївної дівчинки)
Біль був нестерпним і таки дійсно набував статусу «перманентного». Особливо, якщо враховувати ті випадки, коли дуга вилазить за межі зубного ряду, а чим вона більша в діаметрі, тим більш глибокі ранки виходять
Але всьому є свій кінець. От і я вирішила покласти край цій проблемі. Стоматолог порадив мені віск для брекетів. Я без вагань та втрат дорогоцінного часу швиденько попрямувала до аптеки, купила чудодійний, за словами стоматолога, віск. Для довідки: так, мене попередили про те, що зуби і брекети треба «підсушити», щоб цей віск краще ліпився. Та як я не намагалася, нічого не виходило. Зовсім.
Віск не клеївся, а я ще більше засмучувалася. Відчай привів мене до думки про те, а що якщо спробувати підсушити їх феном) Дяка залишкам здорового глузду, до цього справа не дійшла)
В результаті, я кинула всі ці марні спроби та прийняла виклик долі! Больовий поріг підвищився, а отже, для виникнення самого відчуття болю потрібен був би сильніший подразник, аніж звичайно. Таким чином, я просто звикла до цього. Біль і шрами — це вже ніби щось рідне)
Більше я не поверталась до воску, аби вкотре не псувати собі настрій. І ніколи не приймала знеболювальних препаратів.
Як є, так і добре) Все треба пережити та відчути повною мірою, аби знати ціну пройденого шляху. І як я писала раніше, у всьому треба знаходити позитивні моменти, бо в моменти відчаю ми здатні на зовсім безглузді вчинки. Терпіння нам!
Далі буде

Завжди у чомусь є перший крок. І пригадую коли вперше зміг взятися і піти до стоматолога на консультацію щодо брекетів. Як сьогодні пригадуються слова лікаря що треба тримати прикус щоб зуби рівнялися. Але ж не завжди то вдавалося робити і інколи воно забувалося.

Але хочу сказати що все-таки брекети роблять також життя і веселішим. Ось наприклад якщо трапляються якісь суперечки досить тільки посміхнутись і все налагоджується. Якось вже і не знаю як бути без цих брекетів колись.

Є у мене подруга. Так у неї вийшла цікава і доволі смішна історія із брекетами. Вона пішла ставити їх разом із молодшою сестричкою щоб тій не було так страшно. Плюс до цього вона хотіла так налякати хлопця який завжди до неї чіплявся із запрошенням в кіно на прогулянки в ресторани. Так вийшло що з брекетами вона йому сподобалась ще більше. Тож не витримала залицянь вона і дала одного разу згоду на просту дружню прогулянку. Саме ця «дружня прогулянка» і привела їх обох під вінець. І вони дуже щасливі разом. Вона не жалкує що погодилася на прогулянку і тим паче що звела своє тодішнє життя з брекетами.

Так що висновок напрошується сам собою потрібно завжди робити крок у перед. Хоч той крок і перший та якщо він у правильному напрямку то він правильний *hi*

Подорож до аптеки виявилася не тільки приємною, але й прибутковою з точки зору знайомств.

Йдучи дорогою зустрів дівчину, з котрою колись «пересікались». Привітались, і виявилось що нам по-дорозі. Йдучи дорогою також виявилось і те, що у нас багато спільного. Вона розказала про те, що зовсім недавно вона і сама носила брекети. З її слів була історія не дуже легкою. Будучи ще без брекетів з неї часто сміялися через не привабливу посмішку. А брекети змінили все у зовсім протилежну сторону. З нею почали знайомитись хлопці і запрошувати на побачення. Говорили, що брекети їй додають привабливості  *kiss*  Про те що брекети тільки до краси вона сказала і про мені  *cool*  Запросив в кіно її  *good*

Отож, похід до аптеки приніс мені великої радості  :-D

Прийшовши додому випробував нову зубну щітку. І вона виявилася придатнішою до моїх гігієнічних процедур за попередню  *yes*  Видаляє залишки їжі швидше і легше.

Так що подорож завжди має плюси. Вона може принести легкість і водночас із цим щастя *heart*

Збираюсь до сну. І прийшов час моїй зубній пасті і зубній щітці зустрітися з зубами і брекетами. Тут потрібно буде віддати цій процедурі якомога більше часу, так як день провів сьогоднішній у великому русі, і відповідно прийомі великої кількості харчових продуктів. Відчуття після чистки неймовірне. Радісне  :-D

Завтра планую похід до стоматолога. Подивимось, що він скаже, і може щось нове розкаже.

Вже не можу дочекатися зняття брекетів, не дивлячись навіть на свою привабливість і красу у них  *blum* але є розуміння що часу мого і сил вони заберуть ще багато.

Трохи вже замучився від догляду за тим «залізяччям». Але розумію що це вельми потрібне для мене.

Будемо терпіти, чекати, і відповідно отримувати.

 

Все що в житті не трапляється, то все на краще!
Такою фразою я втішаю себе в будь-якому випадку. Хоча, чому втішаю? Все ж дійсно не так вже і погано. Взяти хоча б той момент, коли я мала обрати, які саме брекети ставити. Це при тому, що одна подруга носила керамічні, а інша — металеві. Тобто, поспілкуватися безпосередньо з носієм я могла і так, і так, відповідно, дізнатися потрібну інформацію, порівняти отримані результати тощо.
Навіть якби в мене була можливість поставити керамічні брекети, я маю на увазі, фінансова можливість, адже вони трішки дорожчі, то всеодно б не поставила. Перевагою керамічних брекетів є тільки те, що вони не такі помітні. Тобто, тільки естетика. Щодо практичного боку, ну ні! Це явно не той випадок.
Я розумію, що лігатури та ланцюжки фарбуються в будь-якому випадку, враховуючи те, які товари ми зараз бачимо на полицях крамниць та супермаркетів. До цього ж можна додати «зловживання» кавою, чаєм та цигарками, адже як би там не було, всі ці речі добряче впливають як на колір самих зубів, так і на колір матеріалу.
Проте, як на мене, ніяка естетика того не варта! Це ж не один місяць, і навіть не рік. Я змогла змиритися з наявністю самих брекетів, по суті, то було не важко, бо сама хотіла)
А от відмовитись, скажімо, від кави, це щось із рубрики фантастики. Зеленуватий ланцюжок не так помітний на металевих брекетах, як на керамічних)
До речі, про паління. Я на сто відсотків була впевнена, що якщо ти носиш брекети і палиш, то, власне, нічого від цього не буде. Моя сусідка була живим тому прикладом) Я знала це, ну точно знала! Тільки от до сьогодні не можу зрозуміти, чому сама не могла наважитись, мабуть, місяці два. Все то було б і нічого, ніби і кинула, для здоров'я добре, позбулася шкідливої звички, і все таке) Ага, як би не так) Це було щось ніби особистого виклику, типу, наважусь чи ні, зможу чи ні. Зараз вже розумію, як то було тупо, треба було і надалі продовжувати «боятись», що щось може просто відвалитися)
Все таки наважались, чим підтвердила свою стовідсоткову впевненість) Як зараз пам'ятаю, після першої цигарки одразу почала перевіряти, чи всі брекети на місці, а то ж все може бути)
Тобто, це ще раз доводить, що якщо для Вас важливо робити те, що Ви хочете, що для Вас важливо, жити звичайним життям, а не перейматися постійно чи не пофарбуються лігатури і т.д., то краще обирати металеві брекети.
Як то кажуть, класика завжди в моді. Я в першу чергу обрала металеві тільки через те, що хотіла ніби то всьому світові прокричати: «Так, нарешті я це зробила! Дивіться всі! Я вже готова до того, як ви будуте тицяти пальцями на мене!» Тобто, всеодно все видно, який сенс намагатися сховати це від оточуючих, якщо вже щось помітно, то повністю.
Проте останнього я так і не дочекалася.
Далі буде

Хочу розказати про свій догляд за зубами. Колись, до того як я познайомився з брекетами, мені вистачало і двох хвилин на чистку зубів. А тепер для цього процесу потрібно в два, а то і три рази, більше часу. Крім затраченого часу вдвоє, тепер у мене замість однієї зубної щітки, їх уже дві, і кожна має свої властивості. Одна щітка жосткіша від іншої. Спочатку працюю тією що «твердіша», а після неї в рух йде друга. Також стараюсь споліскувати спеціальним «бальзамом для чутливих зубів». Звичайно, інколи буває період, коли чистити зуби немає бажання, тоді використовую просто нитку.

Вночі брекети давали про себе знати і нагадували про їх присутність усю немалу ніч. Натискаючи на ясна було не легко заснути, і при цьому почувати себе комфортно. На ранок біль пропала і все повернулося до солодкого сну.

Сьогодні з самого ранку після пробудження пішов робити гігієнічні процедури. Після усього процесу розумію що треба поміняти жостку щітку на нову. Тож потрібно буде йти за покупками. Настрій до походу «в народ» не дуже, але все ж це потрібно зробити.

Брекети сьогодні дають знати про себе більш ніж в інші дні. Якась некомфортність пронизує мене *boredom*

Але всеодно відчутно радість від них. Бо вони принесуть нового вигляду моїм зубам :-D

Був у мене знайомий котрий не хотів тратити так багато часу на чищення зубів з брекетами як я. Так ось у нього були тоді проблеми з карієсом. Через це йому прийшлося знімати брекети раніше і проходити додатковий курс лікування. Після лікування все прийшлось починати з чистого листа. Саме через те що він жалів час йому все обійшлося дуже дорого.

Сьогодні відвідував свого стоматолога, і той нагадав про час, який потрібно затрачувати на гігієнічні процедури. Ось наприклад, зранку і в обід часу витрачається менше, а от до сну часу затратити потрібно набагато більше. Так я і роблю :-D

Також сьогодні придбав нову зубну пасту, котра буде займатися білизною моїх зубів.  *good*

«Я хочу розвіяти Ваші наївні дівочі сподівання...»
Так казав один вельмишановний пан викладач. Сподівання стосовно кінечності того переліку днів. Сьогодні йде 834 день. І тут промайнула думка, що такий відлік дещо схожий на «мотання сроку» у місцях позбавлення волі. Ти ніби кожного дня видряпуєш все нові і нові палички, які символізували б дні «відмотаного сроку». Звучить доволі песимістично, проте, чекати аж стільки, хочеш чи не хочеш, а думки безвиході приходять в голову все частіше. Здається, що це ніколи не завершиться. Я так і посивію, біля мене будуть онуки бігати, називати мене бабцею, та по суті, ті зуби вже і так повипадають. Хоча якщо випадатимуть, то всі разом, дуга ж все одно їх разом тримає)
Сама ідея відліку прийшла до мене випадково, люблю статистику, і якраз вивчала статистику. Подумала, що було б цікаво рахувати дні мого життя з арматуркою, враховуючи те, що я пам'ятаю точну дату, коли мені її встановили.
Так, почала я десь з п'ятсот тридцятого, чи приблизно такого дня. Це свідчить про те, що «годують» мене байками про те, що все чудово і люксово (!!!) вже далеко не один місяць. Хвилина печалі з цього приводу(
Кожного разу, коли я їду на прийом, то кажу собі: «Ну ти ж знаєш, що нічого нового тобі не скажуть, що як завжди тобі просто змінять ланцюжок на верхній щелепі, та й по всьому!»
Та всеодно, кожного разу одне й те саме. Знову і знову, немов маленька дитина, ти очікуєш, що добрий дядечко в білому халаті повідомить тобі ті омріяні декілька слів. Щось типу: «Ну все, наступного разу знімаємо». А я така у відповідь: «Та Ви, мабуть, жартуєте!»
Чого б то, дійсно, можна ж ще пару років походити так =/
Між назначеними зустрічами завжди три тижні, рідко коли два чи чотири. Тобто, певну дозу розчарування ти отримуєш стабільно, кожні три тижні. Немов та собака Павлова, скоро вже умовний рефлекс розчарування сформується.
Особливо прикро, коли знайомі носили брекети всього по півтора роки. Чи заздрю я? Так, заздрю. Я не злюсь, просто так багато важливих моментів в житті проходить, наприклад всілякі весілля, дні народження, нові роки, випускні, а ти як та ялинка, зимою і літом… ти хочеш ВЖЕ бути гарною, та все ніяк.
Залишається тільки чекати, рахувати дні, видряпувати ті кляті палички на стіні, мріяти та уявляти себе вже після реставрації, коли ти станеш повноцінною.
І тут знову інсайт. Можливо, якби вони були не металеві, а керамічні, то і життя було б яскравішим? Хоча, яка різниця, якщо твої зуби перетягнуті не тільки горизонтально, а ще й вертикально!) Ну це точно шлях до успіху)
Далі буде…

Носіння брекетів відіграє дуже важливу роль у житті людини, котра потребує їх. На необхідність у такому кроці може впливати як не правильний прикус, так і не правильний виріст зубів. Людина, котра зважилася на лікування, повинна мати в собі величезне терпіння.

Прийшовши до кабінету стоматолога я взнав що брекети можуть нести для людини не тільки здорову посмішку, але і під час їх носіння можливе виникнення нових захворювань у порожнині рота.

Мені розказали про таку не приємну річ як «демінералізація». Маленькі частинки їжі, які залишилися на зубах після прийому продуктів харчування, вступають в реакцію із бактеріями, котрі є в ротовій порожнині, і саме через це утворюються кислоти, котрі в свою чергу забирають у наших зубів фосфор і кальцій. Зуб, котрий губить такі елементи, отримує не привабливі «білі плями». Ці білі плями утворюються саме на місцях, де знаходилися колись брекети. Саме через такий фактор наші «залізні друзі» вимагають від нас великої уваги і гігієни. Також мушу вказати і те, що такі «білі плями» є надзвичайно чутливими і дають про себе знати досить часто. Старайтесь після кожного прийому їжі очищати свої зуби від залишок, аби вберегти себе від небажаних наслідків. За словами лікарів так звані «білі плями» після зняття брекетів у пацієнта з часом переходять у порожнини на зубах, що призведе до небажаних результатів і нового лікування. Я надіюсь що не стикнуся із такою проблемою, адже чищу зуби після кожного прийому їжі і користуюся зубною ниткою мінімум раз у день.

Також частим захворюванням у людей із брекетами є гінгівіт. Лікарі радили при чистці зубів не зациклюватися на самих зубах, але і включати в чистку ясна. Гінгівіт є запаленням ясен навколо зуба. Уникати цього захворювання можна також за допомогою гігієни.

Мушу зазначити і те, що у власників брекетів з часом стають дуже чутливі зуби. Така проблема звичайно є і у людей без брекетів, але ті, хто наважився одягти їх, піддаються такому впливу набагато частіше. Чутливість виникає саме через брекети, адже з ними чистити зуби набагато складніше ніж без брекетів.

Головним фактором у вирішенні різних проблем з ротовою порожниною є гігієна. Так що турбуйтесь про себе і будьте здоровими.

 

 

Моя історія починається з першого невдалого знайомства з дівчиною. Її звали Аліною. Вона цікава, приємна і дуже красива дівчина. А в мене на превеликий жаль тоді була посмішка, котра була далеко не як у Бреда Піта. Загалом знайомство не затягнулося на довго. І мабуть це було через неправильне розташування зубів і мою невпевненість у своїй посмішці. Я ніколи не міг подолати жахливий страх того, що можу їй не сподобатись через свою проблему. Саме це спонукало в першу чергу до походу в стоматологічний центр.

Звичайно не тільки симпатією до Аліни керувався я. Крім цього мене вражали погляди людей у мою сторону коли я посміхався. Я завжди старався не відкривати широко рота, аби з мене не глузували. Моя «вбивча» посмішка завжди привертала увагу людей навколишніх. Я ніколи не почував себе впевнено в компаніях і інколи навіть в компанії рідних для себе людей. Але я відхилився від розповіді про мене і дівчинку Аліну.

Коли я вперше спробував запросити її на прогулянку. Вона так зверхньо подивилася на мене, і в очах можливо було прочитати її зухвалість і сміх по відношенню до мене. Аліна звичайно не сказала на пряму, що це через проблему у роті)) але все було ясно і без її зайвих слів. Не красиво дивилася не одна та дівчина, яка так подобалася, але й інші дівчата.

Зрозумівши що ця проблема буде йти за мною все моє життя, я вирішив піти до стоматолога і попросити допомоги у нього. Прийшовши до спеціалістів, воно виявилося не так аж страшно. Там працюють люди, які уміють слухати і співчувати. Мені все докладно розповіли щодо брекетів, і я зрозумів, що боятися було нічого.

Звичайно до налаштування життя у правильне русло ще трохи скоро, але воно того варте, я впевнений.

 

Гуляючи учора по місту, вихідні ж все таки зустріла в кафе свою ортодоншу! Свій тісний і маленький, особливо Київ…

Підійти до неї я не змогла, не завважала це нормально… Вроді під час консультаціі інколи можемо поговорити про щось інше ніж брекети, але це рідко.І зацікавило таке- а як у Вас з вашими лікарями? Чи спілкуєтесь за межами лікарні? Чи присутні у розмовах інші теми ніж брекети? *gamer*