Добрий день. Тепер я готова поділитися з вами другою частиною моєї історії. Нарешті ви дочекалися продовження оповіді про мій другий візит у клініку на операцію з видалення вісімок.
Наш хірург дуже добра людина. Коли ми нарешті потрапили до нього, було вже о пів на шосту. Та він не зважав на наше запізнення, сказав, що з будь-ким може трапитися. Він був явно втомлений, та пацієнт – перш за все. Спитав мене як почуває себе рана, чи не болить. Потім спитав чи готова я до операції. А мені що, я вже довіряла цій людині, і я була готова.
А потім знову: укол, укол, посидіти трохи. Ще укол. Не крутиться голова, все нормально? Тоді починаємо. Розрізати ясна, відшукати зуб, відрізати зайві ясна, збити покриття з зуба, почати відколупувати його. Не виходить? Тоді попиляти. Бор-машинка працює, симпатичний асистент тримає якоюсь металевою штукою мою щоку (можливо, це називається тримач), а хірург — свердлить.
Мені тоді було якось майже весело, не знаю, може, це так знеболювальне діє??)
Хочу розповісти вам про атмосферу. Якщо першого разу вона була напруженою, чи мені так здалося, то вдруге вона була легкою, навіть – веселою! Можливо, вперше мені було некомфортно тому, що то було вперше і, як мені сказали – випадок складний – зуб дуже глибоко сидів і довго прийшлось пиляти, навіть до сліз дійшло. Але я стійко сиділа і ридала, хоча не від болю, мабуть, від напруги.
А тепер лікар жартував, був уважний до мене(хоча я впевнена, що так було і тоді, але я була занадто збентежена, щоб помітити це). Загалом, він підтримував мене і себе.
І цього разу все пройшло легше. Хірург витратив менше часу, а я – менше нервів. Тільки от зашивав він рану тепер не нитками, що розчиняються, а звичайними. Бо в перший раз рана швидко розійшлась. Повертаючись додому, я нормально йшла. А минулого разу ледь-ледь. Я навіть ввечері спокусилася на шматочок їжі, а точніше – на тортик. А що? У мене був стрес, маю право)
Загалом, і загоєння проходило швидше. Тільки-от, коли зняли шви, одна ранка так і залишилася. І досі ще заживає. Лікар трохи занадто відрізав ясна і от тепер вони потроху виростають. Та я йому все одно вдячна.
Цим повідомленням я хотіла до вас донести таку просту і потрібну істину: гарний лікар – найважливіше. Сподіваюсь, якщо когось і чекають в житті операції, то кожен знайде собі гідного лікаря.

Привіт, недавно я писала про видалення своїх вісімок. Для мене це вже мов у тумані, але поки дещо ще пам’ятаю, хочу поділитися з вами.
Знаю, що розповідала про першу зустріч із хірургом і подробиці видалення зубів ви вже знаєте, якщо читали ту статтю — тоді все пройшло стабільно важко. Але знаєте, іноді набагато важливіша друга зустріч. Особливо коли ти знаєш, що тобі робитимуть і як все це неприємно. Я думаю, що в такий час піти на операцію важче, ніж вперше.
І, хоч моя друга зустріч почалась за стандартними мірками зовсім невдало, та кінець був несподіваним навіть для мене.
Почалось все з того, що ми (я і мама) запізнилися на годину. До останньої хвилини я думала, що ми записані на п’яту, а насправді – на четверту!!! Я не могла зрозуміти, чого мама так переймається, адже ще година попереду, а нам їхати 40 хвилин. А мамі було чого перейматися – тільки о четвертій ми вийшли, а їхати нам… і їхати… І як на зло – увесь транспорт кудись подівся. Мама так нервувала, що забула попередити хірурга нашого, що ми запізнюємось. А ми ще перед цим посварились і я була не в настрої щось нагадувати. Тож, коли дісталися клініки, запізнились на сорок хвилин і, до того ж, нас чекали майже до останньої хвилини, а потім прийняли іншу людину на операцію. Ну все, всі в розпачі, хоч плач. Довелось чекати близько півтори години.
Відмічу, що я, не дивлячись всі неприємності, йшла на операцію з дивним спокоєм. Мені було зовсім не страшно. Я знала, що на мене чекало, але також знала, що хірург і асистент зроблять усе, щоб мені не було боляче. Легше сідати в крісло, коли довіряєш людині зі скальпелем та бор-машиною і всіма цими, здавалось би, страшними інструментами, аніж сідати в крісло до незнайомця…
Ця невеличка історія про те, як почувала я себе перед операцією і що трапилось. В наступній частині я трохи приділю уваги самій операції, і більше часу на те, щоб описати свій стан. Почекайте трохи, будь ласка! А далі почнеться найцікавіше)

Ось уже місяць пройшов з тих пір, коли мені вперше видалили зуб мудрості. Хочу поділитися з вами своїм досвідом, так би мовити, пережитим.Сподіваюся, що стаття вас заспокоїть і надасть вам сил, якщо на вашому шляху знаходиться це випробування.
Одразу скажу, що боятися хіругра,інструментів, голки, бор-машини не слід. Адже, якщо ви вирішили встановити брекети і вам порадили видалити зуби, назад дороги немає.
Все, що я відчувала під час видалення зуба(тому що видаляється за раз тільки один зуб)- це — укол знеболювального, хоча він і неприємний. Це все, що вам доведеться перетерпіти за годину тридцять, адже приблизно стільки часу займає операція. Якщо вас добре обколять знеболювальним, все пройде нечутливо. Краще потерпіти укол чи втратити свідомість від болю, коли вам розріжуть скальпелем ясна?
Сам процес відбувається так:
1.Вам роблять пробу на знеболювальне, або колять, таке яке вам підходить(за вашим свідченням),
2.Перевіряють, чи ви досі в свідомості і починають операцію: розрізають ясна,
3.Зазвичай зуб сидить у щелепі, тому потрібно буде поколупатися в ній.
4.Можливо навіть пилятимуть бор-машиною,
5.Приблизно за годину ви будете сидіти в кріслі, а ваші ясна зшиватимуть
ТАДАМ!
І за цей час ви нічого не відчуєте, окрім уколу-проби на руці і уколу в ясна.
Ви будете чути хруст і скрегіт, але краще не звертати на це уваги. Тому, що хоч я зараз вас і втішаю, до мене вже підступає нудота. Краще просто дивитися на світло ламп і мріяти про щось далеке.
Звісно, після того, як наркоз буде відходити, у вас можуть початися болі. Вам пропишуть антибіотик, щоби не потрапили інфекції у рану. Доведеться декілька днів притримуватись дїєти: не їсти необроблену їжу, госторого, солоного, не пити гарячі напої.
Також вам випишуть лікарняний приблизно на 5-10 днів, тож відпочивайте в цей час.
Додам, що навіть, якщо у вас немає часу на відпочинок, я б радила відлежатися хоча б два дні. Адже це серйозна операція!
Зараз у мене залишилась ще одна вісімка(зуб мудрості), який видалять вже після зняття брекетів. Скоро я розпоім вам про ще одну операцію на зубках, а поки: Гарного вам вечора і не бійтеся лікарів!