Дистальний прикус — найпоширеніша аномалія прикусу. Характерною особливістю даної аномалії є помітне висунення вперед зубів верхнього ряду по відношенню до зубів нижнього ряду. Дистальний прикус може бути викликаний трьома факторами: надмірно сильний розвиток верхньої щелепи, недорозвинена нижня щелепа, третій фактор — збіг двох перших. Не всі люди з дистальним прикусом звертають увагу на цю аномалію. Причому, більшість людей, що звертаються з цією проблемою до ортодонта, в першу чергу стурбовані естетичними питаннями, хоча така аномалія прикусу є, м'яко кажучи, небажаною з точки зору здоров'я людини.

Так через що формується такий прикус? Причин досить багато. Найпоширенішими з них є:

• тривале смоктання дитиною соски (та інших предметів), пізній перехід на тверду їжу;
• різні ЛОР проблеми в дитячому віці (сюди можна віднести не тільки проблеми пов'язані з тим, що дитина більше дихає ротом, ніж носом, а й просто часті запальні захворювання носоглотки);
• формування неправильної постави у дитини;
• рання втрата молочних зубів.

Менш поширеною причиною є генетична схильність людини до даної патології. До чого веде дистальний прикус і чи потрібно його виправляти?

Звичайно, шкода від такого прикусу багато в чому залежить від ступеня аномалії розвитку кістково-щелепної системи. Зовсім незначна аномалія може не представляти помітноі небезпеки здоров'ю людини, а от про серйозну аномалію так сказати не можна.  Негативними наслідками дистального прикусу є:

• високий ризик розвитку карієсу задніх зубів;
• високі ризики, пов'язані з виникненням захворювань пародонту;
• патологія функції ковтання;
• труднощі протезування та імплантації зубів.

Як і лікування інших видів аномалій прикусу, дистальний прикус набагато легше лікувати в дитячому віці. Коли прикус тільки формується лікування, як правило, зводиться до встановлення знімних капп або трейнерів.

У дорослому віці дану аномалію прикусу лікувати набагато складніше. При лікуванні використовується брекет-система, а також досить часто ще спеціальна лицьова дуга. Паралельно проводиться міотерапія, метою якої є зміцнення жувальних м'язів. Період лікування тривалий. Залежно від тяжкості аномалії може займати від року до чотирьох років.