Привіт, я продовжу повість про останні мої негаразди з зубами і брекетами. Я зупинилась на тому, що дуга в мене від’єдналась, а ось те, що було наступного дня…
Потім мене спіткала ще одна проблема – і тут я вже відкрито панікувала. Декілька днів, а, може, й тижнів мене непокоїло щось на моєму зубі. Це «щось» вдавалося в ясна і відчувалось зайвим. Я боялася каменю, але на камінь це було не схоже. Це було щось, що виглядало, як наріст на зубі. Пізніше я зрозуміла що ж це було. І ось в пам`ятний день, коли я намагалася прилаштувати дугу, я знову звернула увагу на цей наріст і вирішила підковирнути його… Як це було неприємно і неочікувано, та цей наріст відвалився. І я одразу відчула, що це частинка мене зараз відпала. Прозорий, як скло і такий же міцний матеріал завширшки 4 мм, а завтовшки – 1 мм. Мені здалося, що це шматочок емалі.Та я була невпевненою, звісно, краще було думати, що це не емаль. Адже десь пишуть, що емаль біла, молочна. Хтось каже, що вона прозора. Та всі ресурси стверджують одне й те саме – вона невідновна. Принаймні, організм сам не може її відновити. Не хотілося б платити велику суму за процес механічного відновлення. І тут я згадала, що якось мій ортодонт дуже невправно мене зачепив досить сильно якимсь важким приладом, який відмірює на яку відстань клеїти брекети. Це був болючий удар, та вона не звернула уваги, а я ж помітила. Мабуть, в той час частинка емалі з’їхала вниз під ясна і створювала маленький дискомфорт. І тепер ось я не знаю, що робити. Можливо, це була і не емаль, але тоді що? Зуб той зараз не став чутливим, здається, що все так само, як і було. Та буду сподіватися на краще.

Добрий день. Тепер я готова поділитися з вами другою частиною моєї історії. Нарешті ви дочекалися продовження оповіді про мій другий візит у клініку на операцію з видалення вісімок.
Наш хірург дуже добра людина. Коли ми нарешті потрапили до нього, було вже о пів на шосту. Та він не зважав на наше запізнення, сказав, що з будь-ким може трапитися. Він був явно втомлений, та пацієнт – перш за все. Спитав мене як почуває себе рана, чи не болить. Потім спитав чи готова я до операції. А мені що, я вже довіряла цій людині, і я була готова.
А потім знову: укол, укол, посидіти трохи. Ще укол. Не крутиться голова, все нормально? Тоді починаємо. Розрізати ясна, відшукати зуб, відрізати зайві ясна, збити покриття з зуба, почати відколупувати його. Не виходить? Тоді попиляти. Бор-машинка працює, симпатичний асистент тримає якоюсь металевою штукою мою щоку (можливо, це називається тримач), а хірург — свердлить.
Мені тоді було якось майже весело, не знаю, може, це так знеболювальне діє??)
Хочу розповісти вам про атмосферу. Якщо першого разу вона була напруженою, чи мені так здалося, то вдруге вона була легкою, навіть – веселою! Можливо, вперше мені було некомфортно тому, що то було вперше і, як мені сказали – випадок складний – зуб дуже глибоко сидів і довго прийшлось пиляти, навіть до сліз дійшло. Але я стійко сиділа і ридала, хоча не від болю, мабуть, від напруги.
А тепер лікар жартував, був уважний до мене(хоча я впевнена, що так було і тоді, але я була занадто збентежена, щоб помітити це). Загалом, він підтримував мене і себе.
І цього разу все пройшло легше. Хірург витратив менше часу, а я – менше нервів. Тільки от зашивав він рану тепер не нитками, що розчиняються, а звичайними. Бо в перший раз рана швидко розійшлась. Повертаючись додому, я нормально йшла. А минулого разу ледь-ледь. Я навіть ввечері спокусилася на шматочок їжі, а точніше – на тортик. А що? У мене був стрес, маю право)
Загалом, і загоєння проходило швидше. Тільки-от, коли зняли шви, одна ранка так і залишилася. І досі ще заживає. Лікар трохи занадто відрізав ясна і от тепер вони потроху виростають. Та я йому все одно вдячна.
Цим повідомленням я хотіла до вас донести таку просту і потрібну істину: гарний лікар – найважливіше. Сподіваюсь, якщо когось і чекають в житті операції, то кожен знайде собі гідного лікаря.

Привіт, як усякому брекетоносцю, мені теж довелося зустрітися з проблемами і знайти рішення. Сьогодні я розкажу про перші мої неприємності.
Не дивлячись на те, що на нижні зуби брекети поставили зовсім ще недавно (менше місяця назад), вони вже потребували підвищеної уваги до себе.
По-перше, перші 3-4 дні боліли зуби, поки не звикли до тиску дуги. По-друге, саме з нижніми зубами мені вперше довелося випробувати віск для брекетів, хоча його дали ще коли верхні встановлювали. До речі, дуже класна штука, вона не маститься, не має запаху та смаку, не відчувається в роті, але проблемне місце майже перестає боліти. Тільки одна штука мене трішки хвилювала – я забувала його знімати під час їжі і іноді з’їдала. Те, що я досі жива, значить, що ортодонтичний віск безпечний для організму (в невеликих дозах), тому не турбуйтесь, якщо теж випадково з’їли шматочок.
Та це ще не проблеми. Справжньою неприємністю стало те, що дуга, яка кріпиться до останнього кільця, від’єдналася від нього. Спочатку мене бентежило тільки те, що останній зуб тепер не вирівнюється, а до корекції ще два тижні! Та потім дуга почала трішки натирати, потім сильніше і сильніше. Шкіра в роті була поранена, запалилась, виникали якісь пузирі, неначе алергічні. Я, звісно, намагалася вставити дугу в належне їй місце, але в мене не виходило, вона не вигиналася в потрібний бік і на допомогу мені прийшов….знову віск. Правда, додумалася я до нього тільки коли щока вже дуже боліла і терпіти було несила. Але мій товариш-віск допоміг мені й тут: ним я прикріпила дугу до кільця. І найпрекрасніше те, що коли я їла, віск не з’їдався, а залишався на місці. Адже я не могла його зняти – ну дуже боляче було.
Насправді, це лише перше моє випробування. Я ж хотіла написати про все єдиним текстом, але виявилося, що в мене так багато є чого розказати! Не хочу напружувати вас великим текстом. Тому пізніше я розповім про наступні мої пригоди з брекетами.
Гарного вам дня!

Привіт, недавно я писала про видалення своїх вісімок. Для мене це вже мов у тумані, але поки дещо ще пам’ятаю, хочу поділитися з вами.
Знаю, що розповідала про першу зустріч із хірургом і подробиці видалення зубів ви вже знаєте, якщо читали ту статтю — тоді все пройшло стабільно важко. Але знаєте, іноді набагато важливіша друга зустріч. Особливо коли ти знаєш, що тобі робитимуть і як все це неприємно. Я думаю, що в такий час піти на операцію важче, ніж вперше.
І, хоч моя друга зустріч почалась за стандартними мірками зовсім невдало, та кінець був несподіваним навіть для мене.
Почалось все з того, що ми (я і мама) запізнилися на годину. До останньої хвилини я думала, що ми записані на п’яту, а насправді – на четверту!!! Я не могла зрозуміти, чого мама так переймається, адже ще година попереду, а нам їхати 40 хвилин. А мамі було чого перейматися – тільки о четвертій ми вийшли, а їхати нам… і їхати… І як на зло – увесь транспорт кудись подівся. Мама так нервувала, що забула попередити хірурга нашого, що ми запізнюємось. А ми ще перед цим посварились і я була не в настрої щось нагадувати. Тож, коли дісталися клініки, запізнились на сорок хвилин і, до того ж, нас чекали майже до останньої хвилини, а потім прийняли іншу людину на операцію. Ну все, всі в розпачі, хоч плач. Довелось чекати близько півтори години.
Відмічу, що я, не дивлячись всі неприємності, йшла на операцію з дивним спокоєм. Мені було зовсім не страшно. Я знала, що на мене чекало, але також знала, що хірург і асистент зроблять усе, щоб мені не було боляче. Легше сідати в крісло, коли довіряєш людині зі скальпелем та бор-машиною і всіма цими, здавалось би, страшними інструментами, аніж сідати в крісло до незнайомця…
Ця невеличка історія про те, як почувала я себе перед операцією і що трапилось. В наступній частині я трохи приділю уваги самій операції, і більше часу на те, щоб описати свій стан. Почекайте трохи, будь ласка! А далі почнеться найцікавіше)

Привіт, нещодавно мій лікар-ортодонт попередив мене про небезпеку утворення зубного каменю.
Завдяки своїй цікавості, я дізналась про цю «маленьку» проблему багато цікавого і хочу з вами поділитися.
Зубний камінь це зубний наліт, який внаслідок недбалого чищення затвердів. Він дуже помітний на зубах, адже досить темний, тому що до його складу входять залишки їжі, відмерлі клітини ротової порожнини, бактерії мікрофлори ротової порожнини, а також — солі фосфору, заліза та кальцію.
На першій стадії утворення зубний камінь – всього лишень м'який зубний наліт, що виник внаслідок залишку їжі, діяльності бактерій і ротового слизу, який поєднує усе це в тверду масу. Часто зубний камінь починає з'являється в підлітків, при поганій гігієні він поширюється на більшість зубів і призводить щонайменше до закомплексованості, а якнайбільше – до проблем із здоров’ям (читайте далі).
Зазвичай зубний камінь утворюється в дітей, що «забувають» почистити зуби на ніч, адже в цей час на залишках їжі активно розмножуються бактерії, я слина густішає (адже вночі запас води не поповнюється) і створює платформу для каменю. Найчастіше камінь може створюватись в місцях природнього скупчення м'якого зубного нальоту (на ділянках зубів, де немає самоочищення при пережовуванні їжі). Потім залишки їжі поєднуються з мінеральними компонентами, що призводить до утворення твердої маси. Тривалість процесу утворення каменів приблизно півроку (від 4 до 6 місяців).
Можливі причини виникнення зубного каменю:
Нерегулярне або неправильне чищення зубів;
М’яка їжа переважає в раціоні над твердою;
Внаслідок часткової втрати зубів або болю в тій чи іншій частині щелепи порушується природній процес жування (наприклад пацієнт починає жувати переважно однією частиною щелепи);
Вибір більш дешевих, а отже — неякісних зубних щіток або використання прострочених паст (чи таких, що унеможливлюють очищення зубної порожнини);
Порушення обміну речовин у пацієнта, наприклад сольового;
Також жертвами зубних каменів можуть стати пацієнти, що носять спеціальні ортодонтичні конструкції. Тобто починаючи з людей підліткового віку, які носять пластинки, брекети і закінчуючи людьми, що носять вставну щелепу.
Симптоми наявності каменю:
Якщо вас турбує свербіж ясен, кровоточивість, неприємний запах із рота, то вам краще звернутися до стоматолога за консультацією, адже це перші прояви зубного каменю. Зубний камінь, збільшуючись, проникає вглиб ясен, поступово відшаровує ясна та зумовлює парадонтит – хворобу, що передує пародонтозу. Якщо власник зубного каменю не звернеться вчасно до лікаря, зуби почнуть хитатися. Очно камінь можна виявити як темні плями, що можуть поглиблюватися і в ясна (зазвичай трапляються з внутрішньої сторони рот. порожнини, але рідко — ззовні).
Профілактика:
Щоб не допустити утворення зубного каменю необхідно регулярно і правильно чистити зуби – ретельно вичищайте як зовнішню, так і внутрішню частини ротової порожнини. Раджу використовувати якісні щітки та пасти. Також необхідно регулярно відвідувати стоматолога, який виявить можливу загрозу. Ще можна використовувати ополіскувачі для порожнини рота, хоча щітка краще очищує від нальоту.
Яккщо ви все-таки не впевнені, чи варто вам йти на чистку зубів і витрачати час на стоматолога, можете провести досить простий дослід – купіть в аптеці розчин Люголя і протріть ваткою, змоченою у ньому, зуби. Якщо у вас є зубний камінь і зубний наліт, то розчин зафарбує їх. Розчин нешкідливий для зубів, просто йод, що входить до його складу – антисептик. До того ж, якщо захворієте – залишок розчину допоможе позбавитися застуди. Та якщо ви виявили у себе зубний камінь, терміново зверніться до лікаря, бо парадонтит призводить до пародонтозу, а той – до випадіння зубів.
Сподіваюся, що ви ще раз переконалися в тому, що гігієна зубів – важлива справа, тож слідкуйте за зубами і чистьте зуби правильно!

Дивно навіть згадувати, але я добре пам’ятаю, як ще чотири місяці тому дуже переживала стосовно брекетів. Ні, я не боялася лікарів, не боялася, що мене дражнитимуть, не боялася болю. Але. Я боялася стати злою, неприємною, дратівливою.
Справа в тому, що я маю досвід спілкування з однією дуже неприємною мені, і не тільки мені одній, особою. Вона носила брекети. Ця дівчина була грубою, вередливою. Свої перепади настрою вона пояснювала болем, який спричиняють брекети.
Мабуть, це все-таки було неправдою, адже зараз вона майже така сама, а брекети давно зняли. Я з нею не спілкувалася, та й вона зі мною поводилася гірше, ніж з іншими. Та уявіть мою розгубленість та моє занепокоєння, коли я подумала, що людям доведеться мене терпіти. Мені стало страшно.
По-перше, я думала, що мене переслідуватиме біль. Доведеться з ним боротися, намагатися не зриватися на людях. Звісно, я не хотіла щоб моя колишня «подружка» тепер насміхалася з мене, і казала, що тепер я її зрозумію.
По-друге, я думала, що все-таки не витерплю болю і втрачу своїх друзів або сваритимуся із сім'єю. І не бачити мені вже гарних стосунків ні з ким…
Але, на диво, нічого такого не сталося. Звісно, перші дні далися нелегко. Важко було споживати їжу. Особливо жувати. Довелося обмежити раціон, щоб не відчувати дискомфорт. Але поступово я повернулася до звичного харчування.
Також з'ясувалося, що існують знеболювальні засоби. І коли проблемний нижній ряд скував біль, можна позбутися його за допомогою Німесилу або іншого знеболювального.
І, нарешті, я не втратила своїх друзів. Хоча мені тепер не світять знайомства і підкати молодих хлопців і надмірна увага, я не впадаю у відчай і депресію . Адже зуби вирівнюються, через якихось два роки я буду вільна від брекетів і красивою посмішкою буду всміхатися свтові.
І наостанок хочу сказати: якщо вас переслідують сумніви з приводу ставити брекети або ні – краще вирішуйте ці сумніви на користь брекетів. Тут немає нічого страшного, але є дещо важливе для вас і вашої родини. Не вагайтеся і хай ваші зуби будуть рівними)
Гарного вам дня!

Бродячи інтернетом, знайшла я смішну картинку. А-ля «Лікарі-ортодонти і їхня біла команда» чи «Герої наших часів»(Але не за Лермонтовим ).Смійтеся на здоров'я!!!

Ну, от мені нарешті поставили брекети і на нижні зуби. Хоча я думала, що все пройде безболісно, я помилялась. Установка проходила два дні – в перший мені наклеїли брекети, а в другий – поставили чотири (!) кільця і дугу. (Тепер в мене вісім кілець усього).
Звісно, найнеприємніше – кріплення кільця. Найбільше постраждали ясна, під час установки вони кровили. Уявіть, що вам навколо зуба втискають металеве кільце та тиснуть на нього з усією силою аби глибше зайшло. Це страшний біль, аж сльози навертаються! Минулого разу, мабуть, мені теж боляче було, але я швидко забула біль і сподівалася на краще.
Верхні брекети майже не спричиняли болю. Я думаю це тому, що зуби в мене там не дуже покривлені. Тільки декілька разів мене потурбував дискомфорт у вигляді легкого тягучого болю. Та я була готова до справжніх страждань з нижніми брекетами, оскільки вся нижня щелепа покривлена, де менше, де більше. Але бути готовою і відчувати – різні речі. Після того, як мені закінчили установку, одразу заболіло все: і зуби, і голова, і якось ламало тіло.
Довелось скористатись знеболювальним, який я вживала після операції з видалення вісімок. Ось уже другий день п’ю аналог Німесилу – Афіда-Форт, він трохи дешевший. Допомагає, але багато не можна. У моєї одногрупниці після встановлення зуби сильно боліли п’ять днів, а подруга, що зняла брекети говорить, що в неї весь час боліли зуби. Сподіваюся, що дискомфорт скоро мине. А поки виконую вправи для брекетів, які публікувала Ліза. Щиро вдячна, а то й не знала б, що робити!
А як вам з брекетами? Чи довго зуби боліли і як ви з цим боретесь? Відповідайте в коментарях)

Привіт, колись я писала, що на першому встановленні вирішила не ризикувати з кольорами резинок і обрала сірі, під колір брекетів. З такими резинками було зручно носити брекет-систему, але один мінус – вони робили брекети ще помітнішими. Ми встановили металеві брекети, бо вони міцніші і дешевші, але я була б не проти керамічних, адже вони не такі помітні.
Але після того, як я змінила свою думку стосовно брекетів (завдяки своїй знайомій, читайте нижче), я вирішила спробувати щось новесеньке. І на наступній корекції вибрала блакитні резинки – поки що вони мої фаворити. Через місяць обрала зелені, під колір очей і в Новорічному настрої, себто зелені ялинки всюди. Скоро хочу спробувати білі резинки зверху і зелені знизу, як сніжок на ялинці. А потім одягнути резинки кольорів жовто-блакитного стягу.
Насправді в мене багато знайомих із брекетами, і зараз вони стрічаються частіше і частіше, адже за статистикою лише 40% людей мають рівні зуби.
А за моєю статистикою виходить, що із десятка знайомих і друзів лише один обирає яскраві резинки. Решта робить резинки непомітними, ніби стидається і їх, і брекетів.
Хочу закликати вас експериментувати, адже тепер брекети – ваша родзинка і ви можете прикрашати їх будь-як.
Гарного дня вам!

Хочу розказати про несподівану для мене подію. Прийшовши до ортодонта, я очікувала вироку: «Брекети !». Але я зовсім не очікувала, що мені порадять надягти ще й пластинку. Та довелося. Моя верхня щелепа сильно перекривала зуби знизу і прикус був неправильний. Тож мені й прилаштували пластинку на піднебіння так, щоб зуби зціплювалися правильно.
Та як мені було незручно в перший місяць! Мало того, що зуби від брекетів болять, то і жувати я майже не могла, бо жувальні зуби були на достатньо великій відстані один від одного. Доводилося жувати різцями об пластинку. Спочатку мої верхні зуби були щільно розташовані і не було проміжків. Тепер вже майже всюди видимі проміжки і пластинка зовсім не щільно прилягає до зубів. Та й жую я вже нормально. Прогрес! Можливо, вже через місяць-два її знімуть)
Отже, коли йдете до лікаря-ортодонта, знайте — очікувати вас може будь-що, включаючи пластинку з брекетами. Я називаю таку ситуацію «Комбо»
Та що не витерпиш заради красивої посмішки!