З приходом брекетів у моє життя змінилось, хоча і не сильно, багато чого. По-перше, їжа. По-друге, посмішка. По-третє, гігієна ротової порожнини. Може, щось ще? А, так, я почала писати блог)))



Трошки розповім, як я їм. Найбільше горе, що я зазнала, маючи брекети, — це відмова від цілих яблук. Яблука взагалі – мої найулюбленіші фрукти. Я ними просто марю: тверді, соковиті, кисло-солодкі – ідеальні для мене. Самий смак – це вгризатися у яблучну плоть. Їм я їх кожен день (чи «їла» буде правильніше?). Після встановлення брекетів (коли ортодонт довго та нудно розповідав про те, що можна їсти, а  що – ні) я недовго була слухняною дівчинкою і вже за кілька днів вирішила яблука їсти «як завжди». Та не вийшло. По-перше, боляче. А по-друге, коли його кусаєш верхніми зубами, мені здається, що брекетини сповзають наверх. Певно, що це тільки здається, та від того приємніше не стає.

Отож, доводиться яблука різати. А порізані яблука – це вже не те(((

До речі, на днях в гостях була. Подружка запропонувала яблуко в пюре натерти, щоб мені боляче не було. Аж пустила сльозу: як про мене дбають  :-)

 

Нарешті я виділила трішки часу на фотосесію своїх брекетів. Сама з себе посміялась, бо велика кількість фото вийшли з плівочками слини)) це зовсім незрозуміло, бо я кожний раз добросовісно її ковтала))



По результатах порівняння зі старим фото можу сказати: так, мої зуби ворушаться! Вже лівий різець майже на місці, тепер бачу, що і задні зуби потроху «підіймаються», від того сильніше ліву щоку натирають. Навіть, коли я мало розмовляю)))

Ще тільки одна проблема: ми з малою помітили, що присередні різці починають розходитись (утворюється ненависна мені щілинка). Трохи в шоці( та в кінці кінців все має бути ОК, правда?

Моя перша корекція була вже майже місяць тому, а я ще нічого про то не написала. Звиняйте)))

Отже, почну з початку. Як ви вже зрозуміли, до ортодонта ми з малою ходимо разом. Спочатку я, друга – вона. Подивися лікар мої зуби та й каже: «Ну що, сильно боліло?» Я ж: «Та ні, тільки кілька днів нило». Він здивувався: «Справді? Ну давай дивитися…»

Знову щось колупав у роті, а потім: «Ну що, резинки знімаю». Я вже подумала, що й дугу міняти буде. Та ні! Познімав він моїх фіолетових красотульок, взяв кусачки і металевий дріт. Я такі очі зробила, що, він майже засміявся. Ну і почав кожну брекетину у ту дротину замотувати. Тож, в кінці процедури в мене з рота стирчало 24 дротини десь сантиметрів по 10 (де моє селфі??? :-D ). Це дуже незручно, як можна здогадатись. До того ж знову подавив мої губи бідні та поцарапав щоку і ясна. Ще й поки крутив, так надавив на присередній  різець, що, думала, він вивалиться з рота. Таааак боляче, блін… *wacko* аж руки до нього підняла, бо сказати нічого не могла.

Отакої. А потім він все зайве повідкусував, і ще раз підкрутив (після того, як вийшла з кабінету, довелось ще раз повертатись, бо зрозуміла, що на шістці дріт мені у щоку мітить). Малій, до речі, дугу замінив на більш сильну, поставив різнокольорові резиночки («зробив гірлянду») та сказав, що з цих пір вона брекети носить як прикрасу.

Домовились зустрітися в кінці лютого. Чекаємо))

 

 

Сьогодні в мене сталась така собі невеличка історія. Не знаю, що думати з цього приводу.

Була я в Ашані сама (до подружки мала їхати, тож зайшла взяти смачненького). Перед тим, як зайти всередину, треба ж свою торбинку запакувати в охоронця. Там такий молодий симпатичний хлопець робе. Бере мій пакетик, загортає у пластик, потім: раз! – не плавиться, два!- не плавиться. Починає посміхатися, щось там каже, вибачаючись. Я трішки губи розтягнула в посмішці, чекаю. Тоді три! – знов не плавиться поліетилен. Щось підкрутив на цій штуковині, нарешті з четвертого все вийшло))

Він щось знову балакає, посміхаючись, мені реально смішно стає. І я роблю таку широченну посмішку… Оооо! Ви б бачили його очі! Коли він мої брекети побачив. Я реально з цього засмутилась. Швиденько пакунок забираю і – в зал.

От тепер сиджу та думаю: всі знайомі кажуть, що з брекетами мені непогано. Аж тут така реакція… Може, брешуть мені, не хочуть засмучувати. Треба зав'язувати з посмішками, до того ж від них зморшки з'являються… *unknw*

На сьогоднішній день можу сказати, що брекети, в принципі, свою роботу виконують непогано. Якось зроблю красиве фото з тим, що в мене в наявності зараз))

Отже, правий різець вже став на своє місце, а той, що зліва, потихеньку наближається до своєї цілі. Діло лишається за боковими молярами (вони трошки всередину «падають»). От якби ще й шийки зубів прикрилися, то б було просто чудесно))

Та тепер мені здається, що серединні різці виходять різного розміру: ніби справа коротший, ніж зліва. Це мене засмучує, бо на обох різцях ще маленькі відколи по краях з дитинства. Виходить зовсім неідеально :-(  Читала, що після зняття брекетів усі зуби підрівнюють, якось підпилюючи. Не знаю, обов'язкова це процедура чи ні. Та сподіваюсь, що в кінці кінців усе стане рівненьким.

Ось і все, чим можу похвалитися  :-)

З того моменту, як в мене з'явились брекети, моя «маленька» жіноча сумочка стала ще трішки важчою. До мільйона найважливіших речей додалися віск та інтердентальна щітка.

Справжня трагедія, коли при перекладанні речей із сумки щось залишаю вдома: отож, тільки п'ю, поїсти не можу, бо щось обов'язково застрягне, а як його без щітки витягнути?

Взагалі-то виходить, що моя інтердентальна щітка (звучить як класно!) зовсім свої функції не виконує, я її використовую тільки для вичищення проміжків між зубами та брекетинами. А для щоденної гігієни ротової порожнини в мене звичайна щітка, тверда. Вона, здається, непогано справляється без інших можливих хитрощів (типу іригаторів/нитки/ополіскувача).

Отакі вони в мене яскраві)))

 

Почитала запис Наталі, та й згадала про свої «мудрі» зубки.

Перша вісімка (нижня ліва) в мене вилазить вже роки чотири. На даний момент вона стирчить з ясен на третину, а задня частина взагалі схована (зуб у такому собі кармані).

Верхня ліва вісімка зараз «у процесі». Десь за два тижні від встановлення брекетів почали пухнути ясна, там утворились якісь прорізи, боліло дуже. Та зараз затихло. Але шматочки слизової там нерівні, є заглиблення, думаю, скоро все почнеться знову)

Почала шукати, чи пов'язано прорізування з брекетами. Найшла небагато: дехто пише, що таке відбувається через початок руху зубів, якось вони там один на інший впливають. А хтось твердить, що все це жодним чином не пов'язано, ніби просто час настав.

Ну не знаю. Зараз відчуваю, що і верхня права вісімка ворушиться, отож це не збіг. З'явилось ще одне питання до ортодонта  *yes*

 

Намагалась знайти фото зубів до встановлення брекетів, і пошуки затягнулись. Тих фотографій, що робив ортодонт до встановлення брекетів, в мене нема. В нього iPhone, в мене Android, отже передати фото не змогли, а зв'язку з ним через соцмережі поки немає. Отже, чекаю наступної корекції.



Але віднайшла фото у перший день встановлення) якість не дуже, та, в принципі, найголовніше видно)) кривеньки різці та фіолетові резиночки))

На днях потрапила я у театр. Там якраз прем'єра «Труфальдіно із Бергамо» була. Задоволення отримала величезне))) Та не про постанову річ.

Вирішили з подружкою кілька фото зробити. Так і так крутилася, щира посмішка, буду чесною, виходила не дуже. Просто зуби з брекетами – здається, норм, але коли повністю лице і посмішка з брекетами – не дуже. Отож, фото з театру тільки здалеку. Із закритим ротом.

До чого все це веду? Я взагалі не дуже люблю фоткатись (дивно для дівчини, правда?), та і посмішку мою на фото зафіксувати мало кому вдавалось. Але не так давно потрапила на весілля до подруги (ще до встановлення брекетів), і там вперше мене зловив професійний фотограф. Результат вийшов непоганий: світло-тінь, яскравість і все таке… АЛЕ. Там дуже добре видно мої криві зубки.

Сподіваюсь, після зняття брекетів все зміниться  :-D

Я – везунчик. Це все, що я можу сказати (поки що) про больові відчуття. Зуби мої нили (не боліли, а саме нили) одразу після встановлення десь зо два тижні, а після першої корекції, коли мені зняли резинки та замінили їх на лігатури, дискомфорт був лише кілька днів. Ортодонт і моя сестра чомусь дивувались. Навіть сестра, як я вже писала, потерпала сильніше (а в неї зуби менш проблемні). Мені ж навіть не довелось сильно міняти свої харчові звички.

А от справжній дискомфорт з'являється, коли я багато розмовляю. Натирає по боках. Добре, що є віск. Ще побільше води п'ю. І поменше роблю бла-бла) за день після  значних балачок все проходить.

Ну і болить, коли в роті пересихає. Після встановлення брекетів в мене слини виділяється забагато(здається, це нормально), я постійно її ковтаю. А от після «паті» на ранок – справжня біда – пересохла Сахара відпочиває) П'ю воду та чекаю, поки само все відновиться))