Глибокий прикус патологія прикусу, яка зустрічається майже також часто, як дистальний прикус. Відмінною рисою глибокого прикусу є те, що зуби верхнього ряду при зіткненні щелеп на третину або більше перекривають зуби нижнього ряду.

Будь який неправильний прикус негативно впливає не тільки на здоров'я зубів і ясен, але і частково  впливає і на здоров'я всього організму. Винятком не є і глибокий прикус.

Через що саме у людини починає формуватися глибокий прикус? Причини багато в чому схожі з тими, при яких формується дистальний прикус:

• тривале смоктання дитиною різних предметів (соски, олівців, ворота сорочки і т.п.);
• формування та дитини неправильної постави;
• неправильне положення дитини під час сну;
• наявність рахіту або інших захворювань кісткової системи;
• занадто пізніше привчання дитини до твердої їжі.

До чого веде наявність глибокого прикусу і чи потрібно його виправляти? Відповіддю на друге питання є однозначне «так», тому такий прикус може призвести до серйозних наслідків, а саме:

• підвищений ризик виникнення і розвитку захворювань тканин пародонта;
• труднощі, пов'язані з будь-якими ортопедичними маніпуляціями (протезування зубів тощо);
• порушення естетики особи;
• підвищений ризик травм слизової оболонки рота;
• підвищений ризик порушення функцій ковтання.

Як і інші види аномалій прикусів, глибокий прикус набагато легше коригувати в дитячому віці. Методи виправлення глибокого прикусу можуть бути різні. В першу чергу вони залежать від віку людини.

На етапі формування зубів формування такого прикусу вдається уникнути, діючи на причину появи аномалії. При виправленні прикусу у віці дитини від шести до дванадцяти років успішно використовуються вестибулярні пластинки, капи для зубів. У дорослому віці для виправлення глибокого прикусу застосовуються спеціальні брекет-системи.

Неправильний прикус — поширена проблема для багатьох дітей і особливо дорослих. Точна наука статистика непохитна: до 90% населення розвинених країн страждають тими чи іншими відхиленнями в будові щелепно-лицьової області.
Проте всього кілька десятків років тому вважалося, що виправляти прикус необов'язково. Але без красивої посмішки виробити необхідне позитивне враження в роботі або в особистому житті вкрай важко. Більш того, за твердженням психологів, кривизна зубів на підсвідомому рівні сприймається як агресія. Мабуть про цей факт здогадували і наші предки. Адже перші ортодонти почали працювати над красивими посмішками людей ще в Давньому Єгипті.

Тоді для корекції зубного ряду застосовували золотий дріт, нитки і шліфувальні матеріали. Сьогодні в розпорядженні лікарів останні досягнення науки, завдяки яким процес виправлення прикусу стає все менш неприємним.
Проблеми з прикусом можуть бути як вродженими, так і набутими. У першому випадку, це особливості генетики, якими пацієнта «нагородили» батьки. Їх також можна виправити, але, на жаль, не можна запобігти. У другому випадку неправильного прикусу можна було б уникнути. Батькам важливо знати, що ця аномалія може розвинутися навіть при порушенні дихання дитини: якщо малюк дихає через рот, то його мова постійно впирається в небо, що призводить до неправильного розвитку прикусу. Крім того, такі звички, як смоктання пальця або будь-яких інших предметів, прікушування нижньої чи верхньої губи, також призводять до порушення розвитку правильного розвитку щелепно-лицьової області. Будь-які запальні та інфекційні захворювання можуть шкідливо діяти на формування кісток.
На щастя, прикус можна виправити не тільки в дитячому віці. У кріслі ортодонта виявляються люди в зрілому віці. Позитивний результат лікування залежить від кваліфікації стоматолога, який призначає лікування, і дисциплінованості пацієнта, який виконує приписи лікаря. Один з недоліків лікування — це його тривалість. Ходити протягом довгих місяців і років з брекетами готові далеко не всі.

Неправильний прикус призводить до порушень в області скронево-нижньощелепного суглоба -це один з найскладніших суглобів в організмі людини. Так, решта суглоби виконують руху тільки в двох напрямках, а скронево-нижньощелепний здатний рухатися в трьох. В результаті володар неправильного прикусу відчуває біль при жуванні, головні болі.
Порушення дикції, картавість і шепелявість також часто зустрічаються при неправильному прикусі. Справа в тому, що зуби, як відомо, беруть участь у формуванні звуків нарівні з губами і мовою, тому патології у їх розвитку неминуче ведуть до проблем артикуляції. У цьому випадку жоден логопед не зможе допомогти пацієнтові правильно вимовляти звуки.

Плюс до всього, володар неправильного прикусу не зможе захоплюватися таким модним хобі, як дайвінг. Справа в тому, що на сьогоднішній день виробники випускають тільки загубники для людей з нормальним прикусом.

Точно визначити прикус може лікар-ортодонт. Однак будь-яка людина, знаючи основні ознаки фізіологічного прикусу та патології прикусу, може самостійно оцінити стан своєї зубощелепної системи і при необхідності вчасно звернутися до лікаря.
При оцінці власного прикусу в першу чергу зверніть увагу на симетрію нижньої половини обличчя. У людей з фізіологічним прикусом особа практично симетрично.
Під час прийому їжі зверніть увагу, чи однаково вам зручно жувати на праву і ліву сторону, які жувальні рухи ви при цьому робите. Переважання вертикальних «розчавлювальних» рухів над горизонтальними «розтираючими» може бути при наявності різних блоків, коли при повному змиканні зубів через зворотнє перекриття одного або декількох зубів неможливо перетирати їжу рухами нижньої щелепи вправо-вліво.
Приводом звернення до ортодонта служить також посилене відкладення зубного нальоту на окремих зубах. Якщо на деяких зубах утворюється наліт, значить, ці зуби не жують!!! Неправильно стоящі зуби майже не беруть участі в жуванні і тому погано самоочищаються.
Кровоточивість ясен, особливо в молодому віці, теж може бути наслідком патології прикусу. Жувальне навантаження на зуби з неправильно розташованою віссю спрямована на поступове зрушування зуба. Зв'язковий апарат відчуває патологічне навантаження, виникає запалення, яке можна лікувати нескінченно.
Якщо ваша дитина погано вимовляє шиплячі, не поспішайте відразу вести його до логопеда. Відвідайте спочатку кабінет ортодонта, щоб переконатися, що у дитини немає патології прикусу. Інакше ви можете просто втратити час. При відкритому і косому прикусі люди часто шепелявлять. Складка під нижньою губою у дитини може свідчити про дистальний прикус, а можливо навіть про глибокий. Таку патологію необхідно лікувати.
Як самому перевірити свій прикус?
1. Для оцінки лінії змикання зубів необхідно зробити ковтальний рух і зафіксувати зуби в такому положенні. Розімкніть губи і подивіться, в якому становищі співвідносяться верхні і нижні зуби. У нормі всі зуби повинні стикатися!

2. Вертикальна лінія, що проходить між верхніми центральними різцями, повинна збігатися з вертикальною лінією, що проходить між нижніми центральними різцями.

3. Верхні різці та ікла повинні перекривати нижні не більше, ніж на 1/3 висоти коронки зуба. Ріжучий край нижніх різців повинен стикатися з піднебінної поверхнею верхніх зубів.
4. Щічні горби верхніх жувальних зубів (молярів і премолярів) повинні знаходитися зовнішнє щічних горбів нижніх зубів.

5. Піднебінні горби верхніх зубів повинні зручно лежати на жувальних борозенках нижніх зубів.
6. Під час жувальних рухів нижньої щелепи вправо і вліво (як ніби ви розтираєте зубами їжу) моляри і премоляри робочої сторони, що жує на даний момент, не повинні втрачати контакт між собою.

Якщо ви не змогли в чомусь розібратися, чи у вас виникли сумніви — ви завжди можете звернутися до фахівця лікаря-ортодонта.