Нерідко пацієнти, що ставлять собі брекети, цікавить питання — а як саме рухаються зуби в брекетах, адже вони розташовуються в досить твердій кістці?

Відповідь на це питання досить просте. Насправді зуб не з'єднається з щелепою впритул — він розташовується в лунці і оточений з усіх боків особливою волокнистої зв'язкою, яка тримає його на місці і амортизує за рахунок свого стиснення і розширення.

Коли встановлюється брекет-система, зуб починає зрушуватися на відстані, що дозволяє цій самій зв'язці, тобто з одного боку зуба зв'язка стискається, а з іншого — розтягується. Після цього запускаються регенеративні механізми — організм намагається зберегти нормальну товщину зв'язок, так що з боку стиснення зв'язки щелепної кістки поступово розсмоктується, звільняючи місце зубу. А там, де зв'язка розтягнута, формується нова кісткова тканина, яка заважає зубу повернутися на місце.

Великий плюс подібного методу — це тривалий ефект після лікування. Втім, варто врахувати, що процес переміщення зуба надзвичайно тривалий — в середньому за місяць зуб пересувається лише на 1 міліметр.

Швидко ж переміщати зуби не можна — через надмірне оточення  тканини зуба, що може пошкодитись. Пацієнт в цьому випадку зазнає біль, а регенерація тканин буде затруднена, через що процес переміщення тільки сповільниться.

Отже, на допомогу в прагненні до голлівудської усмішку приходять люмініри. Ті ж порцелянові вініри, але не потребують сточування емалі.

Люмініри — найсучасніший вид накладок на зуби. Вони також виготовляються з порцеляни, проте мають товщину в середньому всього 0,2 мм, тому їх застосування можливе без обточування зуба.
Люмініри лише злегка збільшують зуб в обсязі, при цьому тоненькою «пелюсткою» можливо приховати всі ті ж проблеми, що і класичними вінірами: зміна кольору емалі, тріщинки, сколи, не однакова форма зубів. Навіть якщо один зуб знаходиться глибше сусіднього, використовуючи вініри різної товщини можна створити повну зорову ілюзію однаково рівних зубів. Кожен вінір виготовляється в зуботехнічній лабораторії індивідуально.
Такі вініри зазвичай служать не менше ніж інші ортопедичні, при цьому, якщо ви захочете зняти накладку, це не потребуватиме додаткового лікування зуба. «Клей» або медичною мовою «бонд», завдяки якому вінір кріпиться до зуба, містить велику кількість фтору, тому, як стверджують фахівці, навіть корисний для емалі.

Уточнення про люмініри: «Ніхто з провідних стоматологів світу їх НЕ робить. Люмініри — це запатентована американська технологія (виготовлення виключно в Каліфорнії), яка базується на старій технології Empress1! Багато хто з лікарів говорить що  »Люмініри" просто красива розрекламована назва, і те, що пишуть що зуби взагалі не потрібно обробляти і отримати супер красу це  смішно!  У прайсі кожної стоматологічної клініки можна знайти пункт «керамічний вінір», але повірте скрізь це різні поняття, як за методикою виготовлення і фіксації, а також по втручанні у ваші зуби! І чим мінімальне втручання тим складніше і дорожче! Для хорошого виконання роботи потрібно враховувати масу чинників, що займає багато часу! Без фотографії та аналізу це неможливо! І якщо правило виготовлені і зафіксовані вініри  їх не потрібно міняти через 10 років, як це скрізь пишуть в інтернеті! Теоретично вони можуть прослужити все життя! " (цитування провідного спеціаліста в цій області)

З давніх давен у світі появився чудо пристрій для корекції положення зубів — це брекети.Одним із перших засновників пропонують вважати американського лікаря Едварда Хартлі Енгля (Edward Hartley Angle). В 1886 році Енгелм був представлений апарат, який пройшов багато обробок, що в кінцевому варіанті і перейшло в сучасну брекет-систему. Основна суть її це перебування у роті протягом усього часу лікування корекціїї зубів. Слова «кронштейн» або «дужка» є точний переклад з англійської «bracket» .«Кронштейн» представляє собою надзвичайно непростий по конфігурації виріб, у високому ступені точно і ювелірно виготовлене. Зазвичай брекет-системи розташовуються з зовнішньої сторони зубів і називаються вестибулярними (від лат. vestibulum — переддень).

Брекет — система супроводжується столітнею історіює у світовій практиці. В більш давні часи всі брекети були приварені до індивідуальних металевих кілець, які фіксувалися за допомогою цементу. Зараз кільця застосовуються виключно для фіксації замків на 6-тих,7-мих або 8-мих зубах. Сама техніка була важкою для лікаря-ортодонта що і в свою чергу незручною і неестетичною для пацієнта. З часом винайшли спеціальний клей для фіксації брекетів безпосередньо на зубах. Зазвичай, фіксаційний матеріал має здатність виділяти фтор, що захищає емаль навколо брекета від демінералізації. У теперішньому часі більш розвинено виготовлення брекетів. Це в свою чергу дозволяє лікарю-ортодонту підбирати брекети індивідуально для кожного пацієнта, з урахуванням усіх естетичних і ідувідуальних переметрів. Цією методикою можуть користуватися в більшості усі в кого є проблеми з корекцією положення зубів та не правильного прикусу. Основна вимога щоб всі молочні зуби встигли змінитися на постійні.

Брекет-система включає в себе брекети, дугу, лігатури (еластичні кільця) (від латинського ligatura — зв'язок). За допомогою лігатури дротяна дуга базується в пазу брекета. При цьому задаються два параметри: 1. сила; 2. напрям тиску. Ці параметри впливають на переміщення кожного зуба. це потребує постійної корекції, і вони в свою чергу оприділяють остаточне взаєморозташування зубів в ротовій порожнині. Для кожного зуба брекет суто індивідуальний. Самі брекети служать лише для передачі її силового впливу на зуби. Ці ж параметри, що закладені в паз брекета, ще називаються прописом брекета (існує декілька видів прописи, якими може скористатися лікар- ортодонт).

Ортодонтична дуга — елемент брекет-системи є джерелом ортодонтичних сил. Дугам заздалегідь додана форма правильного зубного ряду, і при фіксації їх до брекетів, зуби так само встановлюються в правильне положення. У перебігу всього ходу лікування ортодонтичні дуги періодично міняють. Це пов'язано з необхідністю поступового розвитку ортодонтичних зусиль. Для цього в арсеналі лікарів-ортодонтів існують дуги різних перетинів і діаметрів. Так, спочатку лікування зазвичай використовуються тонкі дуги круглого перетину, а в кінці — прямокутні дуги, які повністю заповнюють паз брекета. Так само дуги розрізняються за матеріалом, з якого вони виготовлені. Це може бути високоякісна сталь, може бути сплав нікелю й титану, або цей же сплав, але термозалежні, тобто міняє властивості дуги від температури. Існує навіть спеціальний сплав, розроблений виключно для потреб ортодонтів — це сплав титану і молібдену. Для фіксації ортодонтичної дуги в пазі використовують металеві або еластичні лігатури.