Видалення зубів. Думаю багато з нас зіткнулися з тим, що деякі зуби заважають постановленню правильного прикусу. Така ситуація була і в мене.  Виросли зуби «мудрості» і почали штовхати весь нижній ряд, який почав нагадувати мені шиферну доску.

« Тільки видалення! » — сказав хірург. Якщо цього не зробити, носіння брекетів може стати марним. Після зняття, зуби скоріш за все, повернуться на своє попереднє місце. Майже місяць я настроювалась. Дуже страшно і боязко, адже в мене важка ситуація, вісімки лежать під десною. Потрібна операція! Та шляху назад не має, боротьба за гарну усмішку почалась.

Зібралась з духом, сіла у крісло. Анестезія подіяла швидко. Було не приємно, але не так боляче, як я собі уявляла.  Та все не так просто. Найстрашніше почалось коли дія анестезії закінчилась.  Дуже боліло, важко їсти, пити. Обличча, наче бджоли покусали. Так кепсько мені було майже місяць, доки не загоїлась рана.  Прийшов час для іншого зуба. Тремчу під кабінетом. Моя черга. Сідаю у крісло, і… все відбувається навпаки. Анестезія не діє. Одна, дві, три дози і майже нічого.  Так боляче ще не було ніколи. Мабуть люди під кабінетом пожахались. Мені так було шкода себе. Та минуло  декілька днів і я себе чудово  почувала, ніби нічого й не було!

Виявляється що й так буває. Не боляче на операції, а потім страждаєш місяць. І навпаки боляче, а потім все швидше загоюється! Така моя історія жахіття.