З приходом брекетів у моє життя змінилось, хоча і не сильно, багато чого. По-перше, їжа. По-друге, посмішка. По-третє, гігієна ротової порожнини. Може, щось ще? А, так, я почала писати блог)))



Трошки розповім, як я їм. Найбільше горе, що я зазнала, маючи брекети, — це відмова від цілих яблук. Яблука взагалі – мої найулюбленіші фрукти. Я ними просто марю: тверді, соковиті, кисло-солодкі – ідеальні для мене. Самий смак – це вгризатися у яблучну плоть. Їм я їх кожен день (чи «їла» буде правильніше?). Після встановлення брекетів (коли ортодонт довго та нудно розповідав про те, що можна їсти, а  що – ні) я недовго була слухняною дівчинкою і вже за кілька днів вирішила яблука їсти «як завжди». Та не вийшло. По-перше, боляче. А по-друге, коли його кусаєш верхніми зубами, мені здається, що брекетини сповзають наверх. Певно, що це тільки здається, та від того приємніше не стає.

Отож, доводиться яблука різати. А порізані яблука – це вже не те(((

До речі, на днях в гостях була. Подружка запропонувала яблуко в пюре натерти, щоб мені боляче не було. Аж пустила сльозу: як про мене дбають  :-)