Блог про моє життя з брекетами та мої дивовижні відкриття
Привіт!
Сьогодні розповім про те, як же все ж таки їсти з брекетами. Думаєш, що це просто? Помиляєшся. Якщо не хочеш викладати гроші на додатковий ремонт брекетів, то прочитай декілька рекомендацій від мене.
1) Ріж їжу на малесенькі шматочки (я ще досі ріжу їжу маленькими шматочками, це дивиться досить таки красиво та відчуваєш себе в якомусь ресторані, що мене посміхає)
2) Не жуй їжу тільки на один бік (це пов'язано з тим, що натиск на один бік буде більшим, аніж на інший і це може викликати певну поломку в брекеті, кривизну дуги)
3) Після того як поїси, випий води чи ще якогось напою
Ти вже знаєш, що в брекетах застряють маленькі шматочки їжі, це дивиться не дуже гарно і їх потрібно вичищати, а якщо ти не вдома їси, то посміхатись після їжі не захочеться, буде соромно. Що ж робити в такому випадку?
1) Я ношу завжди з собою дорожну складку щіточку
2) Складну щіточку-йоршик
3) Маленький тюбик зубної пасти
Ці три речі дуже допоможуть тобі почуватись впевненіше, якщо ти зібрався на прогулянку кудись.
Сподіваюсь, що поради були корисні і ти ними будеш користуватись.
Щасти.
Привіт!
Лікар попередить тебе, що треба чистити зубки кожен раз після прийому їжі. Чесно скажу, що спочатку буде важко змушувати себе чистити не 2 рази в день, а більше, але результат буде чудовий. Принаймні в мене зараз випрацювалась ця звичка і я не жалкую, тому що зубки завжди гарненькі і чистенькі.
Мені до воску додатково давали щіточку-йоршик, яка допомагала мені очистити в місцях між брекетами, куди звичайна щітка не діставала. Чистити зуби потрібно було обережно, без натисків і в різних напрямках. Чистити зуби мені порадили пастою Paradontax, вона не дуже приємна на смак, але потім звикаєш. Після того як я почала нею користуватись, я відчула, що ясна більше не кровоточать так сильно, як це було в мене зазвичай і зуби менше стали боліти.
Також по бажанню можна користуватись ополіскувачами, вони мають приємний запах і допомагають надати свіжого подиху. Не можливо прибрати всю їжу з брекетів і наступний раз, коли будете у лікаря, він почистить брекети від залишків.
Гарної посмішки!
Привіт!
Коли мені зробили брекети, лікар видав малесеньку коробочку, в якій знаходився віск (4 штучки) палочками. Запаху він не мав, а колір був прозоро-білий. Лікар сказав, щоб я на те місце, де треться брекет об губу наліплювала маленький шматочок воску. Зрештою я відчула приємний результат, нехай і губа в деяких місцях була більша, але дискомфорт зник і я вільно могла говорити, без страху, що роздеру губу до крові. Також я почала з брекетами трошечки шипилявити, але у всіх по різному буде. Я використовувала по декілька разів один і той самий шматочок воску, щоб мені вистачило його на більш довгий період часу. Зрештою пізніше я збагнула, що така моя економія не мала ніякого сенсу для мене(можливо в тебе буде по іншому), тому що вже через півтора місяці брекети більше не натирали губ і я перестала користуватись віском. Тяжко було, коли в перші тижні я цю коробочку не брала з собою, а в якийсь момент брекети почали натирати ще якесь місце на губі. Рекомендую все ж брати її з собою!
Щасти.
Привіт!
Я прийшла до лікаря вже після його зміни, тому що як виявилось створити брекети не так вже і легко. Я присіла на крісло, мене підготували і переді мною показалась ось яка картина — лікар, помічник лікаря, столик на якому багато малесеньких металевих деталей, інструменти, якісь тюбики, і чується тихо грає музика.
Спочатку мені прочистили всі зуби, висушили їх, вставили кільця на останні зуби, на них тримається весь брекет як мені сказали, щось ковиряли дуже довго, але зрештою щоб я не втомилась тримати відчиненим рота мені вставили якусь штучку, яка допомогла мені розслабити щелепу. В повітрі були різноманітні запахи — це пахли клеї усілякі. Найцікавіше по відчуттям настало тоді, коли почали натягати дугу на брекет, ось тоді я вже відчула як стискається моя щелепа.
По закінченню процедури, коли мені вже все зробили, моїм першим відчуттям був страшенний біль. Я спробувала заговорити до лікаря, але подряпала собі губи всередині. Моя перша травма з брекетами.
Далі розповім про віск, який мені видали.
Усім привіт!
Я Ліза, зараз мені 21 рік і нещодавно я носила брекети. Для тих, хто стає на цей шлях буде цікаво дізнатись, що їх чекає попереду. Любий читачу, я сподіваюсь, що зможу тебе заспокоїти і зробити твій шлях більш комфортним та позитивним. Дійсно, чим більше ти носиш брекети, тим швидше перед тобою відчиняються двері, про які ти навіть не знав. Хочу поділитись з Вами всією своєю пригодою.
Я не знаю, чому ти зараз носиш чи готуєшся до того, щоб почати носити брекети, але моя історія починається ще задовго до брекетів. З самого дитинства в мене були міцні зуби, я пізно втратила останній молочний зубик… І це початок моєї історії, яка приведе мене до того, що я змушена була носити брекети.
Через те, що я аллергик, я важко переносила видалення зубів. Не раджу затримуватись з цим, тому що наслідки можуть бути ще гірші, аніж в мене. Коли мені вирвали останній молочний зубик, то виявилось, що новий вже давно почав рости і ніхто не здогадувався про те, що він росте вперед і зрештою в школі я була вампіром. Знаєте як ростуть зуби у вампірів? Так от в мене було ікло, яке дуже було помітним і я дуже почала комплексувати через це все. Зрештою з 12 років я почала носити пластинку і проносила її 3 роки. Здавалось би, що це допомогло, але в 18 років лікар сказав мені, що потрібно ставити брекети, тому що в мене знову з'явилось ікло.
Коли я це почула, я не знала, що таке брекети і як вони виглядають. На щастя по телевізору почали показувати «Не родись красивой» і чесно кажучи, якби не цей серіал, я б можливо впала в депресію через те, що коли я побачила, що воно таке брекети я відразу почала називати себе — уродиною. Зрештою, я ще з місяць не ходила до стоматолога, а все через те, що в мене був хлопець і я дуже переживала, що коли в мене з'являться брекети, то я втрачу його. Любі, не ведіться на власні думки, які шепочуть такі гидотні речі, тому що це не є кохання, якщо людина з тобою лише через твою зовнішність.
Читайте мене далі та дізнавайтесь, що ж мене очікувало далі.